Глава 10. ДОХОДИ ПІДПРИЄМСТВА |
•Дохід підприємства та його форми. •Прибуток фірми. •Ефективність підприємницької діяльності фірми. •Чи максимізують фірми прибуток? |
Однією із головних цілей підприємницької діяльності фірми та умовою її виживання на ринку є одержання доходу. Підприємства трансформують ресурси у товари та послуги не з милосердя чи інших альтруїстичних мотивів, а з метою отримання вигоди (доходу). Окрім того, дохід фірми є джерелом інвестицій, а отже – й головною умовою її стійкого розвитку. Підприємство, що не ставить за мету максимізацію доходу, зазнає фінансових втрат і витісняється із світу бізнесу.
В даній главі ми розглянемо суть, джерела та форми доходів фірми, а також систему показників, що визначають ефективність її діяльності.
§ 1. Дохід підприємства та його форми
Дохід є основним спонукальним мотивом й джерелом розвитку підприємства (фірми). У широкому розумінні дохід підприємства – це усі грошові кошти, які воно одержує від реалізації продукції, володіння та продажу матеріальних і фінансових акивів. Насамперед, слід розрізняти такі форми доходу фірми, як валовий і чистий.
-
Валовий дохід (виручка від реалізації) – це сума грошей, що їх отрмує фірма від продажу продукції (послуг) та інших матеріальних і фінансових активів.
-
Чистий дохід (прибуток) фірми – це різниця між валовим доходом і сукупними витратами.
Сучасна економічна наука розглядає валовий дохід підприємства результатом функціонування усіх виробничих факторів. Тому грошова виручка підприємства містить у собі відповідні факторні доходи: заробітну плату – дохід на працю, процент – дохід на капітал, ренту – на землю, непрямі податки – дохід держави, що включається в ціну продукції, а також підприємницький дохід (чистий дохід) – на підприємницькі здібності. Проте, з точки зору фірми, заробітна плата, рента, непрямі податки і процент – це витрати, які потрібно оплатити із валового доходу, лише чистий дохід утворює прибуток підприємства.
В залежності від джерел отримання розрізняють наступні форми доходу підприємства:
звичайний дохід, що формується за рахунок грошових надходжень від основної діяльності фірми (виробництво товарів та надання послуг), а також за рахунок продажу активів (землі, обладнання, цінних паперів) не пізніше як через 6 місяців після їх придбання;
капітальний дохід – це дохід від перепродажу матеріальних (земля, майно) та фінансових (акції, облігації) активів, але не раніше, ніж через 6 місяців після їх придбання;
дивідендний дохід – це сума дивідендів, що їх одержує фірма, якщо володіє акціями інших корпорацій.
В економічно розвинених країнах 85% дивідендного доходу підприємства звільняється від оподаткування. Таким чином держава стимулює інвестиційний процес (вкладання коштів у розвиток економіки, створення нових робочих місць).
В сучасній економічній літературі виділяють також граничний дохід фірми.
-
Граничний дохід – це додатковий дохід підприємства від продажу додаткової одиниці продукції.
Він обчислюється за формулою:
MR – граничний дохід;
TR – валовий дохід, або виручка від реалізації; , де p – ціна продукції, q – кількість проданої продукції.
Граничний дохід є важливим для визначення оптимального обсягу виробництва фірми, тобто такого обсягу, за якого її прибуток буде максимальним.
Існує універсальне правило, за яким діє будь-яка фірма: вона нарощуватиме обсяги виробництва до тих пір, доки , тобто витрати на випуск додаткової одиниці продукції (MC) є меншими або дорівнюють доходу від її продажу (MR). Якщо граничні витрати (MC) стають більшими за граничний дохід (MR), то випуск даної одиниці продукції для фірми є невигідним (збитковим).