5. Класифікація білків.

У природі велика кількість білків рослинного і тваринного походження, різних за хімічним складом і структурою, фізико-хімічними властивостями. Зараз усі білки класифікують переважно за фізико-хімічними властивостями та хімічним складом. За цими ознаками білки поділяються на дві групи – прості ( протеїни ) і складні ( протеїди ).

Протеїни – це білки, до складу яких входять лише залишки амінокислот. Протеїди – це складні білки, молекули яких, крім залишків амінокислот містять ще й інші компоненти – протетичні групи. Протеїни і протеїди, в свою чергу, поділяють на ряд класів, які характеризуються різними фізико-хімічними властивостями.

Прості білки поділяють на такі класи – альбуміни, глобуліни, протаміни, пістони, проламіни, глутеліни і протеїноїди.

Альбуміни – ці білки дуже розповсюджені у рослинних і тваринних організмах. Вони також входять до складу продуктів харчування рослинного і тваринного походження – зерна злакових і бобових культур, молока, яєць. Одна із основних функцій альбумінів регуляція осмотичних процесів. Вони виконують важливу роль у транспорті різних речовин, зокрема тих, які погано розчиняються у воді.

Глобуліни – велика їх кількість входить до складу зерна злаків, насіння соняшника, льону, бавовнику та бобових рослин. На відміну від альбумінів, глобуліни у концентрованих розчинах нейтральних солей не розчиняються.

Протаміни – це група простих білків з характерними складом амінокислот. Ці білки добре розчиняються у воді і не осаджуються при кип’ятінні.

Гістони – відіграють важливу роль у процесах синтезу білків, оскільки вони входять до складу дезоксирибонуклеотидів ядра .

Проламіни – входять до складу насіння злакових культур. Для проламінів характерним є те, що вони зовсім не містять лізину.

Глутеліни – в значній кількості містяться в зелених частинах рослин та насінні. Характерною особливістю є те, що до їх складу входить велика кількість глютамінової кислоти і лізину. Вони погано розчинні у воді і добре розчинні в розбавлених розчинах лугів.

Протеїноїди - входять до складу тваринних тканин і виконують в основному механічну і опорну функцію. Для цих білків характерним є вміст сірковмісних амінокислот. До протеїноїдів належать фіброни шовку, кератин, колаген, еластин.

Складні білки ( протеїди ) залежно від хімічної природи протетичної групи поділяють на нуклеопротеїди, хромопротеїди, металопротеїди, глікопротеїди, фосфопротеїди, ліпопротеїди.

Нуклеопротеїди – це складні білки, протетичною групою яких є НК. З нуклеопротеїдами пов’язані процеси росту, розвитку, розмноження, передачі спадкових ознак, біосинтезу білка. Особливе місце належить НК.

Хромопротеїди – побудовані з простого білка і забарвленої простетичної групи. Важливим хромопротеїдом є гемоглобін.

Глікопротеїди – містять у складі простетичної групи залишки вуглеводів та їх похідні. Ця група білків досить різноманітна за структурою і складом вуглеводневих компонентів, які входять до складу олігосахаридної частини їх молекул.

Металопротеїди – до складу простетичної групи яких входять залізо, мідь, кобальт, цинк та інші елементи. До їх групи належить велика кількість ферментів, які каталізують різні біохімічні процеси в організмі.

Фосфопротеїди – у складі простетичної групи містять залишки ортофосфорної кислоти, зв’язані з білковою частиною складно ефірним зв’язком. До фосфопротеїдів належить велика кількість білків організму, які виконують важливі функції, входять до складу тканин, які забезпечують ріст і розвиток організму, приймають участь в обмінних процесах.

Ліпопротеїди – до складу простетичної групи входять ліпіди та їх похідні. Вони є основою біологічних мембран і різних органів клітин.