4. Типізація засобів розміщення.

Найбільш поширеною типізацією засобів розміщення в залежності від їхнього функціонального призначення є:

- загального типу (для ділових людей);

- туристичні;

- курортні;

- для спортсменів;

- для транзитних пасажирів;

- для нарад;

В Україні найбільш розповсюдженими є готелі загального типу, які розраховані на людей, які приїжджають з діловими цілями на відносно короткий термін, а також для громадян, які подорожують з особистими цілями. Такі готелі як правило знаходяться в центральній частині міста, поблизу адміністративних, торгових центрів. Номерний фонд готелів загального типу складається в основному з одно -, двох і частково трьох-чотиримісних номерів.

Туристичні готелі призначені для туристів. В залежності від виду активного відпочинку вони також диференціюються:

• для автотуристів

• для водного туризму

• для гірського туризму

• для молодіжного туризму тощо.

Особливість туристичних готелів полягає в тому, що в них наявні приміщення туристичного обслуговування, а також туристично-методичні та інструкторські (для методичної роботи інструкторів з групами) кабінети. Одним з найпоширеніших типів туристичних засобів розміщення – це засоби розміщення для автотуристів. Ці засоби розміщення розташовані переважно поблизу шосейних доріг. Крім будівель із житловими номерами, рестораном та іншими приміщеннями громадського користування ці засоби розміщення надають можливість паркування та технічного обслуговування автотранспорту (автозаправні станції (АЗС), ремонтні майстерні або станції технічного обслуговування (СТО).

За ДСТУ 4527 : 2006 (Засоби розміщення. Терміни та визначення) можуть функціонувати такі засоби розміщення для водного туризму:

Мотелі – готель, розташований за межами міста вздовж автошляху, як правило, в одно-двоповерховій будівлі або в частині будівлі з окремим входом, який має умови для паркування й технічного обслуговування автомобілів.

Кемпінг (від англ. “camp” - табір) – являє собою засіб розміщення на огородженій території, де розміщення забезпечують у котеджах та (або) бунгало, та (або) надають місця для розташування наметів, караванів та караванів-будиночків, територія облаштована санітарно-технічними зручностями загального користування. Кемпінги доступні для широкого кола туристів. Вони забезпечують хороший і порівняно дешевий відпочинок.

Для довідки:

( Бунгало – обладнаний засіб розміщення, виготовлений з легких будівельних матеріалів, оснащений інвентарем для самостійного готування їжі.

Караван – мобільний автопричіп, обладнаний для розміщення та готування їжі.

Караван-будиночок – караван, використовуваний переважно у стаціонарному режимі, або пересувний, розташований переважно на території кемпінгу і може бути під’єднаний до інженерної мережі забезпечування життєдіяльності.)

Різновидом кемпінгу є ротель ( У ДСТУ4527 : 2006 України такий тип засобу розміщення не зазначений) . Він призначений для подорожуючих на автомашинах з трейлером. Трейлер встановлюють у спеціально відведеному місці, підключаючись до санітарно-технічних комунікацій. Ротелі розташовують на під’їздах до великих міст або у мальовничих місцях.

Засоби розміщення для водного туризму.

Для засобів розміщення водного туризму характерне поєднання функцій, що забезпечують умови для ночівлі, відпочинку туристів, а також для стоянки, технічного обслуговування та зберігання плавзасобів.

За ДСТУ 4527 : 2006 (Засоби розміщення. Терміни та визначення) можуть функціонувати такі засоби розміщення для водного туризму:

Акварель – готель, об лаштований на кораблі, вилученому з експлуатації як транспортний засіб, і який перебуває на стаціонарній станції.

Ботель – готель цілорічного функціонування, розміщений на невеликому за розміром плавзасобі, який має умови для швартування і технічного обслуговування засобів водного транспорту.

Круїз не судно – транспортний засіб, на якому надають послуги тимчасового розміщення у каютах, а також послуги харчування і розваги під час круїзу.

Флотель – спеціально обладнане комфортабельне судно, яке використовують як плавучий готель, в якому забезпечують надавання послуг активного відпочинку і розважання; може мати умови для проведення конгрес заходів.

Засоби розміщення для гірського туризму. Ці засоби розміщення розташовуються, як правило, в житловій гірській місцевості. Їх архітектура повинна відповідати природному середовищу. Будівництво таких засобів розміщення має великі труднощі: вирішення транспортних комунікацій для зв’язку з прилеглими населеними пунктами, інженерне забезпечення (водопровід, каналізація, газ та ін. Особливість таких засобів розміщення полягає в тому, що в них повинні бути приміщення туристичного обслуговування, а також туристично-методичні та інструкторські (для методичної роботи інструкторів з групами) кабінети, пункти прокату необхідного спорядження.

