Анонімна змінна

Предикат повинний мати стільки аргументів, скільки описано в секції Predicates. Предикат, що має іншу кількість елементів, вважається іншим предикатом.

Якщо у предикаті використовують декілька аргументів, але не всі вони потрібні в певному твердженні, то для непотрібних аргументів використовують анонімну змінну. Анонімна змінна позначається “_”.

Наприклад: Нехай предикат sved містить відомості про табельний номер робітника і його прізвище. Для процедури, необхідно мати тільки табельний номер. Тоді предикат можна записати sved(Tab, _).

Через анонімну змінну не можна передати значення від твердження до твердження. Анонімна змінна розриває ланцюжок зчеплених змінних. Анонімна змінна заощаджує пам'ять стеку.

3.4.3. Структури

В Пролозі існують стандартні структури і структури користувача. До стандартних структур відносять списки, файли, дерева. Структури: списки, дерева розташовані в оперативній пам’яті. Структури - файли розташовані на зовнішніх носіях. Списки Прологу однодоменні, тобто всі елементи списку одного типу. Структури у яких елементи одного типу називають регулярними.

Приклад списку:

L=['а', 'b', 'с', 'd'] , де базовий елемент списку – тип char.

Структури користувача визначаються за допомогою функтору. Функтор указує на ознаку, за якою збираються об'єкти в структуру.

Наприклад: структура, що задає адресу людини:

Ad = adress („Київ”, „Чарівна”, 25)

(місто, вулиця, будинок)

Вигляд структури схожий на вигляд предикату. Тому треба знати правило, як їх відрізняти.

Структури відрізняють від предикату по місцю опису і по використанню:

• структуру описують в Domains, предикат в Predicates;

• структуру використовують на місце аргументу предикату, а предикат для утворення тверджень.

3.5. Програма на пролозі

Програма на Пролозі містить предикати, дані і їх описи. Програма поділяється на секції об’яв і секції з твердженнями. Порядок секцій такий, що об’єкти програми, описуються раніше, ніж використовуються.

Секція Constants (константи)

Іменовані константи визначаються в секції Constants ідентифікатором і значенням, що привласнюється ідентифікатору.

Constants

kvartal=4

Т= ”Текст”

Кожна іменована константа записується в новому рядку.

Константа може задаватися виразом:

Constants

kvartal=24

number = 12 / kvartal.

Іменована константа kvartal повинна визначатися раніше запису виразу. Якщо константа задається виразом, то у виразі не можна посилатися на ту ж константу.

У програмі може бути кілька секцій Соnstаnts. Якщо секцій декілька, то вони збираються компілятором в одну.

Ідентифікатор константи глобальний по всій програмі, тому не можна двічі визначати один і той же ідентифікатор.

При запису ідентифікатору констант у секції Constants можна використовувати як великі, так і малі букви. Але при використанні константи у виразі треба записувати ідентифікатор малими буквами, щоб відрізняти константу від змінної.

Секція [Global] Domains (область)

В секції Domains описують структури і типи даних користувача.

Структура визначається у вигляді:

<Ідентифікатор типу структури> =

<функтор>(<тип поля>,...,<тип поля>)

Стандартна структура список визначається:

<Ідентифікатор типу списку> = <тип базового елементу>*

Програміст сам обирає ідентифікатор для типу структури, типу поля, функтору. Опис кожного типу розміщується в окремому рядку секції.

Типи користувача вводяться для забезпечення розуміння програми, а також для опису структур. Тип користувача прив’язують до поля структури, або аргументу предикату.

Тип користувача – визначається через стандартний тип..

Приклад:

Domains

rr, mm, dd = integer

dat = data (rr, mm,dd)

list = integer*

В секції Domains об’явлено типи користувача: тип рік, тип місяць і тип день. Ці типи використовуються при визначенні типу структури dat. З опису структури ясно, що структура записується у вигляді: data (2004, 04,21).

В секції об’явлено також тип списку. Такий список записується: [2,5, 35, 8]. Секція Domains може об’являтися глобальною і бути доступною всім модулям програми.

Секція [Global] Database (база даних)

Використовують для опису фактів, які завантажуються в динамічну базу даних. Синтаксис опису фактів такий же як в секції Predicates. В одному модулю предикат повинен об’являтися один раз, незалежно від секції в якій він об’являється. Секції бувають одна неіменована і декілька іменованих.

Секція [Global] Predicates (предикати)

В секції Predicates описують предикати користувача. Стандартні предикати відомі Турбо – системі, тому їх не описують. Користувач при призначенні ідентифікаторів не повинний використовувати зарезервовані слова.

На твердження з предикатами можна дивитися як на процедури, а на їхні аргументи як на фактичні і формальні параметри. Тому при виборі функторів предикатів їх обирають за дією, що виконує процедура. Разом з предикатами визначають типи їх аргументів. Предикат може не мати аргументів, або мати декілька аргументів. Обмежень на кількість аргументів немає.

Наприклад:

Predicates

find_element /* Предикат не має аргументів */

pas (integer, integer, real) /* Предикат має три аргументи */

Функтор предикату записується за правилами запису ідентифікатору. Функтор може починатися, як з великої букви , так і з малої. Два предикати, що мають однаковий функтор, але відрізняються кількістю і (або) типом аргументів вважаються різними.

Наприклад, предикати вказані нижче різні:

Predicates

Zamena()

Zamena(integer, integer)

Zamena(real, string)

Zamena(integer)

Що стосується доменів аргументів, то вони можуть бути стандартними, структурними типами або типами користувача.

Секція Clauses (твердження)

В секції розміщуються умовні твердження і факти.

Твердження, що утворюються за допомогою одного предикату повинні розміщуватися підряд. Групу тверджень з одним предикатом називають процедурою.

Правила запису тверджень секції вимагають, щоб:

• Факти записувалися перед умовними твердженнями, за винятком вимоги процедури до іншого порядку.

• При запису умовного твердження умови, що переходять на інший рядок записують під умовами. Умовне твердження треба виділяти. Перехід на інший рядок можливий в будь якому місці.

Розглянемо приклад.

Завдання: Вивести на екран прізвище студента по введеному № групи. Вибирати перше прізвище, що зустрілося.

Predicates

Student(integer, string)

Go(integer)

Goal

Readln(Gr), Go(Gr).

Clauses

Student (“Коваленко”, 410 ).

Student (“Василенко”, 410).

Student (“Петренко”, 420).

Student (“Ткаченко”, 420).

Go(Gr):-student(Fam, Gr),

write(Fam, “ “, Gr), Gr=420.

Go(_).

Група фактів, яка записана за допомогою предикату Student – є процедура. Факти записані на початку секції Clauses.

Умовне твердження, що записано за допомогою предикату Go і факт Do – теж процедура. Але в процедурі факт записано після умовного твердження. Якщо факт розташувати з початку, то ціль Go спів ставиться з фактом Go і прізвище студента не буде одержано.

Секція Goal (ціль)

В секції записується тільки одна ціль. Ціль може записуватися у формі запису тіла правила.

Приклади запису цілі:

1. Goal

Do.

/* Одиночна ціль */

2. Goal /*Кон’юнкція цілей: ціль Do(N), write(N). істина, якщо істині обидві поточні цілі */

3. Goal /*Диз’юнкція цілей: ціль буде істина, якщо буде

істинним один з двох наборів цілей */

Find(Fam), write(Fam); /*перший набір цілей */

Write(“Прізвище не знайдено”). /*другий набір цілей */