Лекція 1. Тема: Якість агропромислової продукції як об’єкт управління.
Поняття і категорії якості.
Показники якості продукції.
Методи оцінювання якості продукції.
Фактори формування та забезпечення якості агропромислової продукції.
Поняття і категорії якості.
Продукція аграрного сектору має різноманітні споживчі властивості залежно від призначення. Якість агропромислової продукції визначається сукупністю її корисних властивостей, які задовольняють конкретні потреби споживачів. Суспільно необхідний рівень якості сільськогосподарської продукції, в якому б збігалися вимоги виробників і споживачів, досягається системним регулюванням споживчих властивостей і характеристик продукції з оцінкою їх на кожній стадії проектування виробництва, зберігання, транспортування і переробки.
Якість - це філософська категорія. Вважається, що вперше якість була проаналізована Арістотелем у III ст. до н.е. і визначена як «відмінність» між предметами однакового виду. Він розглядав якість як зміну стану речей, проводив їх диференціацію за ознакою «добрий - поганий»: справне - пошкоджене, корисне - шкідливе і т.д.
Філософське визначення якості зроблено Гегелем (XIX ст.): «Якість є в першу чергу тотожна буттю визначеність: щось перестає бути тим, що воно є, коли воно втрачає свою якість». Існують аналогічні сучасні філософські визначення. Категорія якості відбиває важливий бік об'єктивної дійсності об'єкта - визначеність. Якість об'єкта не тотожна окремим його властивостям, а пов'язана з об'єктом як цілим, охоплюючи його повністю і безвідривно від нього, тому поняття якості пов'язане з буттям предмета.
Китайська версія якості об'єднувала поняття якості та вартості предметів. Ієрогліф, що позначав якість, складався з двох елементів: «рівновага» і «кошти», тобто якість тотожна поняттю «висококласний, дорогий».
Через різноманітність явищ та об'єктів навколишньої дійсності повсякденні поняття якості є неповними і неточними, але в будь-якому випадку вони відповідають конкретним потребам споживача. У XX ст. визначали якість як властивість, що реально задовольняє споживача продукції (К. Ісікава, Японія); підкреслюють два аспекти якості: об'єктивний - фізичні характеристики та придатність для використання; суб'єктивний - задоволеність вимог споживача (У. Шухарт, Дж. Джуран, США).
Державний стандарт колишнього Радянського Союзу, до складу якого належала Україна (ГОСТ 15467-79), визначав якість як сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її спроможність задовольняти певні потреби відповідно до призначення. Це визначення має три характерних аспекти:
не всі властивості продукції входять до поняття «якість», а тільки ті, що обумовлюють її спроможність задовольняти потреби;
якість продукції визначається потребами суспільства в даному виді продукції, якщо з будь-яких причин потреба в продукції повністю зникла, то і якість її дорівнюватиме нулю;
задоволення потреби має відповідати призначенню даного виду продукції.
З метою впорядкування термінології у сфері якості Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) проводить постійну і систематичну роботу. Вперше в 1986 р. розроблено тримовний словник термінів у галузі забезпечення якості - ISO 8402-86. Пізніше, в 1994 р. цей термінологічний словник було переглянуто і розширено внаслідок включення цілого ряду нових термінів і визначень. В подальшому термінологія з якості одержала третю редакцію і ввійшла у стандарт ISO 9000:2000, прийнятий в Україні як національний (ДСТУ ISO 9000-2001).
