- •62. Органи урядової адміністрації у Галичині і Буковині в складі Австрії
- •63. Органи крайового і місцевого самоврядування у складі Австро-Угорщини
- •64. Галицьке намісництво: склад, компетенція і діяльність.
- •65. Галицький крайовий сейм: структура, компетенція і діяльність.
- •66. Застосування кодексів австрійського права в Галичині.
- •67. Зібрання малоросійських прав 1807 р. Структура та характеристика.
- •68. Селянська реформа 1861 р. Та її запровадження в Україні.
- •69. Земельна реформа 1864р. Та її запровадження на Правобер. Україні
- •69. Земська реформа 1864 р. Та її впровадження у Правобережній Україні.
- •70. Міська реформа 1870 р., її зміст та значення.
- •71.Прийняття і структура Судових статутів 1864 року.
- •72 Місцеві судові установи за Статутами 1864 року.
- •73 Загальні судові установи за Статутами 1864 року.
- •74.Зміни в цивільному та кримінальному законодавстві за Статутами 1864
- •75.Реорганіз прокуратри і заснування адвокатури за судовою реформою 1864р
- •76. Передумови відродження української державності після і світової війни.
- •77. Проголошення Укранської Народної Республіки за Третім Універсалом Центральної Ради.
- •78. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
- •79. Державний лад і законодавство Гетьманату.
- •81. Утворення урср та її юридичне оформлення.
- •82.Створення Галицької срр. Та її державний апарат.
- •83. Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр.
- •84. Центральні і місцеві органи влади та управління зунр.
- •85. Судові органи зунр.
- •86.Окупація західноукраїнських земель після Першої світової війни та її юридичне оформлення.
- •87.Перша кодифікація законодавства урср 1922-1927рр.
- •88. Друга кодифікація законодавства урср 1958-1984 рр. Характеристика окремих галузей прав
- •89 Конституція унр: структура та основні положення.
- •90. Утворення урср та прийняття її першої конституції 1919 р.
- •91 . Утворення срср і зміни в конституційному законодавстві України .
- •92.Характеристика конституції урср 1929 року.
- •93.Перебудова державного апарату і порядок його формування за конституцією урср 1937 року.
- •94.КонституціяУрср 1978 року.Її зміни та доповнення.
- •95.Соціально-політичне становище Західної України в складі Польщі (1921-1939 рр.)
- •96. Соціально-політичне становище Північної Буковини у складі Румунії (1919-1940рр.)
- •97. Пакт Молотова-Ріббентропа 1939р.: його зміст і оцінка.
- •99.Державно-правові акти Народних Зборів Західної України.
- •100. Державне будівництво в західних областях урср.
- •101. Юридичне оформлення окупації Північної Буковини Румунією.
- •102. Соціально-політичне становище Буковини в складі Румунії.
- •103. Звільнення Північної Буковини і створення тимчасових органів влади і управління.
- •104.Державне будівництво в Північній Буковині 1940-1941рр.
- •105.Спроба відновлення Української держави в окупованому німцями Львові.
- •106.Створення упа та її діяльність.
- •107.Створення Української головної визвольної ради в 1944р. Та характеристика її документів.
- •108.Перебудова державного апарату України в роки Другої світової війни.
- •109.Цивільне право урср в період Другої Світової війни.
- •110.Трудове законодавство урср в роки Другої світової війни.
- •111. Кримінальна прово урср в роки Другої світової війни .
- •112.Загарбання Закарпаття Чехословаччиною та його юридичне оформлення.
- •113. Соціально-політичне становище Закарпаття у складі Чехословаччини.
- •114 Утворення Карпато-Української держави та її діяльність.
- •115. Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів народної влади.
- •116. Становлення народно-демократичного ладу в Закарпатті та його правова основа.
- •117.Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.
- •118.Юридичне оформлення воз’єднання Закарпаття зУрср .
- •119. Розпад срср і угода про ут ворення Співдружності незалежних держав
- •120 Прийняття, зміст і значення Декларації про державний суверенітет України від 16
- •121.Акт проголошення незалежності України. Його характеристика та історичне значення.
- •122.Основні положення і значення Конституції Укравїни від 28 червня 1996 року.
