- •1. Характеристики мостового крана
- •1.1. Підбір типових конструкцій
- •1.1.1. Характеристика району будівництва
- •1.1.2. Склад покрівлі , вибір утеплювача
- •1.1.3. Розташування конструкцій
- •1.2.1. Навантаження від маси покриття
- •Навантаження від маси підкранових балок
- •Навантаження від власної маси колон
- •Навантаження від маси стінових панелей та вікон
- •Снігове навантаження
- •Навантаження від мостових кранів
- •Вітрове навантаження
- •Розрахункова схема рами
- •2. Розрахунок середньої колони
- •2.1. Матеріали для проектування
- •2.2. Розрахунок надкранової частини колони
- •2.3. Розрахунок підкранової частини колони
- •2.4. Розрахунок кранової консолі
- •3.4.Перевірка висоти підошви фундамента
- •3.5.Розрахунок вертикальної арматури підколонника
- •Необхідна площа перерізу арматури при симетричному армуванні
- •3.6.Розрахунок арматури підошви фундаменту
- •3.6.1. Розрахунок в напрямку довгої сторони.
- •Тиск під підошвою в перерізі
- •Розрахунок в напрямку короткої сторони.
- •4. Розрахунок і конструювання арки
- •4.1. Матеріали для проектування
- •4.2. Навантаження на арку, визначення зусиль в елементах
- •4.2. Розрахунок міцності затяжки
- •4.3. Визначення втрат попереднього натягу арматури затяжки
- •4.4. Розрахунок тріщиностійкості перерізів затяжки
- •4.5. Перевірка міцності затяжки при обтиску бетону
- •4.6. Розрахунок міцності нормальних перерізів верхнього пояса арки
- •4.7. Розрахунок міцності похилих перерізів верхнього пояса арки
- •4.8. Розрахунок міцності та тріщиностійкості підвіски арки
- •Література
Вітрове навантаження
Вітрове навантаження на колону має розподілений характер і збирається з вертикальної полоси шириною, рівною кроку колон.
Визначаємо тиск вітру на будівлю з навітряної сторони:
W1 = W0 * К1 * се * а * γf = 0,38 * 0,75 * 0,8 * 6 * 1,4 = 1,915 кН/м;
W2 = 0,38 * 1,0 * 0,8 * 6 * 1,4 = 2,554 кН/м;
W3 = 0,38 * 1,05 * 0,8 * 6 * 1,4 = 2,682 кН/м,
де К1 = 0,75 ;
К2 = 1,0;
К 3 = 1 +0,025 (11,4 – 9,5) = 1,05.
Рис 1.5. Тиск вітру на колони крайнього ряду.
З завітреної сторони тиск вітру становить:
W1/ = (сез / се ) * W1 = 0,75 * W1 = 0,75 * 1,915 = 1,436 кН/м;
W2/ = 0,75 * W2 = 0,75 * 2,554 = 1,915 кН/м;
W3/ = 0,75 * W3 = 0,75 * 2,682 = 2,011 кН/м.
Величину згинаючого моменту в колоні, на рівні обрізу фундаменту, від тиску вітру з навітряної сторони обчислюємо за формулою:
Мw = 1,915 * 10(5,0 + 0,15) + ((2,554 – 1,915) / 2) * 5(2/3 * 5 + 5+ 0,15)= 112,17 кН*м.
Визначаємо величину еквівалентного рівномірного тиску вітру:
q w = (2 Мw) / (H + 0,15)2 = (2 * 112,17) / (9,5 + 0,15)2 = 2,409 кН/м.
Рис. 1.6. Еквівалентне вітрове навантаження на раму.
З завітреної сторони тиск вітру: qw1 = 0,75 * qw = 0,75 * 2,409 = 1,807 кН/м.
Тиск вітру на конструкції, що розташовані вище колони замінюємо зосередженою силою W, яку знаходимо з виразу:
W = W0 * (се + сез) * ((К2 + К3) / 2) * а *Нп * γf = 0,38 * (0,8 + 0,6) * ((1,0 + 1,05) / 2) * 6 * 1,9 * 1,4 = 8,7 кН.
