13.3.1. Визначення мотивів навчання за формулою б.Додонова

Запишіть та проаналізуйте формулу своєї мотивації до навчання, скориставшись описаним нижче алгоритмом її визначення.

Алгоритм визначення формули мотивації:

Для виявлення співвідношення різних мотивів у збудженні складних видів діяльності може бути корисною схема, запропонована Б.Додоновим. Він виділив такі групи мотивів:

1. задоволення від самого процесу діяльності – П;

2. прагнення до отримання результату діяльності (продукту, знань і т.п. – Р;

3. прагнення до винагороди діяльності (оцінки, плати, підвищення у посаді, отримання диплому) – В;

4. запобігання санкцій (покарання), які б погрожували у випадку ухиляння від діяльності або її неякісного виконання (Д).

Кожен із цих мотивів вносить різний внесок у загальну мотивацію діяльності, як позитивний, так і негативний. Позначивши кількісну міру такого внеску за допомогою умовних індексів, можна отримати формулу мотивації конкретної діяльності, де вплив кожного фактору може варіюватись від –3 до +3 (–3 – фактор, що не тільки не мотивує, але й викликає помітне незадоволення; 0 – фактор, до якого людина байдужа; +3 – фактор, що значно мотивує)..

Наприклад, формула П_-2Р₀В₃Д₁, означає, що процес праці надає людині помітне незадоволення (П_-2), до результатів праці людина байдужа (Р₀), але її мотивує винагорода за працю (В₃) і дещо менше – неприємні наслідки її невиконання (Д₁).

13.3.2. Аналіз ситуацій з точки зору реалізації методів МтаСн

У наведених ситуаціях визначте застосовані методи та прийоми МтаСН, охарактеризуйте їх можливий вплив на мотивацію тих, хто навчається.

Ситуації:

1. Викладач входить до аудиторії з конвертом. «Паралельна група з вашого навчального потоку вирішила передати вам через мене декілька запитань з теми, що ми зараз вивчаємо. Вони у цьому конверті. Давайте подивимось…»

2. На думку В.М. Лещинського та С.В. Кульневича, авторів популярного педагогічного практикуму, одним з найцікавіших їх занять з педагогіки в педагогічному інституті є те, на якому розглядається питання: чому великими педагогами ставали ті, хто спочатку до цього не прагнув, і навіть не бажав. К.Д. Ушинський, наприклад, хотів стати істориком, юристом, закінчив юридичний факультет Московського університету. Студенти завжди ретельно готуються до цього заняття та дуже активні при його проведенні.

3. Американський викладач археології Сандра Мідкіфф закопала біля навчального закладу три «культурних шари», а учні потім із задоволенням вели розкопки.

4. А. Гін пропонує учням підносити у відповідь на запитання картку – один бік її зелений, інший - червоний. Зелений, якщо “знаю”, червоний – “не знаю”. Сенс у тому, що учень сам визначає знання-незнання, і в тому, що незручно постійно підносити червону.

5. Ш. Амонашвілі при складному (творчому) завданні виконує роботу разом з учнями. Потім разом оцінюють всіх, і, до речі, робота учителя не завжди виявляється кращою (але найчастіше вона є своєрідним еталоном для учнів).

6. На попередньому семінарі перед заняттям за Карнегі після невеликої бесіди викладач несподівано говорить про те, що “ відомий герой” штандартенфюрер Штірліц, хоча й не знав правил Карнегі, але, діючи у точній відповідності лише до одного з них “тримав у руках” свого шефа Шелленберга. “Яке це правило? Про це ми поговоримо на початку наступного заняття. Спробуйте самостійно знайти відповідь при підготовці.”

До речі, правило наступне: “Нехай співрозмовник вважає, що ваша думка належить йому”

7. При підготовці до написання курсової роботи з курсу “Методика викладання економіки” в КНЕУ викладач замість традиційної індивідуальної методичної розробки економічної теми пропонує створення всією студентською групою підручника, до якого кожний студент напише главу.

8. Студенти в ході вивчення предмету ПДНМ деякі завдання оцінюють самостійно за чіткими критеріями без втручання з боку викладача. Оцінки студентів на рівні з оцінками викладача враховуються у загальному рейтингу з курсу.

9. Один з учасників традиційного збору випускників запропонував колишнім однокласникам згадати хоча б один з уроків історії. Всі згадали той урок, на якому вчителька запропонувала під час вивчення стародавньої Індії перенестися туди за допомогою уяви та написати листа звідти до свого товариша.

Ініціатор цих спогадів згадує, що листи були дуже цікавими. Крім того він вважає, що написання листа із стародавньої Індії стало початком його творчості як письменника.

10. На уроці історії вчитель запропонував учням подумати, про що вони б розмовляли з давньою людиною, якщо б могли з нею зустрітися. А потім на урок прийшла “давня людина” у шкурі та з китком (переодягнений старшокласник).

11. На уроці біології учитель говорить: “Уявімо, що ми у космічному кораблі потрапили до невідомої планети в далекій галактиці. Там всі умови як на Землі, лише сила ваги є меншою. Які там будуть тварини ?”

12. В.Шаталов інколи пропонує учням обмінятися зошитами між собою та кожному виконувати завдання у зошиті товариша.

13. Наприкінці 60-х років викладачі біології Каліфорнійського університету США дійшли висновку, що класична лекційна система зазнала краху. Студенти перестали відвідувати більшість лекцій. І тоді професору Річарду Ікіну, який читав курс з історії біології, спало на думку гримуватися під великих біологів минулого і розповідати про їх відкриття від першого обличчя у манері та стилі автора. Він підготував та провів таким чином декілька лекцій. Їх із великим задоволенням відвідували не лише студенти, але й більшість колег Ікіна.

14. Лев Толстой пропонував своїм учням позмагатися: “Хто краще напише? І я разом з вами.”