8.7. Активні операції комерційних банків

Активні банківські операції – у процесі яких комерційні банки розміщують наявні у них ресурси з метою отримання прибутку і забезпечення своєї ліквідності. Усі об’єкти активних операцій, в які вкладаються ресурси комерційного банку, називаються банківським активами. В залежності від ступеня їх ліквідності вони поділяються на:

1. первинні резерви – вкладення банку в безпосередньо ліквідній формі, які можуть бути негайно використані для погашення його зобов’язань. Ці резерви включають дві складові частини: залишки готівки в касі самого банку; залишки коштів на кореспондентському рахунку у ЦБ та в інших комерційних банках;

2. вторинні резерви – короткотермінові вкладення банку, що приносять незначний дохід, але можуть бути з мінімальною затримкою перетворені на платіжні засоби. До них належать: короткострокові державні цінні папері, короткострокові ліквідні цінні папері підприємств, короткострокові міжбанківські кредити (до 7 днів);

3. надані кредити – сукупність усіх виданих комерційним банком позичок клієнтам для задоволення їхніх виробничих та споживчих потреб. Дана сукупність позичок є головною складовою банківських активів, що має назву «кредитний портфель»;

4. інвестиції – такий вид банківських активів, який відображає вкладення ресурсів комерційного банку в різні цінні папери з метою отримання доходу у формі %-ків та дивідендів або внаслідок збільшення їх ринкової ціни;

5. основні засоби і нематеріальні активи – вид розміщення банківських ресурсів, який спрямований на забезпечення належних умов роботи самого банку. До таких вкладень належать: приміщення, споруди, обладнання, права на користування землею та об’єкти інтелектуальної власності.

8.8. Види банківських кредитів

Основним видами кредитів, що можуть надаватися комерційними банками в сучасних умовах є:

1. окремі цільові кредити, що мають разовий характер і призначені для обслуговування конкретних видів господарських операцій (виробничого або торгово-посередницького призначення);

2. кредитна лінія, що передбачає можливість надання кредитів клієнту протягом певного часу у межах заздалегідь узгодженого ліміту;

3. контокорентний кредит, що надається з єдиного кредитно-розрахункового рахунку у разі розриву у платіжному обороті клієнта, коли його потреби перевищують власні ресурси;

4. кредит за овердрафтом, при якому у разі виникнення у клієнта потреби банком автоматично допускається наявність дебетового сальдо на поточному рахунку;

5. факторинг, що передбачає купівлю банком у позичальника права на отримання боргу з покупця за поставлені йому товарно-матеріальні цінності;

6. іпотечний – надається банком клієнту під заставу нерухомого майна;

7. врахування векселів – дострокова оплата суб’єкту господарювання належної йому за векселем суми із наступним її отриманням від боржника чи перепродажем третій особі;

8. балансові кредити – надаються без забезпечення найбільш надійним клієнтам банку;

9. авалювання векселів – зобов’язання банку оплатити вексель замість платника за цим векселем у разі його неплатоспроможності;

10. гарантовані кредити (Stand by), що передбачають надання права позичальнику звернутись до банку за отриманням кредиту у заздалегідь визначеній сумі.

8.9. Комісійно-посередницькі операції комерційних банків

Комісійно-посередницькі операції – проводяться банком за певну плату (комісія) і супроводжуються не формуванням чи розміщенням ресурсів, а переміщенням уже наявних в банку коштів клієнта за його розпорядженням. До цієї ж групи операцій відносять також усі інші банківські операції для клієнтів, не пов’язані із рухом грошей – за балансові послугами. Основними видами комісійно-посередницьких операцій є:

1. розрахунково-касові – система операцій комерційних банків щодо обслуговування платіжного обороту його клієнтів у безготівковій та готівковій формах. Безготівкові розрахунки здійснюються комерційними банками без участі готівки шляхом перерахування коштів на банківських рахунках – з рахунку платника на рахунок одержувача. Основними видами безготівкових розрахунків, що здійснюються комерційними банками в Україні є:

