Висновки

Зовнішні державні запозичення здійснюють двоякий вплив на національну економіку. З одного боку виділяють негативні форми впливу зовнішнього державного боргу на економіку країни: залежність національної економіки від країн-кредиторів, ризик дестабілізації фінансової системи, посилення податкового навантаження за умов загострення проблем обслуговування зовнішнього державного боргу, ревальвація обмінного курсу національної валюти, «ефект витіснення» приватних інвестицій, підрив стабільності валютної і банківської системи, можливість настання боргової кризи за умов здійснення нераціональної структури іноземних запозичень. З іншого боку державні запозичення на міжнародному фінансовому ринку можуть стати стимулом для внутрішніх капіталовкладень, за умови дії ефективного боргового менеджменту, надходження додаткових ресурсів, які можуть стати інструментом економічного зростання під час економічних спадів.

По-друге, рівень державної заборгованості чинить значний вплив на макроекономічну стабільність, тому при розробці стратегії економічного розвитку країни необхідно враховувати співвідношення параметрів державного запозичення з макроекономічними показниками.

З викладеного вище слідує, що:

• з розвитком фінансового ринку необхідно створити умови для активізації купівлі (продажу) державних зобов'язань;

• необхідно розвивати вторинний ринок державних зобов'язань;

• державні запозичення необхідно використовувати за цільовим призначенням на розвиток певних галузей народного господарства, а не вкладати в неперспективні проекти;

• необхідне запровадження ринкового ціноутворення при розміщенні внутрішніх державних облігацій, розширення спектру інструментів державної позики, створення системи первинних дилерів державних цінних паперів;

• необхідним є управління ризиками, які пов’язані з державним боргом;

• необхідно удосконалити нормативну базу для чіткого врегулювання питань щодо державних запозичень. У розрізі існування на сьогодні зовнішніх та внутрішніх запозичень необхідно розширити ринок ОВДП і збільшити попит на них шляхом введення в обіг облігацій для великих підприємств та фізичних осіб (на прикладі Великобританії та США).