Міжнародне поняття якості поступово уточнюється і розглядається не тільки як сукупність характеристик, що здатні задовольняти потреби, а як ступінь, до якого сукупність характеристик задовольняє вимоги. Еволюцію визначення поняття якості подано в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Еволюція визначення поняття якості
автор |
Визначення «якості» |
Аристотель (ІІІ ст. до н.е.) |
|
Гегель (ХІХ ст. н.е.) |
Якість є ототожненою з буттям визначеністю в тому розумінні, що дещо перестає бути тим, чим воно є, коли воно втрачає свою якість |
Ісікава К. (1950 р.) |
Якість — властивість, котра реально задовольняє споживачів |
Джуран Дж. (1979 р.) |
|
ГОСТ 15467-79 |
Сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольнити певні потреби у відповідності з її призначенням |
Українська асоціація якості |
Якість — це процес безперервного вдосконалення, спосіб ведення бізнесу, коли необхідно бути краще, досконаліше інших, а не просто мати продукцію кращої якості |
Міжнародний стандарт ISO 8402-86 |
Сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, що надають їм можливість задовольняти обумовлені або передбачувані потреби споживачів |
Міжнародний стандарт ISO 9000-2000 |
Ступінь, до якого сукупність власних характеристик продукції, процесу або системи задовольняє сформульовані потреби або очікування загальнозрозумілі чи обов’язкові |
Розглянемо основні терміни та визначення стосовно якості згідно ДСТУ ISO 9000-2001.
Якість – ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.
Термін «якість» можна вживати з такими прикметниками, як «погана», «добра» або «відмінна», а саме як постійну характеристику.
Процес (process) — сукупність взаємопов'язаних або взаємодіючих видів діяльності, яка перетворює входи на виходи. Входами одного процесу є, як правило, виходи інших процесів. Процеси в організації планують і здійснюють за контрольованих умов з метою створення додаткових цінностей.
Продукція (product) - результат процесу. Існує чотири узагальнені категорії продукції:
послуги (наприклад, перевезення);
інтелектуальна продукція (наприклад, комп'ютерна програма, словник);
технічні засоби (наприклад, механічна частина двигуна);
перероблені матеріали (наприклад, мастила).
Багато видів продукції складаються з елементів, що належать до різних узагальнених категорій продукції. У такому разі віднесення продукції до послуги, інтелектуальної продукції, технічних засобів або перероблених матеріалів залежить від елемента, що переважає. Наприклад, пропонована продукція «автомобіль» складається з технічних засобів (наприклад, шин), перероблених матеріалів (наприклад, палива, охолоджувальної рідини), інтелектуальної продукції (наприклад, програма регулювання двигуна, інструкція для персоналу) і послуг (наприклад, пояснення щодо функціонування і технічного обслуговування).
Властивість продукції - об'єктивна особливість продукції, яка може виявлятися під час її створення, експлуатації чи споживання.
Продукція має численні властивості, які можуть проявлятися під час розроблення, виробництва (виготовлення, видобування, вирощування), випробувань, зберігання, транспортування, технічного обслуговування, ремонту та використання.
Якісні й кількісні характеристики агропромислової продукції різноманітні і залежать від виду продукції та її призначення. Якісні ознаки характеризують колір, форму, механіко-технологічні властивості, спосіб настроювання чи регулювання (ручне, напівавтоматичне, автоматичне) для продукції технічного призначення.
Кількісні ознаки, чи параметри продукції, дають чисельну характеристику окремих властивостей. Наприклад, хімічний склад сільськогосподарського матеріалу, біологічні та фізичні показники: для насінного матеріалу - це чистота, вологість, схожість, маса 1000 насінин.
Сукупність властивостей сільськогосподарської продукції поділяють на такі види:
хімічні (вміст білків, жирів, сухих речовин, вітамінів, мінеральних речовин, органічних кислот);
фізичні (абсолютна маса, вологість, форма, забарвлення, розмір, консистенція, щільність);
біологічні (здатність зберігатися без великих втрат маси, погіршення товарних і харчових властивостей фізіологічного і фітопатологічного псування).
Кожна з цих груп використовується для вимірювання і оцінки якості виробленої сільськогосподарської продукції.
