1.3.Темперамент і особистість

Особистість і темперамент пов'язані між собою таким чином, що темперамент виступає як загальна основа багатьох інших особистісних властивостей, насамперед характеру. Він, однак, визначає лише динамічні прояви відповідних особистісних властивостей.

Від темпераменту залежать такі властивості особистості, як вразливість, емоційність, імпульсивність і тривожність. Вразливість - це сила впливу на людину різних стимулів, час їхнього збереження в пам'яті й сила реакції на них. Ті самі стимули на вразливу людину роблять більший вплив, чим на недостатньо вразливого. Вразлива людина, крім того, довше пам'ятає відповідні впливи й довше зберігає реакцію на них. Та й сила відповідної реакції в нього значно більше, ніж у менш вразливого індивіда.

Емоційність - це швидкість і глибина емоційної реакції людини на ті або інші події. Емоційна людина надає більшу значимість тому, що відбувається з ним і довкола нього. У нього набагато більш, ніж у неемоційної людини, вироблені всілякі тілесні реакції, пов'язані з емоціями. Емоційний індивід - це той, хто майже ніколи не буває спокійним, постійно перебуває під владою яких-небудь емоцій, у стані підвищеного порушення або, навпроти, пригніченості.

Імпульсивність проявляється в нестриманості реакцій, у їхній спонтанності й появі ще до того, як людина встигає обміркувати сформовану ситуацію й прийняти розумне рішення із приводу того, як у ній діяти. Імпульсивна людина спочатку реагує, а потім думає, чи правильно він зробив; часто шкодує про передчасні й неправильні реакції.

Тривожна людина відрізняється від мало тривожної тим, що в неї занадто часто виникають пов'язані із занепокоєнням емоційні переживання: острах, побоювання, страхи. Йому здається, що багато чого з того, що його оточує, несе в собі погрозу для власного «Я». Тривожна людина боїться всього: незнайомих людей, телефонних дзвінків, іспитів, випробувань, офіційних установ, публічних виступів і т.п.

Сполучення описаних властивостей і створює індивідуальний тип темпераменту, тому, характеризуючи його, ми не випадково змушені були час від часу відступати від чисто динамічних описів і включати в них характерологічні особистісні якості. Ті прояви темпераменту, які в остаточному підсумку стають властивостями особистості, залежать від навчання й виховання, від культури, звичаїв, традицій, багато чого іншого.

Темперамент до деякої міри впливає на розвиток здібностей людини, особливо тих, до складу яких входять рухи з такими їхніми істотними характеристиками, як темп, швидкість реакції, збудливість. У першу чергу це здібності, що включають у свій склад складні й точні рухи з непростою траєкторією й нерівномірним темпом. До них також відносяться здібності, пов'язані з підвищеною працездатністю тривалої концентрації уваги [2].

1.4. Темперамент і рівень особистісної тривожності.

Найбільш простий, природній вияв темпераменту ми можемо спостерігати в дитячому віці. Чим доросліше дитина, тим більше ускладнюються його взаємостосунки з світом, тим більше він відчуває вплив цього світу. Але не слід забувати і про те, що існують типові для тієї чи іншої вікової сходинки прояви темпераменту, які можуть затрудняти діагностику. Так, тривожність та імпульсивність, які формуються достатньо рано, так як пов’язані із захисними функціями нервової системи, можна побачити вже в дошкільному віці. Спрямованість на оточуючий світ (екстраверсія) або на себе (інтроверсія) остаточно складається лише ближче до підліткового дитинства, виявляючи зв'язок з силою нервової системи. Саме у підлітка ці якості виявляються найбільш вагомими у структурі темпераменту.

Тривожність негативно впливає не лише на емоційне самопочуття людини, а й у подальшому її житті порушує функціональні можливості психіки - занижена самооцінка, низький рівень навчальності в силу ригідності мислення, відсутності креативу уяви, продуктивності пам'яті - відбувається деструкція і гальмування розвитку особистості. Так звані «хронічні тривоги» здебільшого перетворюються на патопсихологічні розлади. Значна кількість тривожних дітей мають проблеми зі здоров'ям.

Виходячи з того, що на сьогоднішній день постає проблема тривожності підлітків як такої вікової категорії, яка є „перехідною", кризовою, не стійкою, але у той же час - фундаментальною, базовою для „нової"" особистості, ми і обрали для діагностування цей вік.

ІІ. Дослідження звязку між рівнем особистісної тривожності та типом темпераменту