Синтаксичні зв'язки

Структури словосполучень. Словосполучення — це два чи більше повнозначних слова, з'єднаних синтаксичними зв'язками. У словосполученні лише одне слово є стрижневим (синтаксично незалежним), а решта — синтаксично залежні від нього. У мовленні та повідомленнях—на відміну від мови, де є лише підрядні словосполучення, — існують два основні типи словосполучень: підрядні (зі зв’язками координації, узгодження, керування та прилягання) і сурядні (з тими ж зв’язками, але, крім того, з наявними однорідними залежними словами. У художніх текстах при передачі на письмі усної мови допустимі відхилення від перелічених норм.

Речення — це множина словосполучень, серед яких одне має зв'язок координації, а решта — інші види синтаксичних зв'язків.

Виділяють порядок слів у реченнях у мові, тобто поза контекстом, а також у мовленні та повідомленнях, тобто в контексті.

Порядок слів під час мовлення та в художніх текстах називають комунікативним. Комунікативний порядок слів є похідним, тобто таким, що утворений на основі порядку слів у мові, проте може як збігатися з ним, так і відхилятися від нього.

На комунікативний порядок слів у художніх текстах впливають: а) послідовність описуваних подій; б) темо-рематичне членування речення; в) тип мови (для одних мов цей порядок жорсткіший, для інших, як українська, — вільніший); г) інші фактори (широта ознаки, ієрархічна послідовність, емоційне виділення, розрізнення змісту тощо). Оскільки редактор завжди має справу з текстами, то нижче будемо вести мову лише про комунікативний порядок слів.

Пунктуація

Повний перелік норм пунктуації, яким повинен керуватися редактор. Проте, користуючись ним, редактор повинен враховувати, що там є лише обов'язкові та частково факультативні розділові знаки. Поза цим переліком залишаються норми для так званих авторських розділових знаків, а також друга частина норм для факультативних розділових знаків.

Сучасні норми для обов’язкових розділових знаків базуються на трьох принципах: смисловому, синтаксичному та інтонаційному. Редактор може повністю врахувати синтаксичний принцип (наявність у тексті певних синтаксичних об’єктів), частково — смисловий (відповідність ланцюжка слів окремому міркуванню), однак інтонаційний принцип він може врахувати лише мінімально (адже кожен мовець може вимовляти одне й те ж речення з різною інтонацією).

Враховуючи сказане, кожному редакторові для контролю повідомлень доцільно на основі множини пунктуаційних норм утворити уніфіковані шаблони, які в повідомленні вказують на необхідність розділових знаків.

Особливу увагу редактор повинен звертати на шаблони: а) в яких висока ймовірність виникнення помилки (до їх числа належить, наприклад, шаблон зі сполучником як, що має близько десятка винятків); б) які допускають варіантне розташування розділових знаків (наприклад, шаблон для двох схожих сполучників тому що і тому, що, в яких кома може стояти як перед сполучником, так і в його середині).

Норми для рівня дискурсу

На рівні дискурсу суттєвою для редагування є стильова диференціація повідомлень. Дамо означення стилю, яке диктують потреби редагування. Отож, стиль -— це група характеристик підмножини повідомлень, які функціонують у певній галузі життя суспільства. Ці характеристики суттєво (статистично достовірно) відрізняють одну таку підмножину повідомлень від інших. Таким чином, в повідомленнях лінгвістичні одиниці всіх рівнів є стилістично маркованими.

Дослідники подають найрізноманітніші класифікації стилів. Виберемо серед них лише суттєві для едитології.

Першою основою для поділу є частота вживання лінгвістичних одиниць (наприклад, морфем, слів, синтаксем тощо). За цією ознакою лінгвістичні одиниці поділяють на частовживані (ядерні), середньовживані (розширені) та рідковживані (периферійні). Ядерні одиниці мають нульову стилістичну маркованість і утворюють нейтральний стиль: вони належать до міжстильових, а тому їх можна використовувати в будь-яких стилях, не ризикуючи порушити стильову однорідність повідомлення. У мові їх кількість мінімальна, але у мовленні вони покривають, як правило, від двох третіх до трьох четвертих обсягу будь-якого повідомлення. Середньовживані та, особливо, рідковживані одиниці майже завжди є стилістично забарвленими, а тому, на відміну від нейтрального, утворюють марковані стилі.