Для гірського туризму можна запропонувати такий засіб розміщення як туристична база .

Туристична база - аналогічний готелю засіб розміщення, розташований на туристичному маршруті з активними способами пересування туристів і має умови для харчування та організовування активного відпочинку у регламентованому режимі.

Туристичний комплекс – аналогічний готелю засіб розміщення з двох або більше будівель, в якому забезпечують надавання комплексу послуг; у більшості випадків надають послуги харчування, торгівлі, зв’язку та розважання.

Гірський притулок – засіб розміщення, розташований у віддаленій гірській місцевості на туристичному маршруті з активними способами пересування. Призначений для короткочасного перебування та відпочинку.

Засоби розміщення для молодіжного туризму. Вони орієнтовані на туристів віком від 16 до 35 років. Так як молодіжний контингент відрізняється прагненням до активних видів відпочинку і досить низькою потребою у комфорті, то в готелях переважають три -, чотиримісні номери, але як правило, розвинутий блок приміщень культурно-масового обслуговування.

За ДСТУ 4527 : 2006 (Засоби розміщення. Терміни та визначення) можна запропонувати молодим туристам такі засоби розміщення:

Гуртожиток – засіб розміщення з житловими кімнатами, розташованими за коридорною (блочною) системою, який має умови для самостійного готування їжі з надаванням кухонного обладнання у спільне користування на поверсі.

Табір праці та відпочинку – засіб розміщення сезонного функціонування, який має умови для здійснення у регламентованому режимі певної діяльності під час відпочинку.

Туристична база - аналогічний готелю засіб розміщення, розташований на туристичному маршруті з активними способами пересування туристів і має умови для харчування та організовування активного відпочинку у регламентованому режимі.

Сьогодні дуже поширеними у світі є «Хостели».

Слово „Хостел” походить від англійського hostel – молодіжний готель чи база відпочинку. Для молоді різних країн хостели є найпопулярнішим і найдешевшим варіантом проживання за кордоном. Головна відмінність Хостелів (від звичайних готелів) полягає як у недорогому проживанні, так і в особливій щирості та демократичній атмосфері з боку працівників, які в них працюють.

Створення хостелів відкриває для України великі перспективи. Завдяки хостелам ми можемо «заманити» до себе сотні тисяч молодих туристів не тільки на ЄВРО – 2012.

За українськими стандартами хостел – готель, у якому номери розташовані, зазвичай, за коридорною або блочною системою і має умови для самостійного готування їжі та санітарно-технічні зручності на поверсі або блоці; може організовувати харчування у закладі ресторанного господарства. За міжнародними – місце, якому притаманна молодіжна атмосфера, хостел надає ліжко , а не кімнату. Хостелом може стати будь-який готель, якщо він відповідатиме міжнародним стандартам якості. За міжнародними правилами, для хостелу обов'язковою є наявність Інтернету, адміністратор (рісепшин) має володіти ще однією мовою, окрім рідної (в ідеалі – англійською), а ще він має створити атмосферу молодіжної «тусовки», що часто-густо є вирішальним фактором. Здебільшого, мешканці – молодь. Чому? Саме в цьому віці люди шукають дешеве житло, саме в хостелі вони зможуть поспілкуватися з такими ж активними туристами, як вони. Створити таку можливість у готелі важко, адже ти сам у своєму номері, а у хостелі в одній кімнаті може бути і 6, і 8, і 10 ліжок. Як правило у хостелах – номери з різною кількістю місць, з вигодами в номері або в блоці на кілька кімнат, а також можуть бути кімнати, розраховані на 10 – 20 осіб ( із загальними вигодами в коридорі). Важлива деталь – у хостелі є шафи, які закривають на ключ, або приміщення , які охороняють. Там можна залишити речі. Номери в хостелах поділяються за категоріями. Можна поселитися в номері всією компанією чи вибрати одномісний номер. У будь-якому випадку надії на чудовий відпочинок і обслуговування виправдаються. Майже всі хостели об’єднані в хостельні мережі, з яких найбільші - Міжнародна федерація молодіжних хостелів (ІYHA - Іnternatіonal Youth Hostel Federatіon) та її партнер - мережа європейських хостелів - European Youth Hostel Federation. У 1994 році на Конференції Міжнародною Федерацією Молодіжних Хостелів були затверджені «Хостел – стандарти». Структурно вони розбиті на п'ять розділів: « Культура спілкування та прийом», « Чистота і порядок», « Безпека», «Усамітнення», « Зручність». В кожному з них наводяться мінімальні вимоги, належне виконання яких гарантує хостелу визнання Федерації в якості відповідного стандартам і дає йому право на використання офіційного логотипу Федерації.

