- •С учасні засоби створення автоматизованих інформаційних технологій на підприємствах
- •3.1. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- •3.2. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи кінцевого користувача на підприємстві
- •3.3. Сучасні засоби побудови комп’ютерних інформаційних технологій на підприємствах
- •3.3.1. Комп’ютерні мережі
- •3.3.2. Інтегровані технології у розподілених системах опрацювання даних
- •3.3.3. Глобальні комп’ютерні мережі
- •3.3.3.1. Архітектура internet
- •3.3.3.2. Правила роботи в internet
- •3.3.3.3. Способи доступу до internet
- •3.3.3.4. Ресурси internet
- •3.3.4. Електронна пошта на базі стандарту х.400
- •3.3.4.1. Принципи електронного обміну комерційними та фінансовими даними
- •3.3.4.2. Структура даних edifact. Загальні синтаксичні правила (стандарт іso — 9735)
- • Стандартні повідомлення
- • Довідники міжнародного стандарту
- •3.3.4.3. Архітектура х.400-систем
- •3.3.4.4. Впровадження un/edifact у діяльність підприємств (організацій)
- •3.3.5. Застосування штрихового кодування в інформаційних технологіях на підприємстві
- •3.3.6. Програмні агенти та використання їх в інформаційних системах на підприємствах
3.3.4.2. Структура даних edifact. Загальні синтаксичні правила (стандарт іso — 9735)
Повідомлення EDIFACT належать до прикладного (7-го) рівня еталонної моделі OSI/ІSO. Усі повідомлення мають уніфікований формат, який стандартно регламентує розташування управляючих полів і спеціальних знаків, сегментів даних, складені й прості значення елементів даних.
У структурі повідомлень EDIFACT визначені такі загальні синтаксичні правила (рис. 3.10):
а) два рівні кодування повідомлень: рівень А — 7-бітовий код відповідно до ISO 646; рівень В — 8-бітовий код у відповідності з ISO 8859 або ISO 6937;
б) управляючий сегмент даних UNA править за ідентифікатор початку кожного блоку повідомлень. Сегмент UNA визначає також типи використовуваних у даному блоці розподільників (управляючих знаків) та їхнє функціональне значення;
в) другим за UNA йде UNB — кореневий сегмент даних користувача. У цьому сегменті вказується версія формату EDIFACT, організація, яка відповідає за супроводження даної версії. Також у сегменті UNB визначаються джерело й одержувач повідомлень, дата і час передачі повідомлень, дата погодження паролів та інша службова інформація;
г) кожний набір (пакет) повідомлень користувача (набір фінансових, комерційних або адміністративних документів) починається з третього сегмента UNG. Сегмент UNG є обов’язковим і містить інформацію про всі наступні повідомлення: джерело й отримувач набору повідомлень, класифікаційні індекси повідомлень тощо;
д) кожне окреме повідомлення (документ) починається з сегмента UNH, який є заголовком повідомлення. Заголовок повідомлення містить його посилальний номер, тип повідомлення, номер версії або редакції;
е) кожне повідомлення закінчується сегментом UNT — ідентифікатором кінця повідомлення; у сегменті UNT дається інформація про кількість сегментів у даному повідомленні, посилальний номер повідомлення;
ж) набір повідомлень закінчується сегментом UNE, у якому вказується кількість повідомлень, посилальний номер набору повідомлень;
з) блок повідомлень закінчується сегментом UNZ, у якому вказується кількість повідомлень або наборів повідомлень.
Рис. 3.9. Ієрархічна структура повідомлень ЕDIFACT
На рис. 3.9 наведена загальна ієрархія повідомлень і структурних елементів EDIFACT.
Розподільники, які визначаються в сегменті UNA, можуть мати, наприклад, такий вигляд (табл. 3.3):
Таблиця 3.3
Позиція сегмента UNA |
Тип розподільника |
Розподільник |
1 |
Розподільник компонентів елементів даних |
: |
2 |
Розподільник елементів даних |
+ |
3 |
Десяткова крапка |
. |
4 |
Індикатор відміни синтаксису |
? |
5 |
Резерв для майбутнього використання |
|
6 |
Розподільник сегментів |
, |
Деяке повідомлення може мати такий вигляд:
UNA:+.?!UNB+UNOA:1+125252+251218+910106:1228+DA1!UNH
Ідентичні за змістом сегменти (тобто сегменти з однаковими позначками) можуть отримувати різні значення за допомогою кваліфікаторів або кодів. Наприклад, якщо NAD — позначка адресного сегмента, то в сегменті NAD+BY може міститись адреса покупця (BY — buyer), а в сегменті NAD+SE — адреса продавця (SE — seller). Поле з позначкою PFF (посилальний покажчик) містить покажчик (наприклад BY або SE), який визначає значення полів у цьому сегменті. Наприклад, FII містить дані про банк і рахунок продавця, якщо RFF визначений як SE.
Розроблені детальні довідники сегментів, кодів і кваліфікаторів, довідники елементів даних, які визначають семантику повідомлень EDIFACT.
Наприклад, довідник елементів даних визначає основні платіжні реквізити (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Сегмент EД |
Значення EД |
Формат |
Код EД |
NAD |
Назва, поштова адреса |
Сим., 1...35 |
3945 |
BNK |
Назва банку, місто |
Симв., 1...17 |
3918 |
BNK |
Код за SWIFT |
Симв., 1...11 |
3957 |
PAT |
Строки платежу |
Симв., 1...35 |
4276 |
PAT |
Строки платежу, кодовані |
Симв., 1...17 |
4277 |
PAI |
Гарантія платежу, кодована |
Кодов., 2 |
4837 |
PAT |
Строки платежу, тип |
Кодов., 2 |
4839 |
У стандартному повідомленні визначаються чотири розділи даних:
1. Заголовок.
2. Позиційна секція.
3. Субпозиційна секція.
4. Секція підсумкових даних.
До заголовка повідомлення включаються дані, які описують комерційний або фінансовий документ у цілому. Наприклад, для платіжного рахунка або накладної вказуються відомості про банк, вид валюти, дата платежу, ім’я і адреса платника, інформація про сплату податку, дані про транспортування товару, дані про упаковку тощо.
У заголовку сегментна група 1 містить загальну адресну інформацію про продавця або покупця:
NAD — ім’я і адреса;
LOC — ідентифікатор району (місцевості);
PFF — посилальний покажчик;
CTA — контактні дані (адреса, телефон);
FII — інформація про фінансову організацію.
На рис. 3.10 наведено приклад опису за допомогою стандарту EDIFACT такого комерційного документа, як рахунок.
а) Бланк вхідного документа
Сегмент EД Значення EД
BGM — BEGINNING OF MESSAGE (ПОЧАТОК ПОВІДОМЛЕННЯ)
NAD — NAME AND ADDRESS (НАЗВА ТА АДРЕСА)
LIN — LINE ITEM (РЯДОК ТОВАРНА ПОЗИЦІЯ)
MOA — MONETARY AMOUNT (ГРОШОВА СУМА)
FTX — FREE TEXT (ВІЛЬНИЙ ТЕКСТ)
б) Приклад подання вхідного документа у вигляді сегментів
Рис. 3.10. Подання за допомогою стандарту EDIFACT документа (повідомлення) «Рахунок»