36. Руйнівна діяльність льодовиків.

Руйнівний вплив льодовиків на породи підлідного ложа наз. Екзарацією.(або льодовиковим виорюванням).брили,які переносяться льодовиком, набувають округлої форми, покриваються штрихами, подряпинами,їх наз. Льодовиковим, або ератичними валунами. Пологі, часто округлі чи видовжені горби наз. Баранячими лобами, а їхні угрупування -кучерявими скелями,їх можна спостерігати на р.Уж Долини річок, якими рухається льодовик, набувають коритоподібної ф-ми з плоским дном і крутими схилами, такі долини наз. трогами. Трогові долини відомі в Альпах, на Кавказі. У Скандинавії трогові долини затоплені морем, є зручними гаванями для кораблів наз. фіордами. Останні трапляються лише у високих широтах типові для берегів Нової Землі, Таймиру, Чукотки. Гляціодислокації – деформація пластичних порід льодовиком, які опиняється на його шляху, розриваючи їх, переміщуючи, утворюючи складки і невеликі насуви. В рельєфі виражені валоподібними моренами напору чи невеликими підвищеннями. Вони відомі Пр. берег Дніпра, біля Канева.

37. Акумулятивна діяльність льодовиків. Воднольодовикові відклади.

Під час руху льодовики переносять різноманітний уламковий матеріал від піску до великих брил. Весь цей матеріал, який транспортується льодовиками і відкладається внаслідок їх танення наз мореною. Є морені рухомі (рухаються разом із льодовиком), нерухомі або відкладені.

Рухомі поділяються на поверхневі (бічні(утвор. на поверхні льодовика внаслідок нагромадження по його краях уламків) і серединні(під час злиття 2 льодовикових язиків бічні морени об’єднуються ), внутрішні (утвор, якщо уламки гір. пор потрапляють у тріщини, що вкривають тіло льодовика через нагромадження їх разом зі снігом в зоні живлення) і донні ( уламковий матеріал, який вмерзає в дно льодовика на шляху його переміщення). Після танення льодовика протягом тривалого часу перебував у стаціонарному стані який п біля його переднього краю нагромаджується крайова (кінцева морена). Вона дугоподібної форми. Найчастіше це вали з уламкового матеріалу з крутими схилами збоку льодовика і пологими вниз по долині. Основна морена – нагромадження усього уламкового матеріалу, що переносять льодовики, який відкладається на поверхні льодовикового ложа. З основною мореною пов’язують утворення друмлінів.

Друмліни – продовгувато овальні горби завдовжки від кількох сотень метрів до 10км, ширини – 100, 200м, висота 30м. Всі вони орієнтовані за напрямком руху льодовика. Області широкого розвитку друмлінів : Естонія, Латвія, Швеція, Канада, Росія. Характер. Ознака марен – відсутність відсортованості уламкового матеріалу за розмірами, відсутність верствуватості та неоднорідність складу. Особливий тип осадків – флювіогляціальні або водно льодовикові відклади, які формуються внаслідок перемивання донної і кінцевої морен талими водами , до витікають з –під льодовика. Ці відклади нагромаджуються поблизу переднього краю льодовика та відрізняються від морен відсортованістю уламкового матеріалу – біля льодовика відкладаються грубоуламкові породи, далі – піщані, потім глинисті.. Для них характерна верствуватість. пов’язують Вони утвор. форми рельєфу : ози, ками, зандри. Ками – округлі горби, складені пісками, супісками, глинами з домішками грубоуламкової морени. Утворення пов’язують з невеликими озерами на поверхні льодовика в які зносився талими водами уламковий матеріал. Райони поширення – Житомир, Білорусь, країни Балтії. Ози – довгі вузькі вали, витягнуті за напрямком руху льодовика, складені черствуватими піщаними і гравійним матеріалом