Звичайно, може здатися, що виділення серед інших як основного нейтрального стилю є зайвим. Проте таке твердження хибне. Адже редактор повинен вибирати саме нейтральні лінгвістичні одиниці, опрацьовуючи, наприклад, літературу для дошкільнят, учнів початкової школи, а також підручники іноземної мови.

Другою основою для поділу є належність лінгвістичних одиниць до усної мови. За цією ознакою вирізняють усний та письмовий (іноді його ще називають "книжковий") стилі, а в усному — два його підвиди: розмовний та ораторський (основою для такого поділу служить кількість реципієнтів).

Третьою основою служить використання у повідомленні образів та понять. Тут виділяють стиль художній (використовують образи), публіцистичний (використовують і образи, і поняття) та понятійний (використовують поняття). У кожному з цих стилів існує ще низка своїх підстилів. Так, у художньому виділяють підстилі поетичний, драматичний та прозовий; у публіцистичному—художньо-публіцистичний, газетний і радіотелевізійний; у понятійному — діловий, науковий і технічний. У понятійних підстилях іноді за певними ознаками чи тематикою виділяють ще підпідстилі (наприклад: стиль патентів, рефератів; стиль біологічної, фізичної, математичної літератури тощо).

Четвертою ознакою для поділу є належність лінгвістичних одиниць чи їх характеристик до повідомлень того чи іншого автора. За цією ознакою розрізняють авторський і колективний стилі.

При редагуванні лінгвістичних одиниць художнього тексту на рівні дискурсу редактор та перекладач насамперед повинен чітко встановити його стильові характеристики. Лише після цього можна здійснювати контроль повідомлення.

Наявність цієї норми зобов'язує редактора видаляти з повідомлення всі лінгвістичні одиниці, які належать до інших стилів.

Таким чином, редакторові та перекладачеві потрібно виконувати виправлення в стилі конкретного повідомлення — авторського чи колективного.

Практичні заняття передбачають контроль знань та навичок студентів з релевантних питань. Студентам рекомендується самостійно робити узагальнення, ілюструвати мовні явища, аналізувати їх редагування, виконувати відповідні вправи. Пор. :

Ch. Bronte

Jane Eyre

…“I mounted into the window-seat: gathering up my feet, I sat cross-legged, like a Trunk…”

…”What do you want?” I asked, with awkward difference. “Say:What do you want, Master Reed”: was the answer.”…

…:Dear! Dear! What a fury to fly at Master John!”

…I resisted all the way: a new thing for me, and a circumstance which greatly strengthened the bad opinion Bessie and Miss Abbot were disposed to entertain of me. The fact is, I was a trifle beside myself; or rather out of myself, as the French would say: I was conscious that a moment’s mutiny had already rendered me liable to strange penalties, and, like any other rebel slave. I felt resolved, in my desperation, to go all lengths. “Hold her arms, Miss Abbot: she’s like a mad cat.” For shame! for shame! cried the lady’s-maid. :What shocking conduct, Miss Eyre, to strike a young gentleman, your benefactress’s son! Your young master. “Master! How is he my master? Am I a servant? “No; you are less than a servant, for you do nothing for your keep. There, sit down, and think over your wickedness.”

Шарлота Бронте

Джен Ейр

Переклад П.Соколовського

...Потім забралася на підвіконня, де й сіла, підібгавши ноги по-турецькому...

- Чого тобі треба? - спитала я вдавано покірливо.

- Треба казати: ”Чого ви бажаєте, мастере Рід”, - відповів він...

...-Ай-яй-яй! Ах ти ж негіднице! Так накинутися на мастера Джона!

Я пручалася щосили, і таке нечуване зухвальство дуже обурило Бетсі та міс Еббот, які й так були поганої думки про мене. Ніде правди діти, я була таки сама не своя, або, як кажуть французи, сама не при собі: я розуміла, що за одну мить цього бунту заплачу тяжкою покарою, і, як кожний повсталий раб, у розпачі була готова на все.

- Тримайте її за руки, міс Еббот! Вона неначе сказилася.

- Який сором! Який сором! – репетувала покоївка. – Хіба можна так негідно поводитися, міс Ер! Бити панича, сина вашої добродійниці! Таж це ваш молодий господар!

- Господар? Який такий господар? Хіба я служниця?

