7.5.7. Класифікація телевізорів

Основними ознаками класифікації телевізорів є колір зобра­ження, спосіб живлення, характер звукового супроводження, формат зображення, функціональні можливості, спосіб передачі зображення, спосіб обробки сигналу та за якісними характеристиками тощо.

За кольором зображення телевізори поділяють на чорно-біле та кольорове зображення.

За типом оформлення та умовами експлуатації телевізори поділяються на стаціонарні, малогабаритні, переносні, автомобільні, домашні, для кінотеатрів. Стаціонарні телевізори - це телевізори з розміром екрана по діагоналі від 20 дюймів і більше з живленням від мережі змінного струму. Малогабаритні телевізори - це телевізори з екраном меншим за 17 дюймів і живленням від мережі змінного струму. Переносні телевізори - це телевізори з екраном не більше 14 дюймів і живленням від зовнішнього адаптера чи акумулятора. Автомобільні телевізори - це телевізори з екраном 11... 13 дюймів і живленням від бортової мережі автомобіля. Домашні кінотеатри - це телевізори з великим екраном, вбудованим відеомагнітофоном, Б\Т) - пленером і системою "оточуючого" звука (зштоипсі зоипд).

За функціональними можливостями телевізори поділяються на однофункціональні (більшість традиційних телевізорів) і багато­функціональні (телевізори з радіоприймачем, магнітофоном, відео­магнітофоном).

За способом передачі зображення телевізори поділяються на телевізори з екраном у вигляді електронно-променевої трубки -кінескопа (для стаціонарних і малогабаритних телевізорів); у вигляді панелі рідиннокристалічного індикатора РКІ (для переносних телевізорів з живленням від акумуляторів); у вигляді світодіодної матриці, яка використовується як телевізійне панно для перегляду передач на значній відстані й для великої аудиторії.

За системою відтворення кольору телевізори поділяються на односистемні, що приймають і відтворюють кольорове зображення однієї системи, та мультисистемні, що приймають і відтворюють кольорові зображення декількох систем (РАL + SЕКАМ; РАL + SЕКАМ + ОТСS).

За способом обробки сигналу телевізори поділяються на анало­гові, цифроаналогові та цифрові. Аналогові телевізори забезпечують прийом та обробку аналогових (безперервних) сигналів, що пере­даються за допомогою наземного супутникового, кабельного мов­лення. Цифроаналогові телевізори, найчастіше, працюють з розділен­ням функцій: вхідні ланцюги приймають аналоговий сигнал телевізій­ного мовлення, а всередині телевізора відбувається перетворення його в цифровий сигнал для реалізації різних сервісних можливостей. Цифрові телевізори забезпечують прийом сигналів цифрового мов­лення. Вони мають вмонтований декодер МРЕО (стандарт кодування і стискання відеопотоків).

За способом живлення телевізори поділяються на телевізори з живленням від мережі змінного струму, від автономних джерел та з універсальним живленням.

За характером звукового супроводження телевізори поділя­ються на монофонічні, стереофонічні та об'ємного звучання.

За форматом телевізійного зображення (відношення ширини до висоти) телевізори поділяються на телевізори з форматом 4:3 і 16:9. Вітчизняні телевізори мають формат 4:3, а останні моделі телевізорів закордонного виробництва мають формат 16:9, який дозволяє досягти якості зображення, близького до реального.

За якісними характеристиками телевізори поділяються на покоління від першого до сьомого.

Перше покоління. До першого покоління відноситься уніфіко­ваний лампово-напівпровідниковий кольоровий (УЛНКТ) і чорно-білий (УЛНТ) телевізори, які були випущені у середині 1970-х рр. Замість ламп в окремих блоках цих телевізорів застосовувалися напівпровідникові діоди і транзистори, особливо в каскадах селек­торів каналів високочастотних блоків, однак розгортаючі пристрої і силові елементи, підсилювачі потужності звукового сигналу і відеосигналу були виконані на лампах. В кольорових телевізорах застосовувався кінескоп з дельтоподібним розташуванням електрон­них гармат.

В останніх марках цієї серії вперше був застосований напівпро­відниковий блок електронного вибору програм з електронним селек­тором каналів.

Друге покоління. До другого покоління відноситься уніфіко­ваний напівпровідниковий інтегрально-модульний кольоровий (УНІМКТ) та чорно-білий (УНІТ) телевізори, які були створені наприкінці 1970-х рр. У цих телевізорах широко використовувалися інтегровані схеми та логічні елементи. Було реалізовано електронне керування. В більшості таких телевізійних приймачів використо­вувалися всехвильові селектори каналів, електронне керування їх перемиканням за допомогою сенсорного і псевдосенсорного при­строю. У цьому поколінні телевізорів не використовувалися лампи. У рядковій розгортці використовувалися тиристори, які забезпе­чували енергозбережувальну технологію. Вся накопичена і невитрачена енергія поверталася в блок живлення. Застосовувався чотирирівневий захист від перевантаження, що забезпечувало пожежобезпеку, але одночасно ускладнювало конструкцію. До телевізійних приймачів цього типу слід віднести також малогабаритні телевізори кольорового зображення.