   1. розрахунки платіжним дорученнями, що передбачають перерахування коштів з рахунку на рахунок на основі отриманої банком платника письмової вказівки власника коштів;

   2. розрахунки платіжними вимогами-дорученнями, що передбачають переказ коштів на основі вимоги одержувача, яка направляється до платника і який дає згоду на оплату, направляючи відповідний документ своєму банку;

   3. розрахунки акредитивами, що означають переказ коштів банком за дорученням клієнта на основі представлених одержувачем коштів документів у тому разі, якщо вони відповідають умовам здійснення розрахунків, передбачених договором;

   4. розрахунки платіжними вимогами – стягнення коштів з рахунку платника і зарахування їх на рахунок одержувача на основі отриманих банком документів.

Касове обслуговування клієнтів банку полягає у прийомі від них готівки, зарахуванні її на банківські рахунки, видачі готівки за вимогами клієнтів, забезпеченні збереженні довірених банку коштів;

2) валютні операції – пов’язані з обміном однієї валюти на іншу, що передбачає купівлю-продаж банком іноземної валюти за національну або за інші валюти. Обмін валют може здійснюватись комерційними банками за допомогою трьох видів операцій:

1. операції spot – при яких момент укладання угоди збігається з моментом її виконання, а валюта постачається продавцем покупцю не пізніше як через два робочі дні. Їх метою є обмін валют у комерційних цілях;

2. операції forward - постачання валюти пізніше, як через два робочі дні, але за курсом, зафіксованим в момент її укладення. Їх цілями є здійснення комерційних операцій та страхування від ризиків зміни обмінних курсів;

3. операції svop – поєднання купівлі-продажу двох валют на умовах негайної поставки із одночасним укладенням протилежної угоди на умовах forward. Їх цілями є диверсифікація валютних резервів та кредитування в іноземній валюті;

3) трастові операції – які пов’язані з управлінням майном та виконанням інших послуг за дорученням і в інтересах клієнта на правах його довіреної особи. Ці операції можуть здійснюватися банком як для юридичних, так і для фізичних осіб.

Трастові операції для фізичних осіб включають:

1. управління майном клієнта за його довіреністю;

2. розпорядження спадщиною на основі заповіту;

3. виконання агентських послуг (збереження і управління активами).

Трастові операції для юридичних осіб передбачають:

1. розпорядження активами підприємства;

2. агентські послуги;

3. тимчасове управління справами підприємства у разі його реорганізації чи банкрутства.

4) гарантійні операції – видача комерційним банком поручительств, гарантій та інших зобов’язань за своїх клієнтів, що передбачає їх виконання у грошовій формі. Дані операції означають, що банк бере на себе зобов’язання здійснити платіж за свій рахунок у тому разі, якщо клієнт, за якого він поручився, буде неспроможний це зробити. Основними видами гарантійних операцій комерційного банку є:

1. гарантійне погашення кредиту і сплати %-ів за ним;

2. гарантії відшкодування збитків через невиконання клієнтом умов комерційних договорів;

3. гарантії вексельних зобов’язань клієнта.

Консультаційно-інформаційні – надання банками клієнтам консультацій з фінансово-економічних питань, банківської справи і організації бізнесу, а також різного роду інформації, необхідної для забезпечення нормальної господарської діяльності клієнта. До таких операцій відносять:

1. консультування клієнтів з питань здійснення операцій з валютою та цінними паперами, застосування законодавчих актів, що регулюють господарську діяльність;

2. підготовка господарських договорів і зовнішньоекономічних контрактів;

3. консультації з питань фінансового планування і контролю, організації ведення бухгалтерського обліку;

4. консультації з питань ведення бізнесу – збільшення капіталу, реорганізації, злиття, придбання інших компаній;

5. надання інформації про поточну ринкову кон’юнктуру та прогнозні оцінки щодо перспективи її зміни.