Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
комплекс ХІХ ст.,ІІІ курс іст..doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
28.04.2019
Размер:
453.12 Кб
Скачать

Методичні рекомендації до теми

При розгляді теми слід закцентувати увагу на тому, що історична заслуга у відновленні національної свідомості народу належить українській інтелігенції, в результаті діяльності якої зявилися твори з вітчизняної історії, етнографії, географії, відбувається оформлення української мови як самобутньої і самодостатньої, а не діалекту російської, як це намагалися довести представники російської правлячої верхівки. Характеризуючи процес становлення українознавства, проаналізувати діяльність вчених-мовознавців О.Павловського, І.Срезневського та ін., які заклали основи наукового опису української мови і стали показовою прикметою відродження національної культури. Окремого вивчення заслуговують питання про роль Харківського, а пізніше Київського університетів, як центрів науки та національного відродження.

Перша половина ХІХ ст. – час становлення української історичної науки. Історичні знання про минуле України найбільше сприяли поширенню масової національної свідомості, знайомили з традиціями масової боротьби за національну незалежність. Охарактеризувати перші узагальнюючі праці про Україну, особливу увагу приділивши райпопулярнішому на той час історико-публіцичтичному трору “історія Русів”.

Література

  1. Волинський П.К. Іван Котляревський. Життя і творчість. – К., 1969.

  2. Горленко В.Ф. Становление украинской этнографии конца ХVІІІ – первой половиныХІХ ст.

  3. Іванова Л.Г. Роль інтелігенції України у формуванні етно-соціальної свідомості у 30-40-і роки ХІХ ст.// УІЖ. – 1991. - № 8.

  4. Косачевская Е.М. Н.А.Маркевич (1804-1869). – Ленинград, 1987.

  5. Марченко М.І. Українська історіографія. – К., 1959.

  6. Мельник Л.Г. Утвердження ідеї українського національного самовизначення. – К., 1992.

  7. Нариси з історії українського національного руху. – К., 1994.

  8. Сарбей В.Г., Крючков А.В. І.І.Срезневський – історик України. До 175-річчя з дня народження// УІЖ. – 1987. - № 6.

  9. Славяноведение в дореволюционной России. – М., 1980.

  10. Тарасенко О. Становлення та розвиток історичної освіти і науки в Київському університеті. – К.,1995.

  11. Шип Н.А. Интеллигенция на Украине (ХІХ ст.). Историко – социологический почерк. – К.,1991.

  12. Шпорлюк Р. Українське національне відродження у контексті європейської історії кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття// Слово. – 1991. - №4 (26).

Тема 3. Україна в Кримській війні 1853-1856 рр. (3 години) План

  1. Місце і роль України в європейсьцій політиці середини ХІХ ст.

  2. Передумови Кримської війни.

  3. Перебіг воєнних дій на території Криму.

  4. Соціально-економічні наслідки війни для України.

Методичні рекомендації до теми

Починаючи розгляд теми, необхідно акцкнтувати увагу на тому факті, що Україна у середині ХІХ ст., як і в попередні роки, була знову втягнута у воєнний конфлікт російської держави з іншими країнами, дати характеристику дипломатичним відносинам між Росією і провідними країнами Європи, визначити причини та привід війни.

Характеристику воєнних дій на території України слід розпочати з оборони Одеси, після чого розглянути 349-денну героїчну оборону Севастополя, під час якої відзначилися не лише видатні воєначальники, а й прості захисники міста. В той же час Україна була найближчим тилом російської армії. На війну пішло бегато рекрутів та ополченців. Населення пожертвувало значні суми на потреби війни. Промисловість України працювала на забезпечення потреб російської армії. Селяни Півдня України здійснювали гужові перевезення військового спорядження, провіанту, фуражу до Криму, а звідти вивозили поранених і хворих. В південних містах були розташовані шпиталі і лазарети.

Героїзм народних мас не зміг компенсувати військово-технічної та економічної відсталості Росії, яка змушена була капітулювати. Завершуючи розгляд теми, потрібно розкрити умови Паризького мирного договору та соціально-економічні наслідки війни, зокрема, занепад дрібних селянських господарств, погіршення становища народних мас, збагачення постачальників і інтендантів, посилення корупції та масового невдоволення. Поразка Росії в Кримській війні стала однією з причин відміни кріпацтва.