3.2 Розрахунок вартості нематеріальних активів

Згідно Податковому кодексу України 2010 року виділяються 6 груп нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Група 1 – права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище).

Група 2 – права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

Група 3 – права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

Група 4 – права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

Група 5 – авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

Група 6 – інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Тобто, до нематеріальних активів відноситься вартість об'єктів промислової і інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визнаних об'єктом права власності (патенти, ліцензії, комплекти конструкторської і технологічної документації, нові технології, «ноу-хау», товарні знаки, права оренди і ін.). На практиці їх вартість визначається прямим розрахунком. В КП до вартості нематеріальних активів можна віднести витрати на освоєння виробництва (В_ов), вартість придбаних для виготовлення виробу патентів і ліцензій. Якщо розрахунок В_ов не виконувався, то укрупнено його можна узяти у відсотках від розрахункової ціни виробу. Вартість патентів визначається як:

З_п = N_n * Ц_п ,

де:

N_n – кількість патентів;

Ц_п – середня вартість одного патенту, грн. (В середньому можна прийняти Ц_п = 1500 – 11000 грн.). Кількість патентів можна укрупнено визначити як:

N_n = К_п * Z_op ,

де:

К_п = (0,03 – 0,15) – коефіцієнт, що враховує середнє число патентів, необхідних для розробки і виготовлення оригінальних складових частин виробу (Z_op).

Вартість ліцензій укрупнено знаходиться так:

З_л = N_л * Ц_л ,

де:

N_л – кількість ліцензій;

Ц_л – середня вартість однієї ліцензії, грн. (В середньому можна прийняти Ц_л = 11000 – 14000 грн.)

Кількість ліцензій укрупнено знаходиться як:

N_л = К_л * Z_op,

Тут приймаємо К_л = 0,01  0,12.

Розраховується загальна вартість нормативних активів

3.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Амортизації підлягають основні фонди і нематеріальні активи (НА). За старим податковим законодавством при визначенні амортизації в податковому обліку основні фонди поділялися на чотири групи:

1. будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої;

2. транспортні засоби; меблі, конторське (офісне) обладнання; побутові електромеханічні прилади;

3. інші основні фонди, що не увійшли до груп 1 і 2, 4

4. електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів.

З 1.01.2004 р. річні норми амортизаційних відрахувань по групах складали: На1 = 8%; На2 = 40%; На3 = 24%. До 31.12.2003 р. діяли інші норми: На1 = 5%; На2 = 25%; На3 = 15%. Річна норма амортизації четвертої групи основних фондів, що діяла з 1.01.2003 року дорівнювала 60%.

В грудні 2010 року було прийнято новий Податковий кодекс України, де запропонована інша класифікація основних фондів (таблиця 4.4). Тепер замість заданих норм амортизації, встановлено мінімально допустимі строки корисного використання об’єктів основних фондів, відповідно до яких і визначаються норми амортизації.

Таблиця 3.4 – Класифікація груп основних засобів і мінімально допустимих строків їх амортизації

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 – земельні ділянки	
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
група 3 – будівлі,	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 – машини та обладнання	5
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 – транспортні засоби	5
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 – тварини	6
група 8 – багаторічні насадження	10
група 9 – інші основні засоби	12
група 10 – бібліотечні фонди	
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи	
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 – природні ресурси	
група 14 – інвентарна тара	6
група 15 – предмети прокату	5
група 16 – довгострокові біологічні активи	7

Для розрахунку амортизації елементи основних фондів з табл. 4.2 відносяться до вказаних шістнадцяти груп

На практиці амортизація нараховується щомісячно (в КП для спрощення розрахунків нарахуємо за роками лише для четвертої групи основних фондів (машини та обладнання)). Балансова вартість основних фондів на початок звітного (i - го) року для нарахування амортизації визначається як:

Фo_i = (Фо _i-1 + Фвв _i-1 – Фвиб _i-1 – А _i-1) * J_i-1/100,

де:

Фо _i-1 – балансова вартість основних фондів на початок попереднього року (в КП – квартала), грн.;

Фвв _i-1 – вартість фондів, введених в попередньому році, грн.;

Фвиб _i-1 – вартість фондів, що вибувають в попередньому році, грн.;

А_i-1 – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в попередньому році;

J_i-1 – іфндекс інфляції в попередньому році.

Вважаємо, що вся розрахована величина основних фондів та нематеріальних активів зведена на початку поточного року. Розрахунок ведемо для чотирьох наступних кварталів. При цьому щорічне введення ОФ і НА (нематеріальних активів) складає 6% їх вартості на початок року, а вибуття – 4%.

При нарахуванні амортизації на НА використовується лінійний метод, згідно якому амортизаційні відрахування нараховуються рівними частками виходячи з первинної вартості НА і індексації протягом терміну використання, який обмежується 10 роками.

Результати розрахунків зводяться в таблицях 4.5 та 4.6.

Таблиця 3.5 – Розрахунок амортизації ОФ та НА

Група ОФ і НА	Роки
	1	2	3	4
група 4 – машини та обладнання
нематеріальні активи (НА)
Всього

Таблиця 3.6 – Розрахунок балансової вартості ОФ та НА

Група ОФ і НА	Роки
	1	2	3	4
група 4 – машини та обладнання
НА
Всього