1.1.3. Розташування конструкцій

Прив’язку колон крайніх рядів вздовж будівлі приймаємо нульовою. Колони торцевих рядів зміщуємо в середину будівлі на 500 мм від розбивочних осей.

Для даної будівлі потрібно влаштувати температурний шов в поперечному напрямку, оскільки її довжина перевищує 72 м і становить 114 м. Шов виконуємо посередині будівлі. Він утворюється двома рядами колон, відстань між якими становить 1000 мм, привязка – становить 500 мм від осі в середину температурного відсіку кожного ряду колон. В поздовжньому напрямку також влаштовуємо температурний шов, так як ширина будівлі перевищує 72 м, і становить 90 м.

Для забезпечення просторової жорсткості будівлі передбачаємо вертикальні в’язі між колонами в нижній їх частині по середині температурних блоків. Вертикальні в’язі між ригелями розташовуємо в крайніх прольота

1.2.1. Навантаження від маси покриття

Визначаємо вагу 1 м² покриття в табличній формі (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Навантаження на 1 м² покриття

№ п/п	Вид навантажень	Характеристичне навантаження кПа	Коеф-т надійності за експл. навантаж. γfе	Експлуатац. навантаження кПа	Коефіцієнт надійності за гр. навантаж., γfm	Граничне розрахункове навантаження, кПа
1.	Рулонне покриття “споліеласт”	0,1	1,0	0,1	1,2	0,12
2.	Чотири шари руберойду з еластичним покрівельним шаром на бітумній мастиці	0,2	1,0	0,2	1,3	0,26
3.	Стяжка з цементно-піщаного розчину ( t=25мм, ρ=20кН/м³)	0,5	1,0	0,5	1,3	0,65
4.	Утеплювач – Мінераловатні плити підвищеної жорсткості (t=130мм, ρ=0,5 кН/м³	0,65	1,0	0,65	1,2	0,78
5.	Пароізоляція - 2 шари пергаміну	0,1	1,0	0,1	1,2	0,12
6.	Плити ребристі G = 27 кН	1,5	1,0	1,5	1,1	1,65
Всього		qm = 2,83		qекс = 2,83		q = 3,304

Обчислюємо величину поздовжньої сили, що діє на колону крайнього ряду:

F₁ = 0,5g * L * a + 0,5 G_p *γ_fm = 0,5 * 3,304 * 30 * 6 + 0,5 * 320 * 1,1 = 347,96 кН.

Сила F₁ прикладена до осі верхньої частини колони середнього ряду (див. рис. 1.1).

На колону середнього ряду діє сила 2F₁ = 2 * 347,96 =695,92 кН. з ексцентриситетом рівним 0.

2. Навантаження від маси підкранових балок

Зусилля, яке діє на колону від підкранових балок знаходимо за виразом:

F₂ = G_п.б * γ_{f m} + q_кр.ш. * a * γ_fm= 35 * 1,1 + 0,6 * 6 * 1,05 = 42,28 кН.

С ила F₂ прикладена з ексцентриситетом до колон крайнього та середнього ряду (див. рис. 1.2).





F₂

F₂

e^Б₁ = 750 мм.

e^Б₁

e^Б₁

Рис. 1.2. До визначення

ексцентриситету e^Б₁.

Рис. 1.1. Дія сили F₁ на

верхню частину колони.