10. Система і структура мови. Основні одиниці мови та їх функції.

Структура мови — будова мови в її ієрархічній співвіднесеності, за якою одиниці нижчих рівнів використовуються для будови одиниць вищого рівня. Конкретно ця співвіднесеність виявляється у мовному потоці, в послідовному розташуванні мовних одиниць: на базі звуків утворюються частини слова — префікси, корені, інфікси, суфікси, флексії, з яких у свою чергу складаються слова, а з них — речення.

Виділяють 4 структурні рівні мови:

• Фонетичний

• Морфологічний

• Лексичний

• Синтаксичний

Типи відношень у структурі мови

Між структурними одиницями мови існують відношення:

• парадигматичні

• асигмантичні

• асоціативні

Парадигматичні відношення — це ті відношення, що об'єднують одиниці мови одного рівня в групи, розряди і категорії.

Асигмантичні відношення — лінійні відношення в системі мови, об'єднують одиниці мови в їх одночасній послідовності.

Асоціатичні відношення виникають на основі збігів у часі уявлень (образів) і явищ дійсності. Розрізняють 3 типи асоціацій:

• за суміжністю

• за подібністю

• за контрастом

11. Походження мови. Гіпотези про походження мови

Походження мови — передумови і початки розвитку мовної діяльності суспільства. За однією з гіпотез, це було тривале поступове перетворення біологічно зумовлених неусвідомлюваних інстинктивних вигуків в осмислені звукові засоби комунікації давніх людей. Припадало воно в основному на другу половину неандертальської фази розвитку людини (мустьєрська епоха в кінці раннього палеоліту, бл. 200-50 тисячоліть тому).

• Вигукова гіпотеза – предмети навколишнього світу викликали в людині певні почуття і вона мимовільно вимовляла звуки які й стали першими словами.

• Звукосимволічна- близька до звуконаслідувальної між почуттями і емоціями людини і звуками є певний прямий зв'язок. Звуками людина передає свої враження про навк. Світ .

• звкуконаслідувальна-мова виникла шляхом наслідування людиною звуків природи. Відтв. Ревіння звурів, крику птахів, шумуа води.

• Гіпотеза соціального договору –основоположник сецілійський-розвиток учення Демокріта й Арісотеля про умовність , довільність назв.

• Трудові вигуки- інстинктивні вигуки, супроводжувальність колективні трудові дії

• Гіпотеза жестів- спочатку виникла мова жестів а потім на її основі звукова мова

• Походженя мови Енгельса – набуло широкого розповсюдження у країнах які перебували під впливом комуністичної ідеології.

• Теорія моногенезу – вченя про походження всіх мов світу від однієї. Ця теорія пов’язана з біблійним ученям з ідеями італ. Мово знав. Тромбетті про спорідненість деяких сімей мов і правомірність їх об’єднання в макросімї

• Теорія полігенезу – протилежний моногенезу погляд. Пов'язаний з ідеєю декількох різних центрів походженя людини і відповідно різних мов. Вважається менш ймовірним.

12. Літературна мова, її виникнення й основні ознаки.

Літературна мoва — спільна мова писемності одного, іноді декількох народів, мова офіційно-ділових документів, шкільної освіти, писемно-побутового спілкування, науки, публіцистики, художньої літератури, всіх проявів культури, що відбуваються в словесній формі, частіше писемній, але іноді усній. Розрізняються письмово-книжна й усно-розмовна форми літературної мови, виникнення, співвідношення й взаємодія яких підкоряються певним історичним закономірностям.

Літературна мова — це унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці. Власне літературна мова — одна з форм національної мови, яка існує поряд з іншими її формами — діалектами, просторіччям, мовою фольклору. Літературна мова має наддіалектний характер, стабільні літературні норми у граматиці, лексиці, вимові.