4.3.2. Укладання котушок в пази осердя якоря

До укладання обмотки на передній щіткотримач накладаються зрівнювачі, кінці яких заводяться на дно шліців півників колектора. Укладені зрівнювачі стягуються дротяним бандажем. Укладання обмотки йде котушками. Операції із заднім фланцем відпадають, оскільки тут такого немає.

Підготовчий для укладання котушок осердя якоря встановлюють на спеціальні стійки. Процес намотування (укладання котушок) починають з укладання нижньої сторони першої котушки на дно паза, відміченого при розмітці, і вивідних кінців у шліци відповідних колекторних пластин.

У пази першого кроку осердя укладають лише нижні сторони котушок, а верхні залишаються підведеними до укладання котушок останнього кроку. Верхні сторони котушок другого і подальшого кроків укладаються услід за нижніми. Оскільки вони виявляються над пазами, в які вже укладені нижні сторони котушок попередніх кроків. При укладанні нижніх сторін останнього кроку доводиться декілька підводити верхні сторони котушок першого кроку, з тим щоб вони не заважали укладанню. Між шарами в пазах і між лобовими частинами заздалегідь укладають ізоляційну прокладку.

Котушки в паз повинні входити з деяким зусиллям, але не дуже туго. Для зменшення тертя пазові частини натирають парафіном. Котушки в пазах осаджують молотком через текстолитову підбійку, ширина якої дорівнює ширині паза. У міру укладання котушок в пази їх вивідними кінці закладають в шліци колекторних пластин. В процесі укладання котушок необхідно стежити за тим, щоб не пошкодити ізоляцію обмотки слід користуватися справним інструментом.

Вивідні кінці не повинні перехльостуватися, а розташовуватися в шліцах в тій послідовності, в якій вони укладені в пазу осердя. Особливо уважно укладають вивідні кінці з тонкого дроту.

Після закінчення укладання котушок в пази якоря і їх кінців в шліци колекторних пластин спеціальним ножем зрізають виступаючу пазову ізоляцію, а краї гільзи, що залишилися, загинають в пази. Кінці котушок якоря, промовці з півників колектора, обрубають пневматичним зубилом.

Надійність електричної машини багато в чому залежить від правильної і якісної обмотки якоря і подальших операцій виготовлення його.

4.3.3. Бандажування

Для протидії відцентровим силам, що виникають при обертанні, лобові і пазові частини обмоток якорів мають бути надійно закріплені на осерді. Пазові частини обмоток в осерді закріплюють за допомогою бандажа із скловолокна або сталевого дроту в машинах невеликих габаритів і з пазових текстолітових або склотекстолитових клинів в машинах середніх і великих габаритів. Лобові частини обмоток кріплять лише за допомогою бандажа.

Бандажі із скляного волокна, просоченого термореактивними лаками, менш трудомісткі при намотуванні і надійніші в експлуатації, чим дротяні. Процес накладення на обмотку бандажів із сталевого дроту або стрічки із скловолокна називають бандажуванням.

При бандажуванні проволікатиму і скловолокно накладають на обмотку з певним натягненням, величина якого залежить від діаметру дроту і вказується зазвичай в заводських стандартах. Напруга в бандажі при бандажуванні має бути дещо більше напруги від відцентрових сил, що виникають при обертанні якоря. Ця напруга не повинна слабшати ні в процесі подальшого виготовлення якоря, ні в результаті нагріву ротора або якоря при роботі машини. Бандажують якір двічі. Після укладання котушок на нього накладають тимчасовий бандаж, призначення якого — провести осідання обмотки якоря, тобто по всій довжині котушки нижні ряди щільно притиснути до дна лягла і обмоткотримачі, а верхні ряди — до нижним. Згодом тимчасовий бандаж замінюють на постійний.