Третє покоління характеризується появою всередині 1980-х рр. уніфікованого стаціонарного кольорового (ЗУСКТ) і переносного (ЗУПТ) телевізорів. Вони були виконані з використанням напівпро­відникових та інтегрованих компонентів. Разом з цим у вітчизняній телевізійній практиці стали широко застосовуватися кінескопи з планарним розміщенням гармат. У маркуванні вітчизняного теле­візора після зазначення розміру діагоналі екрана вводиться тризначне число, що починається на 3. Далі цей прийом став використовуватися для позначення інших поколінь телевізорів.

Четверте покоління телевізорів (4 УСКТ), яке з'явилося у кінці 1980-х рр. відрізнялося від попередніх застосуванням в блоці кольо­ровості мікросхем і фільтрів для прийому і обробки сигналів РАЬ і 8ЕКАМ. Крім того, плата керування телевізором при невеликому доопрацюванні допускала реалізацію систем дистанційного керування та телетексту при використанні відповідного декодера. Значно була збільшена чутливість телевізійного приймача в діапазоні метрових та дециметрових хвиль. Телевізор легко піддавався модер­нізації шляхом встановлення типових блоків.

П'яте покоління. Телевізори п'ятого покоління (5 УСКТ), які з'явилися на початку 1990-х рр., мали такі сервісні можливості: всехвильовий селектор; модуль радіоканалу в одній мікросхемі; цифрове керування за стандартом 12; телетекст; режим зіеер; підвищена чіткість зображення; повне дистанційне керування. Це остання марка телевізорів, які виготовляли в колишньому Радянському Союзі.

Шосте покоління характеризується появою всередині 1990-х рр. телевізорів, у яких використовуються мікросхеми таких відомих фірм-виробників аудіо- та відеотехніки, як Тошиба, Тпошзоп, Рапазопіс, що забезпечують якісне зображення і звук, використовують у повному об'ємі електронне керування, стабільно працюють і мають енергоекономні блоки розгорток. Вперше вводиться поняття "телевізійний процесор". За кожний канал відповідає спеціалізований процесор: процесор обробки сигналів, процесор кольоровості, про­цесор розгорток. Всім керує мікрокомп'ютер, який може комплекту­ватися додатковою зовнішньою пам'яттю для запам'ятовування попередніх установок на кожному каналі. Мікрокомп'ютер дозволяє тестувати основні вузли телевізора перед виходом у робочий режим. Можуть бути реалізовані режими: РіР ("картинка в картинці"), перемикання форматів від 4:3 до 16:9.

Створення цього типу телевізора коопераціями кращих телеві­зійних фірм дозволило перейти до виробництва однотипових телеві­зорів по всьому світу на основі уніфікованих наборів мікросхем.

Сьоме покоління відноситься до цифрових телевізорів, які з'яви­лися наприкінці 1990-х рр. Ці телевізори перетворюють аналоговий телевізійний сигнал, що приймається антеною, у цифровий і перед самим кінескопом перетворюють його знову в аналоговий. Вони забезпечують прийом супутникового або наземного цифрового теле­бачення за наявності декодера. Можуть бути реалізовані 100-герцова розгортка, що є особливо важливим для великих екранів (діаметром більше 25 дюймів), перемикання форматів, прийом і обробку сигналів телебачення високої чіткості, режим "Картинка в картинці" з можливістю переглядати декілька каналів одночасно. За наявності КОВ-входу може виконувати функції комп'ютерного монітору. Має НЧ-вхід для підключення БУБ-програвача. Телевізор може бути легко модернізований від простої до найскладнішої моделі (зі зміною ціни в декілька разів) залежно від попиту.

Цифровий телевізор не може бути аналогічно класифікований. Він є приймачем нового покоління, який приймає і обробляє цифро­вий телевізійний сигнал наземного, кабельного або супутникового мовлення. Сигнали супутникового цифрового телебачення прийма­ються приймачем на "тарілку" (антена супутникового діапазона у вигляді частини напівсфери), а наземного телебачення - на антену НВЧ-діапазона або передаються по волоконно-оптичному кабелю.

Телевізори п'ятого і шостого покоління хоч і виконують частину цих функцій, але не можуть вважатися повністю цифровими.

Система маркування телевізорів складається з фірмової назви, розміру екрана за діагоналлю, виду зображення (К-кольорове), номера заводської розробки (перша цифра в номері визначає покоління), в кінці ставлять букви, які можуть означати конструктивні особливості та комплектність.