- •1.Періодизація української культури.
- •2. Культура духовна і матеріальна.
- •3. Дослідження української культури вченими.
- •4. Функції культури.(2)
- •5. Стоянки первісних людей на території України.
- •6. Трипільська культура.
- •7. Культура скіфів (образотворче мистецтво, міфологія).
- •8. Культура стародавніх слов’ян.
- •9. Формування та основні риси кам’яної доби.
- •11.Біблія в культурі українського народу.
- •12. Українські переклади Біблії.
- •222222Переклади Біблії українською мовою
- •13. Античний світ та характерні риси його культури.
- •14. Монументальний живопис , вазопис, скульптура в античних містах-полісах.
- •15.Українські скульптори (й. Г. Пінзель, і. Кавалерідзе, л. Позен, м Микешин, о. Архипенко.)
- •16. Особливості античної міфології.
- •17. Словянська міфологія.
- •18.Архітектура Київської Русі
- •1 Софія Київська
- •1.Кирилівська церква
- •19. Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •20. Основні стилі Середньовіччя (візантійський, романський, готичний).
- •22. Творчість й.Г. Пінзеля.
- •23. Християнське мистецтво: книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі, їх оздоблення.
- •24. Фольклор і народна культура.
- •25. Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори, літературні пісні, що стали народними.
- •26. Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники.
- •27. Звичаї та обряди українців.
- •28. Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •29. Титани європейського Відродження.
- •30. Українське культурне піднесення кінця 15- початку 17 ст.
- •31. Вишивка. Килимарство.
- •32.Писанкарство. Різьба поддереву.
- •33. Кераміка. Вироби зі скла.
- •34. Народна архітектура.
- •35. Українське національне вбрання.
- •36. Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •37. Визначальні риси українського барокко.
- •38. Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академія.
- •39. Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •40. Г. Сковорода – філософ, письменник, музикант.
- •42.Визначні діячі української музики 17-18 ст.
- •43. Лисенко та розвиток української музичної культури 19-початку 20 ст.
- •44.Внесок українців у світове оперне мистецтво.
- •45. Зірки української естради.
- •46. Епоха Просвітительства в Європі і в Україні.
- •47. Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •48. Стильові течії в європейському та українському мистецтві 18-19 романтизм, сентименталізм, реалізм.
- •49. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини 19 ст.: 1) натуралізм, 2)імпресіонізм, 3)символізм, 4) неореалізм.
- •50. Українське мистецтво 19ст. Архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •54.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •55.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •56.Театр корифеїв.
- •59. Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •60. Історичний авангардизм.Неоавангардизм.
- •61. Злети і втрати української культури 20ст.
- •62. Розстріляне відродження.
- •63. Відлига і поява шістидесятників.
- •64. Постмодернізм в українському мистецтві 20-21 ст.
- •69. Картина «катерина » т шевченка.
- •70. Скит манявський як духовна памятка.
- •73.Почаївська лавра
- •II. Церкви в почаївській лаврі.
- •1. Стародавні церкви.
- •2. Новий успінський собор 1771-го року.
- •3. Латинська побудова усшнського собору.
- •5. Печерна церква.
- •6. Тепла церква.
- •8. Почаївська дзвіниця.
- •9. Братський корпус.
- •75. Зарваниця.
- •76. Замки України.
- •77. Фортеці України.
- •78. «Цар-колос» Катерини Білокур.
- •79. «Українська ніч» куїнджі.
- •80.Андріївська церква
- •81. Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •82. Шевченківські місця на Україні.
- •85. Скіфська золота пектораль
- •86. Мініатюри м. Стадницького.
- •87.Будинок з химерами Городецького
- •88. Українські дендропарки.
- •89. Знаменитий фільм Параджанова «Тіні забутих предків».
- •90. Фільм «Земля »
- •91. Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •92. Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •93. Печера Вертеба.
- •94. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
- •95.Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
- •96. Цикл анімаційних фільмів в. Дахна про козаків.
II. Церкви в почаївській лаврі.
1. Стародавні церкви.
На початку довгий час на Почаївській Горі була тільки одна дерев`яна Церква, а вже значно пізніше поставлена була мурована на пам`ять Успіння Богородиці. Ось ця Успінська мурована Церква і послужила основою, при якій по 1597-м році постав Почаївський організований манастир.
Стародавня Успінська мурована Церква стояла у підніжжя гори, — "трохи нижче й праворуч від теперішніх Святих воріт"1
Дідичі Федір та Єва Домашевські побудували на Почаївській Горі нову, значно більшу Церкву. Стояла вона трохи вище, а нижче була Церква Успінська. Ця нова Церква була на честь Пресвятої Тройці, і названа була Троїцьким Собором. Дві оці Церкві довгий час становили основу Почаївського манастиря. Звичайно, обидві вони були побудовані по-православному, Вівтарем на схід. При Троїцькому Соборі було й два окремих Приділи зо своїми Престолами: Успінським і Благовіщенським.
При Троїцькому Соборі кругом нього ще в XVII столітті постало аж 6 малих нових церков, фундаторами яких були, певне, волинські православні магнати. Це були Церкви: Преображенська, Благовіщенська, Воскресенська, Федорівська, Божої Матері Переможниці (1675 р.) і Миколаївська.
Троїцький Собор був гарно прикрашений і багатий. Покритий він був свинцевими плитами, але їх десь 1731-го року василіяни поздіймали, і покрили міддю, а з свинцю наробили для друкарні літер.
На глибокий жаль і на велику шкоду українській церковній культурі василіяни зруйнували цього Св. Троїцького Собора. Але ми його знаємо хоч до певної міри. До нас дійшла велика картина фундаторів Домашевських, —- вони держать у руках Собора, якого побудували. Собор величний, прекрасний. У Лаврі є в Печерній Церкві малюнок Чуда 1675 р. над турками
Року 1831-го василіяни вернули православним чотири Церкві: 1. Успінський Собор, 2. Пещерна Церква Великомучениці Варвари, 3. Тепла Церква Св. Тройці і 4. Церква Різдва Богородиці (поставлена на місці коронації Чудотворної Ікони).
2. Новий успінський собор 1771-го року.
Усі ці 8 Церков були православні і муляли очі уніятам василіянам, коли вони десь 1721-го року таки заволоділи Почаївським манастирем. Вище ми вже докладно розповіли, як побудована була нова соборна церква, починаючи з 1771-го року. Граф Микола Потоцький став фундатором не тільки нового Собору, але й нових інших Церков та будинків. Православні стародавні Церкви Успінську й Троїцьку, а також 6 інших Церков по-варварськи розібрали, щоб від Православія і сліду не позосталось. Новий Собор був переіменований на Успінський.
Ця нова соборна Церква була справді велика: 56 метрів висока, 54 метри довга і 40 метрів широка, має хрестовидну форму, м.оже вмістити в собі 6.000
осіб. На Соборі 8 бань, з них одна велика, а 7 менших; спереді дві стрункі високі башти. Пізніше православні позолотили всі бані. Хрести на банях були особливі семиконечні, форму їх узято з герба фундатора графа Потоцького. У цього набанного Хреста долішня поперечка проста і тільки з одного боку.2
Новий Успінський Собор справді пишний і величний, у стилі західньо-українського рококо.