- •1 Предмет і методологія дисципліни “Історія економіки і економічної думки”
- •2 Особливості господарського розвитку та економічної думки на етапі ранніх цивілізацій
- •14. Кембрідзька та американська школи маржиналізму в політичній економії.
- •16. Економічна думка в Росії (хіх – початок хх століть) – декабристи, народники, марксизм.
- •18.Кейнсіанство і його особливості в різних країнах.
- •21. Розвиток національних економік в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції(друга пол.ХХст
- •22,23,24.Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кін. Хх поч.. Ххі ст)
- •26. Економіка України та економічна думка в умовах радянської економічної системи.
- •27. Становлення економіки та економічної думки в Україні в період формування капіталістичних відносин (1990-ті роки)
- •28. Розвиток економіки та економічної думки в період функціонування ринкових відносин в Україні (початок ххі ст.)
- •29. Змішана економічна система як сучасний стан світової економіки.
- •30. Ринкова економіка в умовах глобальної економіки
- •31.Функціонування неокейнсіанської теорії в умовах глобалізації економіки.
- •32.Інтеграційні процеси в економіці і їх вплив на розвиток економіки та економічної думки (друга половина хх ст.).
- •33.Проблеми економічного росту та їх вплив на розвиток економіки та економічної думки (друга половина хх ст.).
- •34. Розвиток економіки та економічної думки в умовах “постіндустріального суспільства” (друга половина хх ст.)
- •35. Сучасні проблеми розвитку економіки та економічної думки в Україні (початок ххі ст.).
33.Проблеми економічного росту та їх вплив на розвиток економіки та економічної думки (друга половина хх ст.).
І. Теорія «стадій економічного зростання».
У. Ростоу виділяє п'ять стадій розвитку суспільства, дві з яких є проміжними, що забезпечують перехід до нової фази розвитку.
Традиційне суспільство. Це аграрні суспільства з досить примітивною технікою, переважанням сільського господарства в економіці, сословно0классовой структурою і владою крупних землевласників.
Перехідне суспільство. На цьому етапі створюються передумови для переходу в нову фазу розвитку: зароджується підприємництво, складаються централізовані держави, росте національна самосвідомість.
Стадія «зрушення» з промисловими революціями і наступними за ними крупними соціально-економічними і політичними перетвореннями.
Стадія «зрілості», пов'язана з розвитком науково-технічною революцією, зростанням міст.
Ера «високого масового споживання». Її найважливіша межа - значне зростання сфери послуг, перетворення виробництво товарів споживання в основний сектор економіки.
Концепція «індустріального суспільства».
Родоначальником вважають американського економіста Дракера
Становлення «індустріальної системи» Дракер відносить до XX ст. Її основу створюють великі підприємства й корпорації, що здійснюють масове виробництво. «Індустріальна система» знаменує перехід до «індустріального суспільства». Центральним інститутом «індустріального суспільства» є велике спеціалізоване підприємство.
Дракер визначає два різновиди «індустріального суспільства»:
- капіталістичне;
- соціалістичне.
Капіталістичне «індустріальне суспільство» Дракер називав «вільним», а соціалістичне - «рабським».
Концепція «технологічного суспільства». У 60-х рр. теорію «індустріального суспільства» розвинули американський соціолог і економіст Уолт Ростоу, французькі соціологи Жак Еллюль і Раймон Арон.
Ростоу виділяє п'ять стадій економічного зростання:
1) традиційне суспільство;
2) підготовка передумов для піднесення;,
3) піднесення;
4) рух до зрілості;
5) ера високого масового споживання.
Надаючи техніці роль вирішального фактора економічного розвитку, Еллюль з'ясовує, як її розвиток позначається на економічному розвитку суспільства.
Саме розвиток техніки, на його думку зумовлює перехід:
1) від індивідуального підприємництва до «економіки корпорацій»;
2) від «ліберальної» економіки до державне регульованої;
3) від ринкової до планової економіки. Цей процес він пояснює розвитком техніки, збільшенням її вартості, зростанням інвестицій.
Теорія «конвергенції». Конвенгенция - (лат. convergere наближатися, сходитися) - одна з концепцій політології, соціології і політекономії, убачаюча в суспільному розвитку сучасної епохи переважаючу тенденцію зближення двох соціальних систем - капіталізму і соціалізму в якусь «змішану систему», що поєднує в собі позитивні риси і властивості кожної з них. Оскільки набула поширення в суспільній думці Заходу 50-60-х рр.