Хостели поділені на три категорії класності. Більша їх частина відноситься до класу стандартних.

Загальні вимоги по стандартам, що пред'являє Міжнародна Федерація Молодіжних Хостелів до хостелів стандартного класу:

- турист повинен мати можливість проживання в хостелі максимально можливий термін.

- місце в хостелі гарантується та зберігається тільки за умови повної передплати. Попереднє бронювання без передплати зберігається тільки до 18.00 годин дня приїзду клієнта, якщо інше не оговорене між сторонами.

- реєстрація та прийом прибулих повинні відбуватися в години роботи хостелу або, хоча б, з 8.00 до 10.00 та з 17.00 до 22.00. Можливість виїзду з хостелу, в тому числі і в ранкові години,(якщо цього потребують проїзні документи) повинна надаватися проживаючим хоча б з 6.00 до 10.00 год. .

- в кожному хостелі, що визнаний Федерацією, для забезпечення комфортного проживання споживачів повинен знаходитися менеджер, адміністратор, або інша особа з відповідними функціями.  

- всі меблі, обладнання, постільні приналежності і приміщення хостелу повинні бути чистими. Як з середини так і зовні хостел повинен виглядати охайним, прибраним і гарно оформленим. До використання допускаються спальні мішки розміром 80 на 210 см.  В хостелах деяких країн проживаючим дозволяється користуватися власними спальними мішками при умові, що вони чисті і використовуються разом з подушкою і чистою наволочкою.

- при можливості для проживаючих в хостелі обладнується кухня зі всіма необхідними миючими засобами , засобами для приготування страв, столовими приборами ,ємкостями для зберігання продуктів і ін., котрими проживаючі можуть скористатися в зручний для них час.

- всі туалети, раковини, душеві та інша сантехніка в хостелі повинна знаходитись у справному стані, мати чисту поверхню без тріщин, уламків та інших провокуючих появу бактерій.

- простір який виділяється на одну людину – не менше 5 м3, де площа (під одномісне або двоярусне ліжко) - 4 м2, і відстань від спинки двоярусного ліжка до стелі – не менше 75 см. Розмір ліжка – не менше 80 см на 190 см, відстань між ліжками – не менше 75 см.    

- 1 туалет – на 12 осіб

- 1 раковина – на 6 осіб

-1 душова або ванна – на 15 осіб

В Україні передбачені три основні стандарти для хостелів. Стандартний хостел відповідатиме рівню одно-двозіркового готелю, поліпшений – дво- тризіркового, а люкс три –чотиризіркового.

Курортні готелі. Призначенні для відносно довготривалого відпочинку на одному місці, іноді з можливістю профілактичного лікування. Вони розташовуються на морських узбережжях, поблизу лікувальних джерел, в гірській місцевості. курортні готелі мають розширений склад приміщень культурно-масового обслуговування, споруди спортивного призначення. Номерний фонд складається в основному з одно - і двохмісних номерів.

Готелі для спортсменів. Розміщуються при спортивних комплексах і в місцях, які за природними умовами придатні для певного виду спорту. У готелях для спортсменів повинні бути передбачені приміщення, призначені для зберігання і видачі напрокат спортінвентарю; зали для тренувань, медкабінети, а також розвинений склад приміщень для відпочинку.

Готелі для транзитних пасажирів. Призначені для короткого перебування в них пасажирів у зв’язку з очікуванням пересадки на інший вид транспорту, а також для відпочинку персоналу, що обслуговує транспорт. Ці засоби знаходяться при аеровокзалах, автовокзалах тощо. Номери в таких готелях можуть бути менших розмірів.

Готелі для нарад. Отримали велике поширення за кордоном. Іноді їх називають «конгрес-готелі», або «конференц-готелі», а також готелі для ділових людей –«бізнес-готелі». Як правило це готелі високого рівня комфортності і сервісу, які мають широкий набір приміщень громадського призначення. Функціонування цих засобів розміщення дає поштовх для розвитку бізнес-туризму.

У Законі України «Про туризм» ,поки що, не визначено такий вид туризму як бізнес-туризм, але за ДСТУ 4527 : 2006 (Засоби розміщення. Терміни та визначення)в Україні можуть функціонувати такі засоби розміщення, які забезпечать всі необхідні умови для проживання, роботи та відпочинку саме туристів, які приїжджають з діловою метою:

Конгрес-готель – готель, який має умови для організовування і провадження конгрес-заходів.( найпоширенішими видами конгрес-заходів є зї’зди, наради, симпозіуми, виставки, конференції, семінари, ділові зустрічі, переговори)

Конгрес –центр; бізнес-центр – заклад, який спеціалізується на організовуванні конгрес-заходів та надає готельні послуги лише учасникам конгрес-заходів.