1.3.Типологія темпераментів

Під типом темпераменту прийнято розуміти певну сукупність психологічних властивостей, закономірно зв'язаних між собою і загальних у даної групи людей.

Ступінь прояву різних властивостей темпераменту в різних людей того самого типу темпераменту може бути різна, але певне співвідношення цих властивостей постійно.

Взаємний зв'язок властивостей, характерна для кожного типу темпераменту, проявляється також у тім, що якісна характеристика кожної окремої властивості залежить від всіх інших властивостей типу темпераменту. Наприклад, нестриманість, як відомо, залежить від сили нервових процесів і їхньої врівноваженості.

Психологічна характеристика типів темпераментів визначається наступними основними його властивостями.

Сензитивність. Визначається тим, яка сила найменших впливів, необхідна для виникнення якої-небудь психічної реакції людини, і яка швидкість виникнення цієї реакції.

Реактивність. Визначається тим, яка ступінь мимовільності реакцій на зовнішній або внутрішній вплив однакової сили (критичне зауваження, образливе слово, погроза, різкий і несподіваний звук).

Активність. Визначається тим, з яким ступенем активності (енергійності) людина впливає на зовнішній світ і переборює перешкоди при здійсненні цілей. Сюди ставляться цілеспрямованість і наполегливість у досягненні мети, зосередженість уваги в тривалій роботі й т.д.

Співвідношення реактивності й активності. Визначається по тому, від чого більшою мірою залежить діяльність людини: від випадкових зовнішніх або внутрішніх обставин (від настрою, бажання, випадкових подій) або від цілей, намірів, прагнень, переконань людини.

Темп реакцій. Визначають по швидкості протікання різних психічних реакцій і процесів: швидкості рухів, темпу мови, спритності, швидкості запам'ятовування, швидкості розуму.

Пластичність і протилежне їй якість – ригідність. Про цю властивість ми судимо по тому, наскільки легко й гнучко пристосовується людина до зовнішніх впливів (пластичність) або, навпаки, наскільки інертні й відсталі його поводження, звички, судження (ригідність).

Екстраверсія й протилежне їй якість інтроверсія. Визначають по тому, від чого переважно залежать реакції й діяльність людини - від зовнішніх вражень, що виникають у цей момент, або від образів, думок, пов'язаних з минулим і майбутнім.

Емоційна збудливість. Визначають по тому, наскільки слабкий вплив необхідно для виникнення емоційної реакції і з якою швидкістю вона виникає.

З огляду на всі перераховані властивості, Е.И.Рогов з посиланням на Я.Стреляу дає наступні характеристики основних класичних типів темпераменту ([4], С.388), які по ходу розгляду будуть зіставлятися з іншими літературними джерелами.

САНГВІНІК (за Роговим). Людина з підвищеною реактивністю, але при цьому активність і реактивність у нього врівноважені. Він жваво, збуджено відгукується на все, що залучає його увагу, має живу міміку й виразні рухи. По незначному приводі він регоче, а несуттєвий факт може його розсердити. По його особі легко вгадати його настрій, відношення до предмета або людини. У нього високий поріг чутливості, тому він не зауважує дуже слабких звуків і світлових подразників. Маючи підвищену активність і будучи дуже енергійним і працездатним, він активно приймається за нову справу й може довго працювати не стомлюючись. Здатний швидко зосередитися, дисциплінований, при бажанні може стримувати прояв своїх почуттів і мимовільні реакції. Йому властиві швидкі рухи, гнучкість розуму, спритність, швидкий темп мови, швидке включення в нову роботу. Висока пластичність проявляється в мінливості почуттів, настроїв, інтересів і прагнень. Сангвінік легко сходиться з новими людьми, швидко звикає до нових вимог і обставин. Без зусиль не тільки перемикається з однієї роботи на іншу, але й переучується, опановуючи новими навичками. Як правило, він більшою мірою відгукується на зовнішні враження, чим на суб'єктивні образи і уявлення про минуле й майбутнє, екстраверт.

Сангвінічний темперамент діяльності (за Нємовим, [2]) характеризує людину досить веселої вдачі. Він представляється оптимістом, повним надій, гумористом, жартівником. Він швидко запалюється, але настільки ж швидко відходить, втрачає інтерес до того, що зовсім ще недавно його дуже хвилювало й притягало до себе, тобто він - людина із сильною, урівноваженою, рухливою нервовою системою, має швидку швидкість реакції; рухливість його нервової системи спричиняється мінливість почуттів, прихильностей, інтересів, поглядів. Сангвінік багато обіцяє, але не завжди стримує свої обіцянки. Він легко і із задоволенням вступає в контакти з незнайомими людьми, є гарним співрозмовником, всі люди йому друзі. Його відрізняє доброта, готовність прийти на допомогу. Напружена розумова або фізична робота його швидко стомлює.

Таким чином, Рогов і Нємов, подібно характеризуючи сангвініка в процесі спілкування, по-різному оцінюють його працездатність: перший вважає, що сангвінік може працювати довго, не стомлюючись, другий указує на швидку стомлюваність сангвініка і втрату їм інтересу до справи.

