Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИУ с хронологией.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
1.67 Mб
Скачать

Вступ України під протекторат Московської держави

Упродовж всієї Визвольної війни Б. Хмельницький неодноразово намагався укласти союзний зговір з Росією, посилаючи туди своїх послів, щоб переконати московського царя Олексія Михайовича надати Україні військову допомогу. Однак цар стояв на очікувальній позиції і тривалий час Змежувався лише постачанням козаків хлібом, боєприпасами та ін. Це можна пояснити тим, що зсковський уряд, який неодноразово до того програвав війни з Польщею, боявся порушувати з гю мир і очікував, коли Польща ослабне у боротьбі з Хмельницьким.

Рішення про прийняття України під російський протекторат було ухвалено в Москві тільки і жовтні 1653 р. 8 січня 1654 р. загальна козацька Рада в Переяславі в присутності московських зедставників ухвалила згоду гетьмана на союз з Росією. Становище України у складі Росії було означене «Березневими статтями» і жалуваними грамотами Війську Запорозькому, українській пяхті, а також грамотою православному духовенству.

Вони передбачали права і привілеї Війську Запорозькому і українській шляхті, 60-тисячний ко-зцький реєстр, платню старшині і кошти на утримання козацького війська, збереження місцевої цміністрації і збирання нею податків для царської казни; надання у рангове володіння Чигирин-ького староства і право козаків обирати гетьмана; право зносин гетьманського уряду з іншими державами; невтручання царських воєвод і урядовців у внутрішні справи України, підтвердження козацьких і шляхетських вольностей і прав митрополита; оборону України від зовнішніх ворогів.

Таким чином, визнавалось існування самостійної держави України, або Гетьманщини, яка займа­ла відповідну територію (колишні Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства, а також частину Волині) і мала республіканську форму правління.

Однак само по собі таке становище було нестерпне для Росії. Українська козацька республіка була «ланкою» свободи у «ланцюгу» несвободи, що являла собою Росія. Тому царський уряд майже одразу став на шлях ліквідації української самостійності. Цьому допомагала і українська знать, більше турбувалась про задоволення власних інтересів, ніж про збереження та розбудову україн­ської державності.

Українські землі у другій половині XVII а. Віленсьне перемир'я

Після укладення союзу з Росією війна проти Польщі тривала. Російські і українські війська спільними зусиллями змогли відбити у поляків Смоленськ і значну частину Білорусі. Одночасно восени 1655 р. російсько-українське військо вело облогу Львова, яка скінчилася безрезультатно. Тим часом московський і польський уряд були стурбовані агресією Швеції. Це змусило обидві дер­жави припинити боротьбу між собою. У серпні 1656 р. між Росією і Польщею у Вільні було підписано перемир'я без згоди української сторони. Нехтування царським урядом інтересами України при­звело до різкого погіршення українсько-російських стосунків. Хмельницький намагався створити іншу антипольську коаліцію, але з цього нічого не вийшло. У липні 1657 р. після тривалої хвороби гетьман помер.