Зміст і послідовність виконання завдань.

1. Нагадати правила з ТБ у комп’ютерній аудиторії.

2. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

3. Записати мовою програмування математичний вираз, вибираючи індентифікатори змінних відповідного типу за замовчуванням (без явного опису типу ). Звернути увагу на тип аргументів стандартних функцій.

4. У поданих нижче варіантах відтворити арифметичний вираз за його записом.

5. Виправити синтаксичні помилки в записі наведених нижче арифметичних виразів.

6. Виконати завдання згідно варіанта.

7. Відкомпілювати програми. Перевірити правильність їх виконання.

8. Оформити звіт.

Методичні рекомендації з виконання та оформлення.

Звіт оформити згідно рекомендацій щодо оформлення щоденника з навчальної практики.

Варіанти до завдання 3

1. ;

2. ;

3. ;

4. ;

5. ;

6. ;

7. ;

8. ;

9. ;

10. .

Варіанти до завдання 4

1. q:=ln(abs(x+1))/ln(10)-sqr(ln(abs(exp(x*ln(2)))))*ln(abs(exp(x*ln(2))));

2. q:=(arctan((1/y)/sqrt(1-sqr(1/y))))/(-2*exp(-y));

3. q:=(ln(abs(x-y))+sqr(cos(x*y))*cos(x*y))/(sqrt(abs(sqr(x+y)*(x+y)))+17.14);

4. q:=arctan((sqrt(1-sqr((pi-z)/3)))/(pi-z)/3)+exp(1);

5. q:=exp(1/3*ln(ln(exp(1))/ln(10)))+exp(1/5*ln(abs(cos(exp(1))-2)));

6. q:=sin(y/w)/cos(y/w)+cos(sqr(y))/sin(sqr(y));

7. q:=cos((a-1)/exp(1))/sin((a-1)/exp(1))+exp((a+1)/2*ln(2));

8. q:=sqr(ln(abs(exp(a*ln(2))-1)))*ln(abs(exp(a*ln(2))-1))-12.47;

9. q:=exp(k-5.1)+ln(abs(k+a))/ln(10);

10. q:=sqrt(abs(sqr(m+n)*(m+n)))+17.14*m*n.

Варіанти до завдання 5

1. x:=2А/В tg(x) 3x+y\-4;

2. y:=A*sin x + B cos x A*B/C^D+4.8;

3. y:=3ln(a)\ln10-arctn(a);

4. x:=exp(-пi+exp(-exp1*ln(пi));

5. z:=(exp(exp*lnx)-exp(-x)+0,12)/(sqrt(sin(y-1)));

6. y:=srt(abс(m3))+2ln(n);

7. x:=tan(5,4/m)+mn;

8. z:=-m*log(abc(-x))/ln(pi)+abs(pi\5-y);

9. y:=exp(1/3*ln(abs(k*m-3)))+pi/6;

10. x:=srt(abs(sqt(m+n)(m+n)))+17.14m*n.

Контрольні питання.

1. Яка різниця між змінними та константами?

2. Де і як здійснюється опис змінних в програмі?

3. Особливості запису текстових констант.

4. Наведіть класифікацію типів даних.

5. Які типи даних відносяться до дійсних типів?

6. Які є операції в мові Turbo Pascal?

7. Який пріоритет операцій в ТР?

8. Які оператори називаються простими?

9. Як виконується оператор присвоєння?

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА №2

до навчальної практики

з дисципліни «Алгоритми та структури даних»

Тема. Лінійна структура алгоритму .

Мета: закріпити знання студентів при створювані простих консольних програм з використанням операторів виводу-виводу, стандартних математичних операторів.

Матеріально-технічне оснащення робочого місця:

1. Інструкційна картка;

2. ПК.

Короткі теоретичні відомості з теоретичної частини роботи.

Лінійний алгоритм – це найпростіший тип алгоритму, що містить одну серію простих команд, які виконуються послідовно.

Записана мовою Pascal програма складається з двох частин: декларативної та операторної. Декларативна частина передує операторній і складається з розділів, кожен з яких починається певним службовим словом. Операторна частина розпочинається службовим словом BEGIN і завершується словом END. (з крапкою).

Pascal- програма має таку структуру:

Program <ім'я програми>; заголовок програми

{$} {розділ директив компілятора}

Uses <модулі>; {розділ підключення модулів}

Label <мітки>; {розділ оголошення міток}

Const <константи>; {розділ оголошення констант} описова

Туре <опис типів>; {розділ оголошення типів} частина

Var <опис змінних>; {розділ оголошення змінних}

Procedure <опис процедурі>; {розділ оголошення процедур}

Function <опис функцій>; {розділ оголошення функцій}

Begin

<тіло програми>; виконувана частина

End.