Ви гірше, ніж служниця, ви живете на чужих харчах. Ось посидьте тут і подумайте про свою поведінку.

Завдання:

1. Чи дотримано стилістичний баланс між оригіналом і українським перекладом? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Наскільки співпадають картина світу оригіналу у перекладу?

3. Знайдіть у тексті культурно- та хронологічно марковані слова та словосполучення.

4. Зверніть увагу на переклад слова window-seat. Чи є варіант підвіконня адекватним відповідником? Обґрунтуйте свою відповідь. Запропонуйте ваш варіант перекладу для window-seat.

5. Порівняйте оригінал і переклад даного фрагмента, зверніть особливу увагу на переклад звертання Master. Прокоментуйте чому, на ваш погляд, перекладач обрав саме цей варіант. Запропонуйте власний переклад слова Master.

6. Проаналізуйте семантичне поле дієслова render. Прокоментуйте різницю у значеннях, стилістичному забарвленні і сполучуваності цього дієслова.

Знайдіть найбільш прийнятні відповідники в українському тезаурусі.

1. contribute, deliver, furnish, give, make available, pay, present, provide, show, submit, supply, tender, turn over, yield

2. display, evince, exhibit, manifest, show

3. exchange, give, return, swap, trade

4. cause to become, leave, make

5. act, do, give, interprete, perform, play, portray, present, represent

6. explain, reproduce, translate

7. give back, make restitution, pay back, restore, return

ЛІТЕРАТУРА

1. Karamanian, A.P. Translation and Culture/ - http://accuparid.com/journal/19culture2.htmAccessed in

2. Nida, E. Language Structure and Translation^ Essays by Eugene A. Nida/Selected and Intrduced by Anwar S.Dil. – Stanford, California: Stanford University Press, 1975

3. А.А.Вейзе, Н.Б.Киреев, І.К.Мирончиков. Перевод технической литературы с английского на русский.-Мн.: Н.Б.Киреев, 1997.

4. В.Карабан. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. Частина I.-К.: Політична думка, 1997.

5. Виноградов В.С. Лексические вопросы перевода художественной прозы. – М.: Изд-во МГУ, 1978

6. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе: Монография. – 2-е изд. испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1986

7. Гачечиладзе Г.Р. Художественный перевод и литературные взаимосвязи. – М.: Советский писатель, 1980. (2-е изд.)

8. Геренко С.А. Методические рекомендации по выполнению, редактированию и оформлению научно-технического перевода.-Сумы: ”Ризоцентр” СумГУ,1997.

9. Гюббенет И.В. К проблеме понимания литературно-художественного текса (на английском материале. – М.: Изд-во МГУ, 1981

10. Зорівчак Р.П. Боліти болеем слова нашого… Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 2005

11. Карасик В.И. Языковый круг: личность, концепты, дискурс. – М.: Гнозис, 2004

12. Кобякова І.К. Организация научно-исследовательской работы студентов. СумДУ, 1998.

13. Коломієць Л.В. Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу (на матеріалі перекладів з англійської, ірландської та американської поезії): Монографія. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2004.

14. Комиссаров В.Н. Слово о переводе (очерк лингвистического учения о переводе). – М.: Международные отношения, 1973

15. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2008.

16. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2003

17. Латышев Л.К. Курс перевода (эквивалентность перевода и способы ее достижения). – М.:, 1981

18. Мирам Г., Гон А. Профессиональный перевод.-К.:Эльга, Ника-Центр, 2003.

19. Некряч Т.Є., Чала Ю.П. Через терни до зірок: труднощі перекладу художніх творів. Для студентів перекладацьких факультетів вищих навчальних закладів: Навчальний посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2008.

20. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. Навч. посібник. Л.: ВФ Афіша, 2006.

21. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. М.: Международные отношения, 1974

22. Чередниченко О.І. Міжкультурні аспекти перекладу // Мовні і концептуальні картини світу. – Спец. Вип..: Мови, культури та переклад в контексті європейського співробітництва. – К.: КНУТШ, 2001

23. Чередниченко О.І. Про мову і переклад. – К.: Либідь, 2007

24. Чернюк Н.І., Швачко С.О. Переклад очима студентів. СумДУ, 2000.

25. Швачко С.О. Биковченко Л.І. Тетрадь переводчика №1. СумДУ, 1998.