7.4. Ринково-конкурентне середовище функціонування підприємства.

Завершальним етапом розгляду цієї теми є розгляд функціонування підприємств в різних конкурентних середовищах, а саме в умовах досконалої та недосконалої конкуренції. При розгляді цього питання студенти повинні розглянути особливості ціноутворення за умов конкретних конкурентних ринків.

Досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури, яку можна використовувати для аналізу економічних процесів.

Умови формування досконалої конкуренції:

1. Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців. 2. Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального продажу. 3. Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів. Вона не розглядає конкурентів як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу. 4. Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов. 5. Входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує повну мобільність у використанні ресурсів.

Мета діяльності конкурентної фірми — максимізація прибутку.

В умовах досконалої конкуренції жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу.

Тому таку фірму можна охарактеризувати як фірму, що приймає ціну як дану величину.

Монопольний ринок

Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу і т.п.), що належить одній особі, групі осіб чи державі. Термін “монополія” походить від грецьких слів (“mono” – один, “poleo” – продаю) – наявність одного продавця товару чи послуги на ринку. Це монополія одного підприємства або продавця

Фірма володіє монопольною владою, коли вона може впливати на ціну свого товару, змінюючи кількість продукції, яку вона готова продати.

Умови формування монопольного ринку:

1. Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона існує коли попит на певний товар чи послуги найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. Тут конкуренція неможлива.

Наприклад: енергозабезпечення, телефонні послуги, зв'язок, трубопровідний транспорт і т. д. У цих галузях існує обмежена кількість монополій і тому вони посідають монопольне становище на ринку.

2. Закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень, патентів, інституту авторського права.

3. Відкрита монополія – фірма на певний час стає єдиним постачальником якого-небудь товару, не володіючи спеціальним захистом від конкуренції. В ситуації відкритої монополії часто опиняються фірми, які першими вийшли на ринок з новою продукцією.

4. Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних органів двома шляхами:

Маючи можливість регулювати обсяг попиту через ринкову ціну, монополіст обирає обсяг виробництва таким чином, щоб максимізувати свій прибуток.

Бар‘єри для входу в галузь — це обмежувачі, які запобігають появі додаткових продавців на ринку монопольної фірми:

Принципи ціноутворення в умовах монопольної влади:

1. Лімітуюче ціноутворення		2. Цінова дискримінація

Відмінності між чистою конкуренцією та чистою монополією:

Монополія

Досконала конкуренція

велика кількість споживачів і виробників; - бар'єри для входу на ринок і виходу з ринку мінімальні; - кожна фірма сприймає ціни інших фірм як задані і регулює тільки свою ціну

По-перше, фірми конкурують між собою, торгуючи диференційованими товарами, які можуть легко замінятися один одним, однак вони не є абсолютними замінниками. Інакше кажучи, перехресна еластичність попиту за ціною значна, проте не безмежна. По-друге, вхід на ринок і вихід з нього — вільні: для нових фірм з їх власними марками товару увійти до ринку нескладно і так само легко залишити ринок існуючим на ньому фірмам, товари яких стали неприбутковими.

Олігополія —

структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим.

Причини виникнення олігополістичних структур:

1. Ефект масштабу - бар'єр для вступу в галузь 2. Патенти, контроль над сировиною, реклама 3. Спонукання до злиття 4. Загальна взаємозалежність

Особливості поведінки фірми-олігополіста на певному ринку є те, що, на відміну від досконалої конкуренції чи монополії, при прийнятті рішень вона завжди бере до уваги можливу реакцію конкурентів.

Напрямки поведінки фірми за умов однорідної олігополії

1. Некооперативна гра —		2. Кооперативна гра —
Взаємна — Послідовна —

Особливості на ринку олігополіста визначаються двома тенденціями:

1.

2.

Цінова конкуренція в умовах олігополістичної взаємозалежності призводить до цінової війни.

Цінова війна — тривале одночасне зниження цін на продукцію фірм олігопольної галузі, при якому фірми сподіваються збільшити обсяги продажу, що приносить фірмам вигоду. Війною така політика називається через те, що збільшення обсягів продажу як правило відбувається за рахунок переманювання нижчою ціною споживачів продукції інших підприємств, або ж іншими словами збільшення власної частки ринку за рахунок конкурентів.

Наслідки цінової війни: Причиною стихійних цінових війн часто слугує неточна інформація про цінову політику конкурентів. Наприклад, бувають такі випадки, коли компанія на декілька днів знижує ціни для обраних дистрибуторів, а менеджери інших компаній, не маючи точних даних, сприймають це як нову політику конкурента і у відповідь також знижують ціни. Починається цінова війна.

Руйнівні дії цінових війн примушують фірми до співробітництва та змови.

Ринок монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція — Під монополістичною конкуренцією слід розуміти таку ситуацію, при якій відносно велика кількість невеликих виробників пропонують подібну, але не ідентичну продукцію.

Характерні риси монополістичної конкуренції:

кожна фірма володіє відносно невеликою часткою ринку, тому вона має обмежений контроль над ринковою ціною; - наявність відносно великої кількості фірм до того ж гарантує, що таємна угода, узгоджені дії фірми з метою обмеження об’єму виробництва та штучного встановлення цін, майже неможлива; - при багаточисельності фірм в галузі нема відчуття взаємозалежності між ними; кожна фірма оприділяє свою політику, не враховуючи можливу реакцію зі сторони конкуруючих з нею фірм.

Нецінова конкуренція:

поліпшення якості товару: По-перше, продавець намагається забезпечити вищу якість свого товару, використовуючи технічні новинки. По-друге, фірма прагне створити сприятливі умови, пов'язані з продажем товару, наприклад, відкриваючи сервісні центри ремонту виробів, надаючи безплатні консультації щодо використання товару тощо. По-третє, продавець здійснює активну маркетингову діяльність, вивчає кон'юнктуру ринку, виявляє тенденції в попиті споживачів, щоб відповідним чином реагувати на них і тим самим випередити конкурентів.

— реклама: Ціль реклами фірми, яка діє в умовах монополістичної конкуренції проста – фірма надіється збільшити свою ринкову частку і посилити лояльність споживачів по відношенню саме до її диференційованого продукту.

ІІІ. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