Тема 2. Криза кріпосницької системи і розвиток нових соціально – економічних відносин на українських землях першої половини хіх ст. (4 години) Заняття 1 План

1. Сільськогосподарське виробництво і характер аграрних відносин.

2. Розвиток промисловості та формування нових виробничих відносин

3. Розвиток міст, як центрів виробництва і торгівлі.

Заняття 2 План

1. Зміни в соціальній структурі селянства.

2. Формування промислової буржуазії та робітництва.

3. Формування національної інтелігенції.

4. Загострення соціальних суперечностей.

Методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні даної теми необхідно зупинитися на розвитку сільського господарства, яке залишалося провідною галуззю економіки на українських землях. Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. господарська система України, яка ґрунтувалася на праці закріпачених селян, вступила в кризу. Серед найважливіших ознак кризи феодально – кріпосницької системи і зародження нових, капіталістичних ознак, слід детально зупинитися на розвитку товарно – грошових відносин, зростанні товарності сільського господарства, використання найманої праці та машин, поширення нових сільськогосподарських технологій, спеціалізація районів на виробництві певної сільськогосподарської продукції. Поглиблення розшарування селянства, посилення експлуатації залежних селян у поміщицьких господарствах.

Аналізуючи стан промисловості слід довести, що переростання середньовічної промисловості в індустріальну проявилося в заміні мануфактурного виробництва фабричним, висвітлити роль купецького капіталу і вільнонайманої праці в цих процесах, початок промислового перевороту, його особливості в українських губерніях, зростання кількості підприємств, розвиток нових галузей промисловості тощо.

Промисловий переворот супроводжувався поступовим зміщенням центру промислового виробництва із сільської місцевості у міста, в зв’язку з чим збільшується кількість міського населення, особливо на Півдні України, де розбудовуються морські порти, що мали загальноімперське значення. Охарактеризувати політичний курс російського царизму щодо України, наслідком якого було заселення міст переважно не українцями – росіянами, євреями, поляками тощо. Українці поступово перетворювалися в місткому населенні у національну меншину.

Продовжуючи розгляд теми, необхідно зазначити, що зміни в економічному розвитку Наддніпрянської України обумовили зміни в соціальній структурі суспільства. Як і раніше, найбільш чисельною верствою українського населення залишалися селяни, основними яких виступали державні і поміщицькі. Необхідно проаналізувати, з одного боку, значне погіршення становища селян, їх економічну і політичну безправність, а з іншого – політику царського уряду, яка сприяла поглибленню процесу майнової диференціації серед цієї багато чисельної верстви населення.

Готуючи питання щодо формування національних інтелігенції, буржуазії та робітництва, треба зосередитись на суспільних умовах цих процесів, визначити стани і верстви населення, за рахунок яких вони відбувалися. Розуміти місце кожного із названих станів у процесах формування української модерної нації.

Розкриваючи питання соціальної боротьби народних мас, слід охарактеризувати політики російського уряду щодо України, посилення національного та соціального гноблення, форми і характер протесту українського населення, найбільші виступи селян, козаків, робітних людей, військових поселенців. Окремо зупинитися на наймасовіших виступах того часу – селянських виступах під проводом Устима Кармелюка та “Київській козаччині” 1855р.

Література.

1. Зародження робітничого класу на Україні. Середина ХУШ ст. – 1861 р. Зб. док. – К., 1982.

2. Селянський рух на Україні: середина ХУШ – перша чверть Х1Х ст. Зб. док. – К., 1978; 1826-1849 рр. – К., 1985.

3. Селянський рух на Україні. (1826-1849 рр.). Зб. документів. - К., 1985.

4. Борисевич С.О. Поміщицьке землеволодіння і землекористування на Поділлі (1793-1830 рр.) // УІЖ.– 1992. - № 3.

5. Гордуновський О.М. Розвиток промислового виробництва у поміщицьких господарствах Правобережної України першої половини Х1Х ст. //УІЖ. –2000. - № 1.

6. Горленко В.Ф. З традиційного землеробського досвіду українського селянства //Народна творчість і етнографія. – 1987. - № 6.

7. Гуржій І.О. Зародження робітничого класу України (кінець ХУШ – перша половина Х1Х ст.) – К., 1958.

8. Його ж. Розвиток товарного виробництва і торгівля на Україні (з кінця ХУШ ст. до 1861 р.) – К., 1962.

9. Його ж. Розклад феодально-кріпосницької системи в системі сільського господарства 1 половини Х1Х ст. – К., 1954.

10. Деревянкін Т.І. Мануфактура на Україні в кінці ХУШ- першій половині Х1Х ст. – К., 1960.

11. Його ж . Промисловий переворот на Україні. – К., 1974.

12. Дружинина Е.И. Южная Украина в 1800-1925 гг. – М., 1981.

13. Її ж. Южная Украина в период кризиса феодализма. 1825-1860 гг. – М., 1981.

14. Зінченко А.Л. З історії селянського руху на Правобережній Україні у ХУШ – 1 пол. Х1Х ст. //УІЖ. – 1991. – №3.

15. Казьмирчук Г.Д., Соловйова Т.М. Соціально-економічний розвиток Правобережної України в першій чверті Х1Х ст. – К., 1998.

16. Лазанскя Т.И. Государственные крестьяне Украины в период кризиса феодально-крепоснической системы. – К., 1989.

17. Її ж. До питання про розвиток капіталістичних відносин у господарствах державних селян Правобережної України в 30-50-х роках Х1Х ст. // УІЖ. –1985. - № 9.

18. Її ж Торгова-промислова діяльність селян Лівобережної України у 1 пол. Х1Х ст. – У збірнику: Історичні дослідження. Вітчизняна історія. – Вип. 11. – К., 1985.

19. Мельник Л.Г. До історії робітничого класу України. – К., 1970.

20. Його ж. Технічний переворот на Україні у Х1Х столітті. – К., 1972.

21. Нестеренко О.О. Розвиток промисловості на Україні. – К., 1959. - Ч.1.

22. Сарбей В.Г. Перша виробничо-комерційна фірма в Україні: історія економіки і промисловості України ХУШ-Х1Х ст. //Історія України. – 1997. - № 36.

23. Смолій В.А. Основні тенденції класової боротьби на Україні доби пізнього феодалізму. //УІЖ – 1983. - №9.

24. Шип Н.А. Интеллигенция на Украине (ХІХ в.): Историко-социологический очерк. – К., 1991.