Розрахункова схема рами
Розрахункова схема рами каркасу будівлі складається з ступінчатих колон, які жорстко защемлені на рівні фундаменту і шарнірно з’єднаних ригелями, жорсткість останніх в розрахунку приймаються нескінченною.
На раму діють всі навантаження, що описані вище. Розрахункова схема рами наведена на аркуші 1 графічної частини.
2. Розрахунок середньої колони
2.1. Матеріали для проектування
Клас бетону для колони – В30, він має такі фізико-механічні храктеристики: Rb = 17 МПа; Rbt = 1,2 МПа; Еb = 32,5 * 103 МПа.
Робоча арматура класу А-400С, для якої Rs = Rsc = 365 МПа; Еs = 20 * 104 МПа.
2.2. Розрахунок надкранової частини колони
Розмір прямокутного перерізу надкранової частини: b = 0,4 м; h = 0,6 м. Для поздовжньої арматури: а = а/ = 0,04 м. Робоча висота перерізу: h0 = 0,6 – 0,04 = 0,56 м. Розрахункова довжина надкранової частини колони в площині згину при врахуванні кранових навантажень: l0 = 2 * Н2 = 2 * 3,4 = 6,8 м; а без врахування кранових навантажень: l0 = 2,5 * Н2 = 2,5 * 3,4 = 8,5 м. Так як l0 / h = 6,8 / 0,6 = 11,3 > 10, то необхідно врахувати вплив прогину елемента на ексцентриситет поздовжньої сили.
Переріз арматури підбираємо по зусиллям в перерізі ІІ-ІІ:
від повних навантажень - М = 146,76 кН*м; N = 946,8 кН;
від постійних та тривалих навантажень – М/ = 0 кН*м; N/ = 946,8 кН.
Знаходимо моменти зовнішніх сил відносно центру ваги перерізу розтягнутої арматури:
Силові ексцентриситети: е0 = М / N = 146,76 / 946,8 = 0,155 м.
е0/ = М/ / N/ = 0 / 946,8 = 0 м.
М1 = М + N (е0 + 0,5h – а) = 146,76 + 946,8 (0,155 + 0,5 * 0,6 – 0,04) = 539,7 кН*м;
М1/ = М/ + N/ (е0/ + 0,5h – а) = 0 + 946,8 (0 + 0,5 * 0,6 – 0,04) = 246,2 кН*м.
М1 = 0,82 * 539,7 = 442,5 кН*м > М1/ = 246,2 кН*м, то приймаємо розрахунковий опір бетону при γb2 = 1,1: Rb = 17 * 1,1 = 18,7 МПа; Rbt = 1,2 * 1,1 = 1,32 МПа.
Випадковий ексцентриситет: еа = 1 / 30 * h = 1 / 30 * 0,6 = 0,02 м.
Так як е0 = 0,155 м > еа = 0,02 м, то випадковий ексцентриситет не враховуємо.
Обчислюємо граничну відносну висоту стиснутої зони бетону:
ω = 0,85 – 0,008 * Rb = 0,85 – 0,008 * 18,7 = 0,7.
R = ω / [1. + Rs/σsc,u * (1 – ω/1,1)] = 0,7 / [1 + 365 / 500 * (1 – 0,7 / 1,1)] = 0,553.
δ = е0 / h = 0,155 / 0,6 = 0,26 > δmin = 0,5 – 0,01 (l0 / h) – 0,01 * Rb = 0,5 – 0,01 (6,8 / 0,6) – 0,01 * 18,7 = 0,2.
В розрахунок приймаємо: δ = 0,26.
Визначаємо коефіцієнт φl, приймаючи β = 1: φl = 1 + β * (М1/ / М1) = 1 + 1 * (246,2 / 539,7) = 1,456.
Призначаємо попередньо коефіцієнт армування колони μ = 0,005 і знаходимо моменти інерції перерізу:
Іb = b * h3 / 12 = 0,4 * 0,63 / 12 = 7,2 * 10-3 м4 = 720 * 103 см4.
α = Еs / Еb = 20 * 104 / 32,5 * 103 = 6,15.
