1.3 Способи ведення розвідки

Спосіб розвідки - це прийом (метод) дій сил і засобів розвідки з метою добування розвідувальних відомостей. Основними способами розвідки є:

- спостереження;

- підслуховування;

- пошук;

- наліт;

- засідка;

- допит полонених, опитування місцевих мешканців;

- розвідка боєм.

Спостереження - основний спосіб розвідки, що організується і ведеться у всіх видах бою безперервно, вдень і вночі.

Підслуховування застосовується при безпосередньому зіткненні з противником, а також при діях розвідувальних підрозділів в його тилу.

Пошук - це спосіб розвідки, який полягає у прихованому підході групи (підрозділу) до заздалегідь наміченого та розвіданого об’єкта, раптовому нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків зброї і спорядження та швидкому відході у розташування своїх військ.

Пошук, як правило організується в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Найбільш широко він застосовується при підготовці до наступу і в обороні.

Наліт полягає у раптовому нападі на противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виведення з ладу (знищення) елементів систем високоточної і ядерної зброї, пунктів управління, радіоелектронних засобів та інших важливих об’єктів противника.

Розвідувальна засідка як спосіб розвідки полягає в завчасному і прихованому розташуванні розвідувальному органу або взводу (групи) на імовірних або, що очікуються, шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження. Засідки можуть влаштовуватись також з метою знищення підрозділів противника або його вогневих засобів.

Розвідка боєм полягає у раптовій атаці заздалегідь призначеного і підготовленого підрозділу для оволодіння об’єктом у розташування противника. Проводиться у тому випадку, коли інші способи розвідки не можуть забезпечити необхідними даними про противника.

1.4 Технічні засоби розвідки

Для ведення військової розвідки використовуються різноманітні оптичні та електронно-оптичні прилади, радіолокаційні станції, обладнання бойових і розвідувальних машин.

Біноклі (мал. 1) можуть бути шести - (Б-6), восьми - (Б-8, Бі-8),

Мал. 1 Бінокль

дванадцяти - (Б-12) і п’ятнадцятикратного (Б-15) збільшення. Вони мають вагу 0,6 - 0,9 кг. У всіх біноклях в правій трубі розміщена кутовимірювальна сітка для визначення горизонтальних та вертикальних

кутів з точністю до 0-03 і визначати відстань до цілей з точністю до 3% дальності що вимірюється.

Бінокль Бі-8 призначено, крім того, для визначення джерел інфрачервоного випромінювання.

П ерископи ТР-4, ТР-8 (мал. 2) призначені

для спостереження із траншей, із-за стін, дерев

та інших перешкод. Вони мають чотирьох - і

восьмикратне збільшення, поле зору 11 і

8 градусів, масу у робочому положенні 1 і

0,8 кг відповідно. Перископічність  

(відстань між центрами окуляра і об’єктива

становить 403 і 405мм. Кутовимірювальна

сітка аналогічна сітки бінокля і забезпечує

таку ж точність виміру. Під час роботи перископ

тримають у руці або закріплюється на кілку. Мал.2

Стереотруба (мал. 3) за своєю будовою являється комбінацією двох перископів, що скріпленні в основі на загальній шарнірній вісі. У військах використовується велика стереотруба і артилерійська стереотруба.

Велика стереотруба має десятикратне збільшення і кут зору

5 градусів, перископічність становить 325мм, масу у робочому стані

11,5кг. Вона забезпечує точність вимірювання кутів до 0-01.

Мал.3 Стереотруби:

а - артилерійська (АСТ); б - кутовімірювальна сітка АСТ;

в - кутовимірювальна сітка БСТ; г - велика (БСТ)

Перископічна артилерійська буссоль ПАБ-2А (мал. 4) є основним приладом для цілевказівок і підготовки даних для стрільби. З її допомогою можливо вирішувати всі задачі, що виконуються з допомогою бінокля, перископа або стереотруби, крім того, визначати магнітний азимут на ціль. Бусоль ПАБ-2А має восьмикратне збільшення, кут зору

5 градусів, перископічність (при використанні з комплекту перископа)

350мм, масу в робочому положенні 2,5кг.

