8. Срср

Радянський Союз також володів великими силами в га­лузі пропаганди й ПР. Адже СРСР, особливо в 30-ті роки, незважаючи на хвилю терору, мав вельми привабливий імідж в очах багатьох людей, включаючи всесвітньо відомих пись­менників, акторів, режисерів. І смерть Сталіна, оплакуваного всім народом, поклала край ері активного використання ме­тодів ПР, яких, між іншим, ніхто в СРСР так ніколи не називав.

Михайла Горбачова називають головним спеціалістом з ПР для Радянського Союзу, оскільки йому вдалося, користуючись всього двома словами гласність і перебудова, переко­нати світ у відкритості суспільства за залізною завісою, при­мусити навіть такого великого комунікатора, як Рональд Рейган, забути свої слова про "імперію зла". Путч у 1991 р. провалився як невдала ПР-операція, програла Росія й іміджеві аспекти війни в Чечні.

Марк Твен давним-давно писав: "Пропаганда здатна тво­рити дива. Вона спонукала американців опиратися Мекси­канській війні, потім спонукала їх погодитися з нею, що було, на їхню думку, думкою більшості (патріотизм більшості — звичайний патріотизмі), і, як нічого й не було, відправитися воювати. До громадянської війни вона примушувала Північ миритися з рабовласниками. В інтересах рабовласників вона примусила Массачусетс стати в опозицію до федерального прапора, бачачи в ньому прапор розкольників, Массачусетс відмовився підійняти його на будівлі свого Капітолію"⁵¹⁷.

Наша перебудова також будувалася багато в чому як кам­панія з ПР. "Демократів привели до влади засоби масової інформації, привели за рахунок створення нових культурних кодів і руйнування старих"⁵²³.

С. Кургинян сформулював фразу, до якої можна підвести, як він вважає, різноманітні висловлювання колишніх радянських політиків: "У НИХ ВСЕ ДОБРЕ, У НАС — ВСЕ ЖАХЛИВО, ДАВАЙТЕ ЗРОБИМО ТАК, ЯК У НИХ, І БУДЕ ТАК САМО ДОБРЕ, ЯК У НИХ". Ось і все, чим оперувала і далі оперує наша нова ідеологія, наша нова міфологія на про­тивагу ідеології та міфології попереднього періоду"⁵²⁵.

Суспільству замінили ідеологічну принаду "комунізм" при­надою "ринок". Ринок починає виступати в ролі тотема, коли його в реальності повністю немає.

Було зміфологізовано поняття "адміністративно-командна система", щоб потім почати з ним боротися. При цьому й адміністрування, й командність є компонентами управління будь-якого суспільства.

9. Глобалізація паблик рілейшнз як професіональної системи

Невід'ємною складовою розвитку системи паблик рілейшнз стала організація асоціацій і товариств фахівців, котрі спеціалізуються на зв'язках із громадськістю. Зокрема Товариство паблик рілейшнз Америки свій родовід веде ще з 1936 року, з утворення провідними практиками цієї галузі Національної асоціації директорів пабліситі, яка в 1944 році змінила свою назву на Національну асоціацію радників із паблик рілейшнз. У1948 році асоціація злилася з іншою професіональною ор­ганізацією, заснованою у 1939 році, - Американською радою з питань паблик рілейшнз, утворивши таким чином Товариство паблик рілейшнз Америки. Нарешті, у 1961 році сталося чергове злиття останнього з ще однією національною асоціацією - Американською асоціацією паблик рілейшнз. Назва залишилася попередньою - Товариство паблік рілейшнз Америки (Public Relations Society of America). Це товариство сьогодні у своїх рядах нараховує близько 15 тисяч членів і має більше 100 відділень у різних містах США. Воно міцно пов'язане з могутньою організацією бізнесу - Національною асоціацією промисловців.

Крім Товариства паблик рілейшнз Америки, яке є організацією за­гальнонаціонального масштабу, у США існують спеціалізовані (галузе­ві) асоціації фахівців із паблик рілейшнз. Вони працюють у сферах ос­віти, сільського господарства, промисловості, банківської справи, заліз­ничного транспорту, охорони здоров'я та соціального забезпечення, ре­лігії, спорту тощо. Свої асоціації паблик рілейшнз мають представники окремих рас і національних меншин.

Порівняно із США розвиток професіональної системи паблик рі­лейшнз в інших країнах Заходу став розгортатися дещо пізніше. Зрозу­міло, це аж ніяк не означало, що методи та прийоми, якими користують­ся для налагодження зв'язків із громадськістю, не приймалися до уваги окремими фірмами, організаціями або установами тих чи інших країн.

Зокрема, у Великобританії Королівське управління з торгівлі, утво­рене у 1926 році, ставило таку мету: за допомогою плакатів, кінопродукції, виставок, преси та радіо «показати громадянам Великобрита­нії, що «імперія ще жива». У 1933 році вперше в Міністерстві поштових зв'язків було утворено відділ паблик рілейшнз. Перед Другою світовою війною в ряді міністерств, зокрема праці та охорони здоров'я, також ут­ворили відділи паблик рілейшнз. Робота щодо цілеспрямованого нала­годження зв'язків із громадськістю значно прискорилася під час війни, особливо після відновлення діяльності Міністерства інформації. У по­воєнні роки, коли зростало напруження у стосунках між підприємцями і робітниками, інтерес корпорацій Великобританії до паблик рілейшнз став швидко підвищуватися. Однак ця система у сфері бізнесу такого масштабу розвитку, як у США, в Англії не зазнала. Найбільшого поширення вона тут набула в діяльності державних органів, інститутів міс­цевого самоврядування та в інших некомерційних сферах життя.

