- •Філософія її предмет і роль у суспільстві
- •Світогляд та його історичні типи: міф, релігія, філософія
- •Німецька класична філософія
- •Формування основ матеріалістичної соціальної філософії
- •Проблеми філософії екзистенціалізму
- •Соціально-історичні та культурні передумови виникнення філософії хх століття
- •8. Зародження філософської думки в Стародавнього Китаю.
- •9. Досократівський період античної філософії.
- •10. Антична філософія ( Сократ, Платон, Арістотель)
- •11. Середньовічна філософія, її особливості
- •12. Основні риси філософії епохи Відродження
- •13. Онтологічна та гносеологічна проблематика Нового часу
- •14. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •15. Проблема несвідомого та ірраціонального в сучасній філософії ( а. Бергсон, ф. Ніцше, з. Фрейд)
- •16. Неотомізм – сучасна релігійна філософія
- •17. Позитивізм та його різновиди
- •18. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •19. Києво-Могилянська академія – центр філософської думки та освіти
- •20. Природа філософського знання
- •21. Глобальні проблеми сучасності
- •22. Філософське розуміння людини
- •23. Природа як предмет філософського аналізу
- •24. Проблема людського буття в психоаналізі
- •25. Зміст основних форм буття
- •26. Матерія як субстанція. Рівні структурної організації матерії
- •27. Основні поняття, що характеризують діалектику як теорію розвитку
- •29. Поняття і структура свідомості. Функції свідомості
- •32. Пізнання як соціально-опосередковане відношення людини до світу
- •32. Проблема істини в філософії та науці
- •33. Суспільство як соціальна система
- •34. Соціальна сфера суспільного життя
- •35. Діалектика національного та загальнолюдського в сучасному світі
- •36. Поняття духовного життя суспільства, його структура :духовне виробництво, духовна культура, суспільна свідомість
- •37. Філософська спадщина г. Сковороди
- •38. Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут
- •40. Основні сфери, методи соціального прогнозування.
- •41. Індивід-індивідуальність-особистість
- •42. Проблема субстанції. Дуалізм і монізм
- •43. Поняття руху та його основні форми. Рух і розвиток
- •44. Закони діалектики
- •56. Основні методи наукового пізнання
- •57. «Філософія життя» як філософський напрямок 19 – 20 ст.
- •59. Антропологічні орієнтації філософської герменевтики прагматизму та інструменталізму
- •61. Новітня українська філософія
- •62. Місце онтології у структурі філософського знання
- •64. Моделі світу
- •65. Реальність буття і небуття
- •67. Рух і розвиток
- •70.Свідомість і несвідоме в мисленні
- •71. Поняття суб’єкта суспільного розвитку
- •73. Прoблемне поле філософії
- •74. Предмет, дисципліни та методи ф-ї
- •76. Методології та стилі мислення
- •82. Глобальний еволюціоналізм
- •85. Духовна культура та ідеологія
- •88. Поняття і субстанція соціального
82. Глобальний еволюціоналізм
Становлення еволюційних ідей має досить тривалу історію. Уже в XX ст. вони знайшли застосування на геології, біології та інших галузях знань, але сприймалися швидше як виключення по відношенню до світу в цілому. Аж до кінця XX ст. принцип еволюції не був домінуючим в природознавстві. Багато в чому це було повязано з тим, що провідною науковою дисципліною була фізика, яка протягом більшої частини історії в явному вигляді не містила в число своїх фундаментальних постулатів принцип розвитку.
Наука другої половини XX ст. ліквідувала протилежність біології і фізики в розумінні еволюції. Зясувалося, що процеси ускладнення організації властиві не тільки біологічним системам, але й неорганічної природи систем (концепція еволюції Всесвіту Фрідмана та Хаббла, Нерівноважна термодинаміка Пригожина, ідея самоорганізації в кібернетики Вінера і Ешбі). Еволюція зачіпає не тільки макроскопічні тіла, а й світ елементарних частинок, основні типи фізичних взаємодій. Таким чином, ідея розвитку, еволюції здобуває глобальне космічне значення, межі застосовності її розширилися від обєктів мікросвіту до Метагалактика. Це привело до формування концепції глобального еволюціонізму, як системи уявлень про загальну процесі розвитку природи у всіх його різноманітних естественноісторіческіх формах: соціальної та біологічної еволюції, еволюції Землі, сонячної системи, Всесвіту. Вона забезпечує екстраполяцію еволюційних ідей, що одержали обгрунтування в біології, астрономії та геології, на всі сфери діяльності і дослідження неживий, живий і соціальної реальності як єдине універсальне еволюційного процесу. Стверджується думка, що Всесвіт - це не механізм, одного разу заведений Зовнішнім Наблюдателем (Розумом), доля якого визначена раз і назавжди, а безперервно розвивається і система, що самоорганізується; людина не просто активний внутрішній спостерігач, а діючий елемент системи.
В обгрунтування глобального еволюціонізму свою лепту внести багато природничі дисципліни. Але що визначають значення в його затвердження зіграли три найважливіших концептуальних напрямки в науці XX ст.: Теорія нестаціонарного Всесвіту, синергетика, теорія біологічної еволюції і розвинута на її основі концепція біосфери і ноосфери.
Суттєво важливим для становлення концепції глобального еволюціонізму стало дослідження механізмів мимовільного виникнення упорядкованих структур у відкритих нелінійних систем, що призвело до формуванню нового наукового напряму - синергетики.
Формування ноосфери Найважливішим елементом глобального еволюціонізму є ноосфера, яка поєднує в собі природне і штучне, космічне і земне, представляючи собою саме елемент природного координатної системи. Подібне уявлення про ноосферу підкреслює всю важливість ноосферогенезу, його роль у долі людства. Саме ноосфера може спрямувати розвиток людства в стійке русло. Тут повною мірою проявляється антропний принцип, оскільки ноосфера стає ключовим вузлом "еволюційно-антропної" нитки. Антропний принцип є логічним розвитком антропологічного принципу, що представляє собою сукупність підходів до проблеми людини в контексті різних філософських систем, осмислення світу і шляхів його розвитку та зміни. У середині двадцятого століття стало ясно, що антропологічний принцип знаходиться в глибокому зв'язку з ідеями глобального еволюціонізму та дослідженнями, спрямованими на виявлення всієї повноти взаємозв'язків природи, що призвело до постановки ряду важливих питань.