Вимоги до якості агропромислової продукції - це вираження певних потреб чи їх переведення у набір кількісно чи якісно визначених вимог до характеристик об'єкта, для того, щоб зробити можливими їх виконання та перевірку. Причому суттєво, щоб вимоги до якості повністю відбивали установлені і передбачені потреби споживача. Термін «вимога» охоплює ринкові і контрактні вимоги, а також внутрішні вимоги організації. Вони можуть бути розроблені, деталізовані й актуалізовані на різних етапах планування.
Вимоги суспільства до якості агропромислової продукції - це зобов'язання, які випливають із законів, інструкцій, правил, кодексів, статутів та інших міркувань щодо забезпечення якості. «Інші міркування» охоплюють охорону навколишнього середовища, здоров'я, безпеку, надійність, заощадження енергії та природних ресурсів. Під час визначення вимог до якості мають бути враховані всі вимоги суспільства, які складаються з юридичних і нормативних вимог. Вони можуть змінюватися в різних галузях застосування юридичних актів.
Агропромислова продукція має різнобічну спрямованість і здатність задовольняти різні суспільні потреби. З позиції задоволення потреб суспільства сільськогосподарську продукцію слід розглядати диференційовано за видами продукції та природою їх походження (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Потреби суспільства, що задовольняються різними видами сільськогосподарської продукції.
Вид сільськогосподарської продукції |
Агропромислові потреби |
Продукція рослинництва |
|
Зернові культури: |
|
|
Рослинний білок |
|
Крохмаль |
|
Насіння |
|
Зернофураж, комбікорм |
Картопля: |
|
|
Кінцева продовольча культура |
|
Корм |
|
Крохмаль |
|
Садивний матеріал |
Цукрові буряки: |
Цукор |
Олійні культури: |
Рослинна олія Рослинне волокно |
Продукція тваринництва |
|
Велика рогата худоба, свині, вівці, птиця, реалізовані на забій |
Тваринний білок м’ясної продукції |
Молоко при споживанні в їжу і в молочній промисловості |
Білок молочної продукції, тваринне масло |
Яйця курячі |
Білок яєць |
Вовна овець, кіз |
Волокно |
Шкіри сільськогосподарських тварин |
Шкіряні вироби |
Рослинництво забезпечує суспільство продукцією продовольчого призначення, а також продукцією, що використовується при виробництві у тваринництві та переробній промисловості. Продукція рослинництва може бути засобом виробництва (насіння, садивний матеріал). Продукція тваринництва задовольняє потреби суспільства в продуктах харчування, дає сировину для переробних галузей агропромислового комплексу.
Продукція рослинництва і тваринництва є основним джерелом забезпечення організму людини необхідними вітамінами, амінокислотами, мінеральними речовинами. Відповідно до фізіологічних норм харчування людини в Україні щорічно в середньому на одну людину необхідно виробляти: м'яса та м'ясопродуктів - 84 кг; риби та рибопродуктів - 20,1 кг; молока та молочних продуктів - 390 кг; яєць -280 шт.; картоплі - 130 кг; городини та баштанних - 154 кг; цукру - 38 кг; олії - 12,4 кг; хліба та хлібопродуктів - 104 кг.
В Україні вирощують основні групи сільськогосподарських культур:
зернові (пшениця, ячмінь, кукурудза, гречка, зернові бобових культур);
технічні (цукрові буряки, соняшник, льон, коноплі, ріпак);
кормові (багаторічні і однорічні трави, корене- та бульбоплоди, баштанні).
Найбільшою щодо кількості рослин є група кормових культур, які створюють базу для тваринництва. Одним з основних завдань тваринницьких галузей (скотарства, свинарства, птахівництва та ін.) є забезпечення населення країни продуктами харчування, а аграрної промисловості — сировиною.
Для повного задоволення потреб суспільства в якісній харчовій продукції та сільськогосподарській сировині підприємства агропромислового комплексу мають бути високоефективними і виробляти аграрну продукцію з показниками якості, що відповідають вимогам її споживача.