У 1984 році у Великобританії став функціонувати Інститут паблик рілейшнз, який започаткував основи становлення цієї професії в кра­їні та підготовку фахівців-професіоналів із питань зв'язків із громад­ськістю. Велику роботу щодо упорядкування консультативної діяль­ності фахівців зв'язків із громадськістю нині виконує професійна Асоціація консультантів у галузі паблик рілейшнз Великобританії.

Такі процеси становлення і розвитку національних систем паблик рілейшнз спостерігалися і в інших країнах Заходу, зокрема в Канаді, Франції, Голландії, Німеччині, Австрії, Греції, Іспанії - більш як у 60 країнах світу, де теж створені національні асоціації паблик рілейшнз.

За таких обставин очевидною стала потреба координації діяльнос­ті цих національних асоціацій на міжнародному рівні. Ідея створення саме міжнародної організації паблик рілейшнз зародилася ще в 1949 році в Лондоні під час приватної наради фахівців із питань зв'язків із громадськістю від Голландії та Англії. Вони дійшли висновку про не­обхідність організації міжнародного товариства.

1 травня 1955 року в Лондоні засновано Міжнародну асоціацію паблик рілейшнз. Тоді ж було схвалено й офіційний Статут та обрано Раду МАПР.

МАПР швидко стала впливовою професійною організацією, яка є каталізатором розвитку національних асоціацій, сприяє поширенню сучасних стандартів у галузі освіти, етики та практики паблик рі­лейшнз. Цьому значною мірою сприяв Кодекс професійної поведінки МАПР, схвалений у травні 1961 року на Генеральній асамблеї асоціа­ції у Венеції, та особливо Афінський кодекс 1986 року, який вважаєть­ся своєрідною «моральною хартією», заснованою на засадах Загаль­ної декларації прав людини.

У 1964 році Міжнародна асоціація паблик рілейшнз офіційно ви­знана ООН як радник Соціально-економічного комітету ООН, а також ЮНЕСКО - як позадержавна організація за категорією «відносин вза­ємного інформування».

Слід наголосити, що МАПР є надто вимогливою і до певної міри елітарною організацією, оскільки членство в ній відкрито лише для осіб, котрі працюють у галузі паблик рілейшнз не менше п'яти років і мають високу фахову компетентність. Усі члени МАПР обираються персонально. Спочатку до міжнародної асоціації входили представники тільки з п'яти країн (Великобританія, Франція, Голландія, Нор­вегія і США). Сьогодні в її складі більш як 800 фахівців із 70 країн світу. Нові національні асоціації сформовано в Угорщині, Болгарії, Росії, Білорусі й Україні.

Ця міжнародна асоціація працює в тісно­му контакті з національними асоціаціями та регіональними федераці­ями паблик рілейшнз. Однією з таких федерацій є Європейська конфедерація паблик рілейшнз, діяльність якої здійснюється на основі і офіційних документів МАПР, і Європейського кодексу професійної пове­дінки в галузі паблик рілейшнз (Лісабонський кодекс), схваленого цією конфедерацією у квітні 1978 року та доповненого в травні 1989 року.

Серед країн світу, де дістала поширення професійна система паб­лик рілейшнз, найрозвинутішою вона залишається, як і колись, у Спо­лучених Штатах Америки - країні її зародження.

Незважаючи на проблеми, що переживає американська і світова економіка, та подекуди вимушене скорочення працівників сфери паблик рілейшнз, роль і значення інституту зв'язків із громадськістю продовжують зростати. Це засвідчують такі факти:

• Згідно з Американським бюро статистики, у цій країні паблик рі­лейшнз стали багатомільярдним бізнесом, яким займаються близько 200 тисяч професіоналів.

• Близько 200 коледжів і університетів США та значно більше їх в ін­ших країнах світу готують .дипломованих фахівців із паблик рі­лейшнз. Ще в чималій кількості вищих навчальних закладів читають спеціальні курси з цього предмета. У переважній більшості вузів, де готують журналістів, курси паблик рілейшнз посідають перше або друге місце серед навчальних дасциплін, які обирають студенти.

• До кінця XX століття спостерігалося феноменальне зростання кількості працюючих у цій сфері, де, як і передбачалося, буде зай­нято 1 мільйон осіб.

• Уряд США тільки в одному ЮСІА тримає 9 тисяч фахівців із питань комунікації. У Міністерстві оборони США працює ще 1000 спеціа­лістів даного профілю. Двадцять найбільших фірм паблик рілейшнз мають прибуток понад 1 мільярд доларів щорічно (Див.: [88, Р.18]).

• Товариство паблик рілейшнз Америки, засноване у 1948 році, ни­ні має 107 відділень і налічує 15 тисяч фахівців-професіоналів.

• Товариство паблик рілейшнз студентів Америки, засноване у 1968 році з метою сприяння спілкуванню студентів, котрі цікав­ляться цією професією, з професіоналами паблик рілейшнз, сьо­годні налічує в своїх рядах 5 тисяч студентів із 180 коледжів та університетів.

• Більше 5400 американських компаній мають власні відділи паблик рілейшнз.

• У США нині працюють понад 5080 агентств паблик рілейшнз, при­буток деяких із них щорічно становить сотні мільйонів доларів.

• Більше 500 торгових асоціацій мають свої власні підрозділи паб­лик рілейшнз.

• Заробітна плата провідних фахівців із питань комунікації в біль­шості компаній та агентств паблик рілейшнз становить шести­значне число [99, Р.40]