112.Загарбання Закарпаття Чехословаччиною та його юридичне оформлення.
За Сен-Жерменським від 10 жовтня 1919 р. і Тріанонським договорами від 4
червня 1920 р. Закарпаття відійшло до складу Чехословаччини.На відміну від загарбання Галичини і Північної Буковини, приєднання Закарпаття до Чехословаччини було добровільним. У наслідок угоди,укладеної між чеськими лідерами у м. Скрентоні (штат Пенсільванія, США) ще в листопаді 1918 р., емігранти із Закарпаття погодилися на включення своєї батьківщини до складу нової Чеської держави при умові надання Закарпаттю автономії.До 1928 р. Закарпаття називалось Підкарпатською Руссю.
113. Соціально-політичне становище Закарпаття у складі Чехословаччини.
Соціально-політичне становище Закарпаття у складі Чехословаччини. Закарпаття за Сен-Жерменським договором 1919 р., а згодом Тріанонським договором 1920 р. було уведено до складу Чехословаччини.На відміну від насильницької анексії інших західноукраїнських земель, приєднання Закарпаття до Чехословаччини вважалось добровільним – ще у листопаді 1918 р. внаслідок угоди між чеськими лідерами, підписаної у м.Скрентоні, емігранти із Закарпаття погодились на включення його до складу нової Чеської держави на умовах автономії. У серпні 1919 р. було створено Цивільне управління Підкарпатської Русі на чолі з адміністратором; йому підлягали жупанські управління, які контролювали діяльність окружних управлінь, а ті – нотарських (сільських) управлінь. Проте за Генеральним статутом про організацію і адміністрацію Підкарпатської Русі, виданим у листопаді 1919 р. внаслідок зросту революційного руху, уся влада передавалась адміністратору, призначеному чехословацьким урядом. Як дорадчий орган створювалась Тимчасова автономна директорія з 5 членів, призначених урядом. У разі конфлікту між нею і адміністратором арбітром виступав Президент Чехословацької республіки або призначена ним особа. Не пізніше як через 90 днів після виборів до чехословацького парламенту – Національних зборів – мав бути обраний автономний Сейм Підкарпатської Русі.
За Конституцією Чехосл. від 29 лютого 1920 р. Закарпаття проголошувалось автономною територією з правом мати свій крайовий Сейм, повноважний у справах мови, освіти, релігії, місцевої адміністрації тощо. Закони, ухвалені Сеймом, набирали чинності лише після їх затвердження Президентом республіки. Однак, вибори до Сейму не були проведені, а за розпорядженням від 26 квітня 1920 р. управління Підкарпатською Руссю було передане губернатору і віце-губернатору, яких призначав Президент республіки. При губернаторі створювалась Губерніальна рада у складі губернатора як її голови, віце-губернатора як його заступника, 10 обраних членів і 4 призначених урядом за поданням губернатора членів. Відповідно, була ліквідована Тимчасова автономна директорія і посада адміністратора краю.
1928 р., була проведена адміністративна реформа з метою відмінити особливий статус Закарпаття. Територія Чехословаччини була поділена на 4 адміністративні одиниці – краї (Чехія, Моравія і Сілезія, Словаччина, Підкарпатський край), у яких вся влада належала крайовому президенту, призначеному Президентом республіки. Дорадчим органом при крайовому президенті було крайове представництво, яке на Закарпатті складалось з 12 обраних і 6 призначених урядом членів. Територія Закарпаття поділялась на 12 округів з окружними представництвами, голови яких мали широкі повноваження і фактично були представниками уряду на місцях.
Вагомі зміни відбулись у галузі освіти і культури – значно зросла кількість освітніх закладів, у школах буа дозволена українська мова, відтак поширились культурні товариства українофільського і русофільського напрямів.Після Мюнхенської умови між главами урядів Англії, Франції, Німеччини і Італії про розчленування Чехословаччини від 29 вересня 1938 р. чехословацький уряд 11 жовтня дозволив створити автономний уряд Карпатської України, який 26 жовтня очолив священик Августин Волошин. 2 листопада 1938 р. частину Закарпаття з містами Ужгород, Мукечево і Берегове приєднати до Угорщини.Столицю Карпатської України було перенесено з Ужгорода до Хуста.