Це протиріччя вирішує Крутецький [8], що вказує на те, що при правильному вихованні сангвініка відрізняє високорозвинене почуття колективізму, чуйність, активне відношення до навчальної роботи, праці і громадського життя. При несприятливих умовах, коли відсутнє систематичне, цілеспрямоване виховання, у сангвініка можуть проявлятися легковажне, безтурботне й недбале ставлення до справи, розкиданість, невміння й небажання доводити справу до кінця, несерйозне відношення до навчання, праці, іншим людям, переоцінка себе й своїх можливостей.

ХОЛЕРИК (за Роговим). Як і сангвінік, холерик відрізняється малою чутливістю, високою реактивністю й активністю. Але в холерика реактивність явно переважає над активністю, тому він неприборканий, нестриманий, нетерплячий, запальний. Він менш пластичний і більше інертний, чим сангвінік. Звідси - більша стійкість прагнень й інтересів, більша наполегливість, можливі ускладнення в перемиканні уваги, він скоріше екстраверт.

Холеричний темперамент діяльності (за Нємовим, [4]) характеризує запальну людину. Про таку людину говорять, що він занадто гарячий, нестриманий. Разом з тим такий індивід швидко остигає й заспокоюється, якщо йому уступають, ідуть назустріч. Його рухи рвучкі, але нетривалі. Нервова система визначається перевагою збудження над гальмуванням; неврівноваженість його нервової системи визначає циклічність у зміні його активності й бадьорості.

По Нємову, характеристика холерика доповнює ту, що дана Роговим, вона є більше психологічною.

ФЛЕГМАТИК (за Роговим) має високу активність, що значно переважає над малою реактивністю, малою чутливістю й емоційністю. Його важко розсмішити і засмутити - коли навколо голосно сміються, він може залишатися незворушним. При великих неприємностях залишається спокійним. Звичайно у нього бідна міміка, рухи невиразні й уповільнені, так само, як мова. Він з труднощами перемикає увага і пристосовується до нової обстановки, повільно перебудовує навички й звички. При цьому він енергійний і працездатний. Відрізняється терплячістю, витримкою, самовладанням. Як правило, він важко сходиться з новими людьми, слабко відгукується на зовнішні враження, інтроверт.

Флегматичний темперамент діяльності (за Нємовим) відноситься до холоднокровної людини. Він виражає собою скоріше схильність до бездіяльності, чим до напруженої, активної роботи. Така людина повільно приходить у стан збудження, але надовго. Це заміняє йому повільність входження в роботу. У нього сильна, урівноважена, але інертна нервова система.

Дані визначення трохи по-різному оцінюють робочі якості флегматика: у першому випадку робиться упор на його працездатність, у другому - на його більшу схильність до неробства, чим до роботи. Знову ці протиріччя вирішує Крутецький [8]. Він пише, що при правильному вихованні у флегматика легко формуються такі риси як посидючість, діловитість, наполегливість. Але в несприятливих обставинах у нього можуть розвитися млявість, інертність, пасивність, лінь. Іноді в людини цього темпераменту може розвитися байдуже відношення до праці, що оточує життю, людям і навіть самому собі.

МЕЛАНХОЛІК (за Роговим). Людина з високою чутливістю й слабкою реактивністю. Підвищена чутливість при великій інертності приводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози, він надмірно уразливий, болісно чутливий. Міміка й рухи його невиразні, голос тихий, рухи бідні. Звичайно він невпевнений у собі, боязкий, найменші труднощі змушують його опускати руки. Меланхолік ні енергійний, ні наполегливий, легко стомлюється й мало працездатний. Йому властиве відволікання і нестійка увага, уповільнений темп всіх психічних процесів. Більшість меланхоліків – інтроверти.

Нємов при характеристиці меланхолічного темпераменту діяльності посилається на Канта: цей темперамент притаманний людині протилежного, в основному похмурого настрою. Така людина звичайно живе складним і напруженим внутрішнім життям, надає великого значення всьому, що його стосується, має підвищену тривожність і раниму душу, що вказує на слабку нервову систему. Він має підвищену чутливість навіть до слабких подразників, а сильний подразник уже може викликати «зрив», розгубленість. Така людина нерідко буває стриманою і особливо контролює себе при видачі обіцянок. Він ніколи не обіцяє того, що не в змозі зробити, досить страждає від того, що не може виконати дану обіцянку, навіть у тому випадку, якщо його виконання безпосередньо від нього самого мало залежить.

Крутецький [8] доповнює, що у звичній і спокійній обстановці люди з таким темпераментом почувають себе спокійно й працюють продуктивно. У сприятливих умовах, при правильному вихованні виявляються найцінніші якості особистості меланхоліка. Його вразливість, тонка емоційна чутливість, гостра сприйнятливість навколишнього світу дозволяють йому домагатися більших успіхів у мистецтві - музиці, малюванні, поезії. Меланхоліки часто відрізняються м'якістю, тактовністю, делікатністю й чуйністю: хто сам ранимий, той звичайно тонко почуває й біль, що сам заподіює іншим людям.

Е.І.Рогов [4] зазначає, що тип темпераменту у людини вроджений, а від яких саме властивостей його вродженої організації він залежить, ще до кінця не з'ясовано. Однак з коментарів Крутецького випливає, що виховання людини (або його помилки) з тим самим темпераментом може призводити до різних наслідків при формування його як особистості.