Іs = μ * b * h *(0,5h – а)2 = 0,005 * 0,4 * 0,6 *(0,5 *0,6 – 0,04)2 = 0,0811*10-3 м4 = 8,11 * 103 см4.
Визначаємо умовну критичну силу:
Ncr = (6,4 * Еb / l02)*[(Іb / φl)*((0,11 / (0,1 + δ)) + 0,1) + (α * Іs)] = (6,4 * 32500 / 6802 ) *[(720000 / 1,456)*((0,11 / (0,1 + 0,26)) + 0,1) + (6,15 * 8110)] / (10) = 11145,5 кН.
Коефіцієнт η, визначаємо по формулі:
η = 1 / (1 – N / Ncr) = 1 / (1 – 946,8 / 11145,5) = 1,093.
відстань: е = е0 * η + 0,5h – а = 0,155 * 1,093 + 0,5*0,6 – 0,04 = 0,42 м = 42 см.
Приймаємо симетричне армування верхньої частини колони і знаходимо коефіцієнти:
αп = N / (Rb * b * h0) = 946,8 * 10 / (18,7 * 40 * 56) = 0,226 < R = 0,553;
αm = N * е / Rb * b * h02 = 946,8 * 10 * 42 / 18,7 * 40 * 562 = 0,17.
Необхідну площу перерізу арматури визначаємо за формулою:
As = As/ = Rb * b * h0 / Rs * [((αm - αп * (1 – 0,5αп)) / (1 – а / h0)] = 18,7 * 40 * 56 / 365 * [((0,17 – 0,226 * (1 – 0,5 * 0,226)) / (1 – 4 / 56)] < 0.
Мінімальна площа перерізу арматури:
As,min = As,min/ = μmin* b * h0 = 0,002 * 40 * 56 = 4,48 см2.
Отже, приймаємо з кожної сторони колони – 2 ø18 А-400С (As = 5,09 см2).
Поперечну арматуру призначаємо ø6 А-240С, крок S ≤ 20d = 20 * 18 = 360 мм. Крім робочої арматури передбачаємо конструктивну 2 ø10 А-400С.
Перевіряємо міцність перерізу на комбінацію зусиль: М = 116,5 кН*м; N = 1123,2 кН.
Р ис. 2.1. Армування надкранової частини колони.
е0 = М / N = 116,5 / 1123,2 = 0,1 м.
δ = е0 / h = 0,1 / 0,6 = 0,17 < δmin = 0,5 – 0,01 (l0 / h) – 0,01 * Rb = 0,5 – 0,01 (6,8 / 0,6) – 0,01 * 18,7 = 0,2.
В розрахунок приймаємо: δ = 0,2.
φl = 1 + 1 * [246,2 / (1123,2 * (0,1 + 0,6 / 2 –0,04)] = 1,61.
Іs = (Аs + Аs/)*(0,5h – а)2 = (5,09 + 5,09) * (0,5 * 60 – 4)2 = 6881,68 см4.
Ncr = (6,4 * 32500 / 6802) *[(720000 / 1,61)*((0,11 / (0,1 + 0,2)) + 0,1) + (6,15 * 6881,68)] / (10) = 30078,4 кН.
η = 1 / (1 – N / Ncr) = 1 / (1 – 1123,2 / 30078,4) = 1,04.
е = 0,1 * 1,04 + 0,5*0,6 – 0,04 = 0,364 м = 36,4 см.
Висота стиснутої зони:
Х = N / Rb * b = 1123,2 * 10 / 18,7 * 40 = 15 см. < Хξ = 0,553 * 56 = 31 см.
Несуча здатність перерізу:
Mu = Rb * b *x (h0 – 0,5 * x) + Rsc * As/ (h0 – a) = 18,7 * 40 * 15 (56 – 0,5 * 15) + 365 * 5,09 (56 – 4) = 640778,2 кН*м.
Граничне значення поздовжньої сили становить:
Nu = Mu / е = 640778,2 / 36,4 = 1760,4 кН > N = 1123,2 кН.
Міцність перерізу забезпечена.