Форма запису в журналі спостереження

Час спостереження	Де і що помічено	Кому і коли повідомлено
22.02.2011р.
6.00	Ор.3, правіше 20, далі 150, встановлення двох мінометів	к-ну Жуку 6.05
7.55	Ор.1, лівіше 40, далі 50, біля каміння блиск скла.	Йому ж 8.00
23.30	СП перемістився до місця підслуховування - чагарник (24148)	м-ру Федорову 23.40
23.02.11р.
2.45	Ор.5, лівіше 30, далі 200, в яру шум двигунів автомобілів	м-ру Федорову 2.50
4.00	Зміну на СП здав сержант Макух Прийняв сержант Величко	м-ру Федорову 4.05

Фортифікаційне обладнання спостережного поста

Мал. 13 Окоп для спостережного поста
а - відкритий	б - з перекриттям і спостережною щілиною

2.2 Дозорне відділення

2.2.1 Дозорне відділення ( піший дозор) висилається від підрозділів, які ведуть розвідку або виконують бойові завдання у відриві від головних сил (бойових, розвідувальних і окремих розвідувальних дозорів, розвідувальних загонів), для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості, а також з метою недопущення несподіваної зустрічі з противником розвідувального органу (взводу) і доведення до командира первинної інформації про нього. Дозорне відділення (піший дозор) у залежності від характеру місцевості і часу доби діє на відстані, яка забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем.

Дозорне відділення (піший дозор) добуває розвідувальні відомості спостереженням з місця, з ходу, з коротких зупинок, підслуховуванням і опитуванням місцевих жителів, інколи воно може облаштовувати розвідувальну засідку.

Дозорне відділення веде розвідку на штатній техніці або в пішому порядку (зимою на лижах). Зв’язок підтримується по радіо або сигнальними засобами.

Завдання командиру дозорного відділення (старшому пішого дозору) ставиться, як правило, усно, а під час дій – по радіо командиром взводу, від якого виділено дозорне відділення.

При постановці завдання вказуються відомості про противника, напрямок дій і завдання, порядок підтримання зв’язку і сигнали. При необхідності вказуються також порядок дій при зустрічі з противником та інші питання.

Отримавши завдання, командир відділення повинен:

- з'ясувати його;

- організує підготовку відділення до ведення розвідки;

- оцінює обстановку;

- приймає рішення;

- перевіряє готовність відділення;

- віддає бойовий наказ;

- доповідає командиру взводу про готовність до виконання бойового завдання.

При з’ясуванні завдання він повинен:

- зрозуміти завдання взводу, відділення сусідів;

- час готовності до дій, порядок і термін виконання отриманого завдання.

При організації підготовки відділення до ведення розвідки, командир дозорного відділення віддає підлеглим розпорядження, в якому вказує:

- відомості про противника;

- завдання взводу, відділення

- заходи з підготовки особового складу, озброєння і бойових машин; - час закінчення робіт.

Під час оцінки обстановки командир уточнює:

- де знаходиться противник і що він робить;

- яка місцевість в напрямку ведення розвідки забезпечує приховане пересування, маскування і спостереження. В результаті цього командир дозорного відділення (старший пішого дозору) приймає рішення.

У рішенні командир дозорного відділення:

- вибирає (уточнює) напрямок руху і проміжні пункти;

- намічає порядок дій особового складу під час розвідки місцевих предметів і об'єктів;

- визначає завдання щодо ведення спостереження;

- дії під час зустрічі із противником,

- встановлює сигнали і порядок зв'язку в машині з пішими дозорними.

У бойовому наказі (під час постановки завдань) командир дозорного відділення (танка, старший пішого дозору) вказує:

у першому пункті – відомості про противника;

у другому пункті – завдання взводу, від якого вислано відділення, і завдання дозорного відділення (танка, пішого дозору);

у третьому пункті (після слова «наказую») – завдання особовому складу;

- механікові-водієві (водієві) – напрямок і швидкість руху або пункт для спостереження, який необхідно досягти;

- навідникові-операторові (навідникові кулемета, гармати) – порядок спостереження і ведення вогню;

- решті особового складу – кому, куди і як вести спостереження

- усьому особовому складу вказується порядок дій при раптовій зустрічі з противником, при пошкодженні машини і необхідності її залишення.

у четвертому пункті – час початку розвідки, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

у п’ятому пункті – готовність до дій і заступника.

Під час ведення розвідки завдання механікові-водієві (водієві) уточнюється кожного разу, коли необхідно змінити напрямок і швидкість руху, а також перед початком висування на черговий пункт для спостереження. Решті особового складу завдання уточнюється по необхідності, залежно від обстановки.