Україна за часів Президента в. Януковича.

Прихід до влади В. Януковича знаменував новий етам в розвитку країни. Він характеризується досить швидким згортанням демократичних порядків та встановленням в країні авторитарного режиму. У жовтні 2010 р. була скасована редакція Конституції України від 8 грудня 2004 р. Президент знов став формувати уряд, усунувши від цього Верховну Раду. Уряд очолив М. Азаров. Важливою складовою політики теперішньої влади є повне ігнорування думки політичної опозиції та кримінальне переслідування її лідерів. Наприкінці 2010 р. були завведені кримінальні справи проти Ю. Тимошенко та колишнього міністра внутрішніх справ Ю. Луценка. Обидва вони перебувають в ув`язненні (остання у жовтні 2011 р. засуджена до 7 років позбавлення волі за обвинуваченням у перевищенні владних повноважень під час підписання газового контракту з Росією у 2009 р.).

Дедалі більше зростає тиск на незалежні та опозиційні засоби масової інформації. Почастішали випадки заборони і розгону мирних акцій протесту правоохоронними органами.

Економічна ситуація

Незалежна Україна успадкувала від радянських часів командно-адміністративну економіку, яка повністю себе вичерпала і потребувала ринкового реформування. Однак упродовж тривалого часу реформи в економічній сфері проводилися вкрай невдало, що ввело економіку у стан глибокої кризи, яка супроводжувалася шаленим підвищенням цін, інфляцією та гіперінфляцією, зростанням безро­біття як явного, так і прихованого, через зупинку багатьох підприємств, катастрофічним падінням виробництва. Цій кризі сприяли і об'єктивні чинники, а саме: розрив старих господарських зв'язків внаслідок розпаду СРСР, застаріле обладнання та виробничі технології, неправильна структура економіки та залежність України від імпортних енергоносіїв (у першу чергу нафти і газу).

Тільки у другій половині 90-х рр. ситуація почала змінюватися на краще завдяки проведенню приватизації, залученню іноземних інвестицій, стабілізації фінансовоїі грошовоїсистеми (наприклад, введення 1996 р. нової грошової одиниці — гривні, яка замінила повністю знецінений купоно-кар-бованець, що діяв в Україні з 1992 р. після її виходу із карбованцевої зони). 2000 р. в Україні вдалося подолати економічний спад. Почалося зростання економічних показників. Але до того, щоб вони досягли рівня 1990 р., ще дуже далеко.

У другій половині 1990-х рр. була проведена аграрна реформа, що ліквідувала колгоспно-рад­госпну систему. Ці сільськогосподарські підприємства були замінені агрофірмами, які працюють на основі земельної оренди у колгоспників, що є власниками земельних паїв.

Однак в економічній сфері через панування бюрократії існує чимало зловживань, до яких моя віднести корупцію, недобросовісну приватизацію з використанням чиновниками адміністративне го ресурсу тощо. Не сприяє економічному розвитку і недосконале податкове законодавство, що призвело до зростання тіньового сектору економіки на всіх рівнях — від корисної самозайнятості населення до великого бізнесу.

До складних економічних наслідків призводить невміле керування економічними процесами та система приписок економічних показників, що збереглася з радянських часів. Прикладом цього згубного впливу може бути продовольча криза, яка виникла у червні 2003 р. через завищення г казників збирання зернових 2002 р. та надмірний продаж українського зерна за кордон.

Упродовж першої половини 2005 р. економічне зростання в Україні дещо уповільнилось. Це пов'язано як із невдалими першими кроками уряду Ю. Тимошенко, який спершу намагався адмі­ністративно регулювати економічні процеси, переглянути деякі результати приватизації великих підприємств, із підвищенням соціальних витрат Держбюджету (прийнятого у грудні 2004 р. і пере­глянутого у березні 2005), із оприлюдненням критичного ставлення до створених у 1999—2000 рр. вільних економічних зон, що знижувало інвестиційну привабливість України, так і з об'єктивними чинниками — різким підвищенням цін на нафту і жорсткою політикою Росії щодо постачання в Україну енергоносіїв, а також різким падінням попиту на метал, що є головною статтею українського експорту. Крім того, значне підвищення заробітної платні та пенсій спричинило зростання цін на продовольчому ринку, яке поки що не вдалося зупинити.

На початку 2006 р. економічна ситуація загострилася у зв'язку з різким подорожчанням газу, імпортованого з Росії та Туркменістану. Тенденція до подорожчання газу продовжувала зберігатися і в майбутньому. Знаковою подією стала в цьому плані українсько-росіська газова війна, що відбувалася у січні 2009 р., коли скориставшись суперечностями з газового питання у владних колах України і непідписанням нового газового контракту, Росія перекрила постачання газу в Україну, а Україна у свою чергу припинила транзит російського газу в Європу. Оскільки була поставлена під загрозу європейська енергетична безпека, то під тиском обставин українська сторона вимушена була 19 січня 2009 р. підписати газову угоду з Росією на в цілому невигідних умовах. (в подальшому підписання цієї угоди стало приводом для порушення проти Ю. Тимошенко кримінальної справи). Прагнення уряду М. Азарова зменшити ціну на росіський газ у 2011 р. наштовхуються на опір з боку Москви. Відбувалося подорожчання й інших енергоносіїв. Тому найбільшою проблемою у 2006 — 2011 рр. стало неодноразове подорожчання житлово-комунальних послуг, яке суттєво знизило життєвий рівень населення і призвело до соціального напруження у суспільстві.

Значну роль у погіршанні економічної ситуації в Україні зіграла світова економічна криза, що розпочалася наприкінці 2008 р. і тривала до початку 2010 р. Курс гривні впав майже у двічі (з 5 до 8 грн. за долар), а промислове виробництво скоротилося на 20 %, багато підприємців збанкрутували.

Негативні наслідки для інвестиційної привабливості української економіки мало прийняття у 2010 р. Податкового кодексу України, який значно підвищив податкове навантаження на середній і дрібний бізнес і викликав бурхливі протести з боку підпроиємців, що вилилося у так званий «податковий майдан» наприкінці 2010 р. Хоча влада і пішла на деякі поступки з цього приводу, за перший рік дії цього документа свій бізнес змушені були закрити десятки тисяч підприємців.