- •Предмет і зміст курсу «Вікова фізіологія та шкільна гігієна».
- •Загальні закономірності росту і розвитку дітей та підлітків.
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Дані фізичного розвитку хлопців (дівчат) . .. Класу зош № . . .
- •Профіль фізичного розвитку учня
- •Основні властивості і функції нервової системи.
- •Гігієнічні вимоги до організації і проведення навчального процесу
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки школи.
- •Гігієнічні вимоги до будинку школи і його розташуванню на земельній ділянці.
- •Склад і розташування шкільних приміщень.
- •Гігієнічні вимоги до навчальних приміщень.
- •Обладнання навчальних приміщень. Учнівська парта, її основні конструктивні елементи, основна вимога до учнівської парти.
- •Гігієнічні вимоги до класної дошки, навчальних посібників, підручників.
- •Порушення опорно-рухового апарату у дітей і підлітків.
- •Система кровообігу
- •Вікові особлтвості органів травлення, особливості обміну речовин у дітей, гігієна харчування школярів
- •Значення харчування
- •Особливості обміну речовин і енергії організму, що росте
- •Захворювання, пов’язані з харчуванням
- •Контрольні питання
- •Основи формування здорового способу життя учнів
- •Гігієнічні вимоги до одягу і взуття дітей.
- •Розміри парт за дст 5994-64
- •Хід роботи
- •Практична робота 3. Гігієнічна оцінка учбового процесу.
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень.
- •Завдання. Кожен студент на лабораторних заняттях повинен:
- •Склад поживних речовин в 100 г нетто-продукту Таблиця 1
- •Хід роботи:
- •Рекомендована потреба в енергії дорослого працездатного населення
- •Завдання на період проходження педагогічної практики
Захворювання, пов’язані з харчуванням
З їжею може бути пов’язана ціла низка захворювань та патологічних станів. Будь-яке тривале відхилення від принципів раціонального харчування негативно впливатиме на організм і викликатиме різні патологічні стани. Голодування призводить до швидкого розвитку гіпотрофії, виснаження. Специфічні види недостатності виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні певної поживної речовини. При надлишковому споживанні їжі тривалий час виникає патологічний стан – переїдання. Все це явища, викликані порушенням харчування.
Як відомо, через їжу може передаватися ціла низка різноманітних захворювань: зоонози (туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, лептоспіроз), антропонози (дизентерія, черевний тиф, вірусний гепатит, холера, ентеровірусні захворювання), гельмінтози і харчові отруєння.
Харчові отруєння – це гострі незаразні захворювання, які виникають у результаті приймання їжі, сильно забрудненої певними видами мікроорганізмів та їх токсинами, а також токсичними речовинами мікробної чи немікробної природи.
Мікробні харчові отруєння поділяють на токсикоінфекції, токсикози і міксти (змішані).
Токсикоінфекції – захворювання, що викликаються мікробами, які потрапили в організм з їжею у великій кількості і отруюють його своїми токсинами. Це можуть бути кишкова паличка, спороносні аероби, ентерококи та інші.
Мікробні токсикози виникають внаслідок потрапляння до організму токсинів стафілокока, ботулінуса, деяких грибів.
Основні заходи профілактики цих захворювань – дотримання санітарно-гігієнічних вимог при приготуванні, зберіганні й реалізації харчових продуктів.
Отруєння немікробного походження можуть виникати внаслідок вживання продуктів отруйних за своєю природою як рослинного (отруйні гриби, дикорослі рослини (дурман, болиголов, беладона, бузина та інші), так і тваринного (ікра і молочко деяких видів риб, вусач, голкобрюх, тощо) походження.
Важкі метали свинець, кадмій, миш’як, ртуть, цинк, мідь при потраплянні до організму в певній кількості можуть викликати специфічні отруєння організму. Свинець у токсичних дозах викликає загальну слабкість, анемію, неврологічні порушення, паралічі, психічні розлади, ураження нирок, печінки, кісток, послаблення імунітету. Отруєння сполуками ртуті викликає порушення мозкової діяльності. Мідь і цинк у великій кількості можуть бути отруйними. В свою чергу, в незначних кількостях вони необхідні організму, забезпечуючи певні функції.
Отруєння нітритами може бути як гострим, так і хронічним. При потраплянні нітратів до органів травлення під впливом кишкової мікрофлори вони відновлюються в нітрити, всмоктуються в кров і з’єднуються з гемоглобіном, що порушує транспорт кисню до тканин і клітин. Ще більш небезпечною є здатність цих сполук утворювати в організмі нітрозаміни – продукти реакції вторинних амінів і нітритів, які мають канцерогенні і мутагенні властивості.
Контрольні питання
1. Функції їжі.
2. Гігієнічні вимоги до їжі.
3. Раціональне харчування, принципи раціонального харчування.
4. Калорійність харчування і енерговитрати організму, їх визначення.
5. Значення окремих харчових речовин для організму (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи).
6. Особливості обміну речовин і енергії у дітей.
7. Основні принципи побудови харчування учнів.
8. Захворювання, пов’язані з харчуванням, їх профілактика (харчові отруєння, немікробного походження, харчові отруєння мікробного походження, отруєння важкими металами, отруєння нітратами).