3. Характеристика форм статистичного спостереження, приклади їх застосування

На практиці використовуються три види узагальнюючих статистичних показників: абсолютні, відносні і середні. Узагальнення показників є важливим завданням, а також характерним і специфічним для статистики методом.

Початковим видом узагальнюючих статистичних показників виступають абсолютні величини, отримані в результаті зведення первинного матеріалу. А вже на основі абсолютних величин вираховують відносні і середні величини.

В більшості випадків, для характеристики якого-небудь явища часто використовують всі три види узагальнюючих показників. Комплексне використання всіх трьох узагальнюючих статистичних величин дозволяє різнобічно охарактеризувати досліджуване явище чи процес.

1. Абсолютні величини

Абсолютними величинами в статистиці називаються первинні узагальнюючі показники, які характеризують суспільні явища і процеси в конкретних умовах місця і часу. Наприклад, чисельність населення Тернопільської області на 1 січня 2005 р. Становила 1172,4 тисячі чоловік, у тому числі: міського - 512,1 тисячі чоловік і сільського - 660,3 тисячі чоловік.

2. Відносні величини

Відносними величинами називають статистичні показники, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами і процесами. Їх отримують шляхом порівняння ( ділення ) двох однойменних, або різнойменних величин.

Величина, з якою проводять порівняння, називається основою відносної величини, базою порівняння або базисною величиною. Величина, яку порівнюють, називається поточною, порівнюваною чи звітною величиною.

Відносні величини показують, у скільки разів порівнювана величина більша чи менша за базисну, або яку частку перша займає в другій, або скільки одиниць однієї величини припадає на одиницю другої.

Якщо, наприклад, відомо, що в одній області протягом року народилось 15000 дітей, а в другій 18000 дітей, то це ще нічого не говорить про рівень народжуваності в цих областях. Тільки зіставивши ці величини із загальною чисельністю населення даних областей, ми матимемо уявлення про рівні народжуваності. Нехай рівень народжуваності в першій області - 12,8 %₀ [ ( 15000 : 117000 ) * 1000 ], в другій - 10,0 %₀ [ ( 18000 : 1800000 ) * 1000 ], то це свідчить про те, що в першій області народжуваність в 1,28 рази вища, ніж в другій.

4. Види спостережень в залежності від реєстрації фактів, від способу отримання свідоцтв, від ступеня охоплення одиниць сукупності

ВИДИ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

За повнотою охоплення одиниць сукупності статистичне спостереження подыляэтьсяя на два види:

1.Суцільне  спостереження, при якому обліком охоплюють­ся всі без винятку одиниці досліджуваної сукупності.

2. Не суцільне  спостереження, при якому обліком охоплюю­ться не всі одиниці сукупності, що досліджуються, а лише їх певна частина. Не­ суцільне спостереження застосовується при вивченні якості продукції, дослі­дженні бюджетів сімей робітників, службовців і селян, вивченні цін на рин­ку.

За мо­ментом реєстрації фактів розрізняють спостереження поточні, періодичні і разові (або одноразові).

При поточному спостереженні облік фактів здійснюють в міру їх вико­нання, тобто систематично.

Періодичним вважається таке спосте­реження, яке повторюється через певні проміжки часу.

Одноразові спостереження здійснюються за необхідністю час від часу, без дотримання певної періодичності або ж взагалі проводяться один раз

За джерелом одержання відомостей статистичне спостереження по­діляється на три види:

1. Безпосереднє - при якому особи від органів статистики, що здійснюють облік фактів, шляхом особистого підрахунку, зважування одержують необ­хідну інформацію про досліджувану сукупність.

2. Документальний облік фактів є спостереженням, при якому джерелом відомостей виступають відповідні документи.

3. Опитування - це спостереження, при якому відомості фіксуються зі слів опитуваного.