Загальний вигляд алгоритму, записаного навчальною алгоритмічною мовою (НАМ) з використанням величин, має вигляд:

АЛГ Назва алгоритму (Список величин з вказівкою їхніх типів)

АРГ імена комірок для розміщення вихідних даних

РЕЗ імена комірок для розміщення результату

ПОЧ Список проміжних величин з вказівкою їхнії типів

Команди НАМ

КІН.

В описовій частині не всі розділи опису можуть бути присутні. В Turbo Pascal порядок їх слідування довільний з врахуванням логіки опису, окремі розділи можуть повторюватися. Головне: все, що використовується в програмі, має бути описане.

Дані в програмі можуть існувати у вигляді констант або змінних.

Константи - це дані, значення яких відомі наперед і не змінюються в процесі виконання програми. Для їх опису служить зарезервоване слово Const, після якого слідує ідентифікатор константи та її значення, константи типів Char, String з обох кінців обмежуються знаком апострофа.

Змінні - це такі дані в програмі, значення яких можуть змінюватися в процесі її виконання. Кожна змінна позначається ідентифікатором, який забезпечує доступ до неї. Змінна належить до одного з типів даних, який задається явно. Потрібного значення змінна набуває під час виконання програми. Ідентифікатор і тип змінної визначається в описовій частині після службового слова Var.

Кожна змінна і константа належать до визначеного типу даних.

Тип даних — це діапазон значень, що можуть приймати об'єкти програми, і сукупність операцій, які дозволяється виконувати над цими значеннями.

Змінні і константи всіх типів використовуються у виразах. Вираз задає порядок виконання дій над елементами даних і складається з операндів (констант, змінних, звертань до функцій), круглих дужок і знаків операцій.

Оператор присвоєння використовують для надання значень змінним в програмі. Він позначається знаком ":=". Зліва від цього знаку записується змінна, якій надають нове значення, що обчислюється на основі виразу, записаного справа від знаку ":=".

Оператор присвоєння має наступний формат

<ім’я змінної> : = <вираз>;

Введення та виведення даних:

Для надання значень змінним використовують, окрім оператора присвоєння, процедури введення Read і Readln. Введення даних з використанням даних процедур має вигляд:

Read (cnucoк введення);

Readln (cnucoк введення);

Для виведення даних на екран монітора використовують процедури Write та Writeln Виведення даних з використанням даних процедур має вигляд:

Write (cnucок виведення);

Writeln (cnucoк виведення);

В оператор виведення можна включати коментарі до числових даних текстові константи, які обмежуються з обох сторін знаком апострофа. У процедурах Write та Writeln с можливість запису виразу, що визначає ширину поля для виведення. Write (a:m); Write(a:m:n);

Це означає вивести змінну а відвівши для неї m позицій, в тому числі п позицій для дробової частини.

У кожній мові програмування є базовий набір типів: цілий, дійсний, літерний (текстовий, рядковий) і логічний (булівський). До того ж, в багатьох мовах програмування дозволено конструювання довільних (комбінованих типів. Умовна алгоритмічна мова припускає такі типи величин: ЦІЛ (цілий), ДІЙСН (дійсний), ЛІТ (літерний), ЛОГ (логічний).

Цілочислові типи даних Turbo Pascal:

Тип даних	Розмір у байтах	Діапазон значень
shortint	1	–128...127
byte	1	0...255
integer	2	–32768...32767
word	2	0...65535
longint	4	–2147483648...2147483647

Група дійсних типів Turbo Pascal:

Тип даних	Розмір у байтах	Діапазон значений
single	4	1.5E–45...3.4E+38
real	6	2.9E–39...1.7E+38
double	8	5.0E–324...1.7E+308
extended	10	3.4E–4932...1.1E+4932
comp	8	–263+1...263–1 або –9.2E+18...9.2E+18

Арифметичні функції

№	Функція	Призначення	Тип
1	ABS(X)	|X|	Integer, real
2	ARCTAN(X)	Arctg x	Real
3	COS(X)	Cos x	Real
4	EXP(X)	ex	Real
5	LN(X)	Ln x	Real
6	RANDOM(X)	Випадкове число в діапазоні [0;X]	Integer, real
6	SIN(X)	Sin x	Real
7	SQR(X)	X2	Integer, real
7	SQRT(X)		Real
8	EXP(Y*LN(X))	Xy, Х>0	Real