Мал. 4 Буссоль ПАБ-2А

Мал.5 Артилерійський квантовий далекомір ДАК-1

Мал.6 Лазерний прилад розвідки ЛПР-1

Артилерійський квантовий далекомір ДАК-1 (мал. 5) призначений для вимірювання дальності до нерухомих і рухомих цілей, вертикальних і горизонтальних кутів та корегування стрільби артилерії. Він дозволяє вимірювати дальності від 100 до 6000м з максимальною похибкою 10м. Маса у бойовому положенні складає 65кг. Принцип дії приладу заснований на направленні лазера у ціль, прийнятті відбитого променя і автоматично визначати дальності за швидкістю світла.

Малогабаритний лазерний прилад розвідки ЛПР-1 “Каралон - М“ (мал. 6) призначений для вимірювання відстаней і визначення полярних координат цілей, що спостерігаються. Полярні координати - це кут на ціль відносно якого-небудь напрямку і дальність до неї.

Прилад має вагу 2,5кг (з триногою - 5кг) і дозволяє вимірювати дальності від 145м до 20км з похибкою + 10м, кути - з точністю до 0-03.

Нічний спостережний прилад ННП-23 “Резчик“ (мал. 7) призначений для спостереження за полем бою, ведення розвідки в нічних умовах і корегування вогню артилерії. Прилад має масу 32кг, кут зору 5 градусів, збільшення 5,5- кратне, перископічність 350мм, дальність розпізнавання цілі типу танк 1500м. ННП-23 працює на принципі електронно-оптичного підсилення чіткості зображення, яке отримується у приладі, при природній нічній освітленості місцевості.

Мал.7 Нічний спостережний прилад ННП-23

Мал. 8 Тепловізійний спостережний прилад ТНП-1

Тепловізійний спостережний прилад ТНП-1 “Акцепт“ (мал. 8) призначений для спостереження за полем бою і розвідки приховано розташованих і замаскованих цілей вночі та при наявності димових і світлових перешкод. Маса приладу (з триногою) становить 19кг, має поле зору

2,5 градусів і забезпечує розпізнавання цілі типу танк на дальності до 1500м.

Нічний бінокль БН-2 “Реликвия“ (мал. 9) призначений для спостереження за полем бою, вивчення місцевості і ведення розвідки у нічних умовах. Він має масу 1,8кг, поле зору 11градусів, 2,4 - кратне збільшення та забезпечує розпізнавання фігури людини на дальності 300м, танка - на дальності 600м.

Мал. 9 Нічний бінокль БН-2 “Реликвия“

Мал. 10 Нічні пасивні окуляри НПО-1 “Квакер“

Нічні пасивні окуляри НПО-1 “Квакер“ призначені для спостереження і орієнтування на місцевості, для роботи з документами, проведення інженерних і ремонтних робіт у нічний час. Окуляри мають масу 1кг, кут зору 40 градусів, середню дальність розпізнавання предметів 125м.

Мал. 11 Оптичний монокуляр з стабілізацією поля зору ОМС-1 “Роульс“

Мал. 12 Радіолокаційна станція ближньої розвідки СБР-3

Оптичний монокуляр зі стабілізацією поля зору ОМС-1 “Роульс“ (мал. 11) призначений для спостереження у русі з рухомих наземних об’єктів і вертольотів. Прилад вагою 2,3кг має семикратне збільшення, кут зору 7 градусів та забезпечує розпізнавання у русі цілі типу танк на дальності до 5км.

Радіолокаційна станція ближньої розвідки СБР-3 (мал. 12) призначена для виявлення техніки і живої сили противника, що рухається в любий час доби і року при відсутності оптичної видимості (в тумані, диму, куряви, при атмосферних опадах).

РЛС може використовуватися в комплексі з ННП-23, кулеметом ПКМС і гранатометом АГС-17. Вона забезпечує виявлення рухомих наземних цілей на дуальностях:

- людини, що рухається у повний зріст з радіальною швидкістю

до 2км/год. - не менше 900м;

- вантажного автомобіля при швидкості руху від 2 до 40км/год. - 2,5 - 3км.

Похибка виміру дальності складає не більше 50м, напрямку на ціль - не більше 0-15. Час розгортання (згортання) з повною підготовкою до роботи - не більше 5 хв.