- •.Шлях в історію та формування історичного мислення громадянина-патріота України.
- •2. Періодизація історії України.
- •3. Слов’янські союзи племен в VII-IX ст. Утворення єдиної Давньоруської держави з центром у Києві.
- •5. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічні відносини в Київській Русі.
- •6. Прийняття християнства. Культура Київської Русі.
- •7. Зовнішня політика Київської Русі. Київська Русь в контексті світової цивілізації.
- •8. Причини, передумови та наслідки розпаду Київської Русі.
- •9. Монголо-Татарська навала на південно-західну Русь. Ординське Іго.
- •11. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •12. Місце Гальцько-Волинської Держави в історії України.
- •13. Україна в складі Литви та Польщі: Кревська Унія.
- •14. Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки для українських земель.
- •15. Причини та передумови виникнення козацтва.
- •16. Запоріжська січ, як історичний феномен.
- •17. Реєстрове козацтво та його значення.
- •18. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI- першої половини XVII ст.
- •19. Передумови, причини і характер національно-визвольної війни під керівництвом б. Хмельницького.
- •20. Постать Богдана Хмельницького в історичній науці.
- •21. Воєнні дії між Україною і Польщею в 1648-1651 рр.
- •22. Зборівський та Білоцерківський мирні договори.
- •23.Організація української державності. Соціально-економічні відносини в Козацькій державі.
- •24. Переяславська угода та її роль і значення в історії України.
- •25. Внутрішня і зовнішня політика і. Виговського.
- •26. Гетьманування ю. Хмельницького.
- •27. Гетьманування п. Тетері.
- •28. Гетьманування і. Брюховецького.
- •29. Боротьба п. Дорошенка за відновлення єдності Козацької держави.
- •30. Гетьман і. Мазепа – політичні цілі та результати його діяльності.
- •31. Конституція Пилипа Орлика.
- •32. Українські гетьмани : і. Скоропадський, к. Розумовський та їх вклад в українотворення.
- •33.Перша і Друга Малоросійські колегії.
- •34. Знищення Катериною іі української автономії.
- •35. Селянські повстання в Правобережній Україні у другій половині хvііі ст.
- •37. Адміністративно-територіальний устрій українських земель в складі Російської та Австро-Угорської імперії.
- •38. Зростання національної свідомості в Західній Україні у і пол. Хіх ст. «Руська Трійця».
- •39. Революційні події 1848-1849 рр. У Західній Україні.
- •40. Кирило –Мифодіївське братство : програмні документи і діяльність.
- •41. Реформи Олександра іі в Російській імперії.
- •42. Політичний та культурницький рух в Наддніпрянській Україні (громади, українофіли, народники, соціал-демократичні гуртки).
- •43. Поява перших українських політичних партій в Наддніпрянській Україні.
- •44. Національно-визвольний рух в Галичині та його напрямки (москвофіли, народовці, соціал-демократи).
- •45. Поява перших українських політичних партій в Західній Україні.
- •46.Революційні події в 1905-1907 рр. В Україні та їх вплив на розвиток українського народного руху.
- •47. Перша світова війна та її наслідки для українського народу.
- •48. Утворення та діяльність Української Центральної Ради.
- •49. Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •50. Дирикторія унр та її діяльність.
- •51. Історична доля західноукраїнської народної республіки.
- •52. Україна у 1920 р. Остатичне встановлення радянської влади в Наддніпрянській Україні.
- •53. Входження Радянської України до складу срср
- •54. «Нова економічна політика» та її основні напрямки.
- •55. Політика «українізації» та її наслідки
- •56. Індустріалізація в Україні в кінці 20-30-х років хх ст.
- •57. Сталінська колективізація – розкуркулення, репресії, депортації.
- •58. Голодомор 1932-1933 рр. В Україні: причини і наслідки.
- •59. Західна Україна у міжвоєнний період. Організація українських націоналістів.
- •60. Радянсько-німецькі договори 1939р.
- •61. Україна в планах гітлерівської Німеччини.
- •62. Німецький окупаційний режим в Україна.
- •63. Рух Опору в Україна (комуністична і націоналістична течія).
- •64. Воєнні події на Україна 1943-1944 рр. Кінець німецької окупації та її наслідки.
- •65. Відбудова народного господарства після війни.
- •66. Голод 1946-1947 рр. В україні
- •67. Радянізація Західноукоаїнськиї областей.
- •68. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •69. Лібералізація суспільно-політичного життя в 50 х рр.. Хх ст. Хрущовська «відлига».
- •70. Наростання застійних явищ в економіці урср та їх соціальні наслідки.
- •71. Дисидентський рух в Україні.
- •72. Соціально-економічний розвиток урср в умовах кризи тоталітарного системи.
- •73. Спроба демократизації суспільно-політичного життя в період «перебудови». Зародження багатопартійності.
- •74. «Перебудова» м.С. Горбачова і Україна.
- •75. Декларація про державний суверенітет України.
- •76. Дкнс і Україна. Проголошення незалежності України.
- •77. Формування і функціонування вищих органів деравної влади України в нових історичних умовах.
- •78. Політичні структури суспільства в незалежній Україні.
- •79. Основні напрями зовнішньої політики сучасної України.
- •80. Прийняття Конституції України в 1996 р. Спроби конституційної реформи.
- •81. Соціально-економічний розвиток України за роки незалежності.
- •82. Походження української символіки: герб і прапор. Український гімн.
- •83. Шлях українських реформ: хід та наслідки.
- •84. Державницька діяльність Президента України л.Кучми.
- •85. Помаранчева революція 2004 р. Президентство в.Ющенка.
- •86. Політична криза в Україні та шляхи її подолання.
- •87. Наука і культура в сучасній україні.
- •88. Демографічні і етносоціальні зміни в Україні за роки незалежності.
- •89. Торгово-економічні зв’язки України в 90-х рр. Хх – на початку ххі ст.
- •90. Церква в незалежній Україні.
- •91. Проблеми охорони природи в сучасному українському суспільстві.
- •92. Національна ідея в розбудові незалежної держави.
80. Прийняття Конституції України в 1996 р. Спроби конституційної реформи.
28 червня 1996 року в житті Українського народу й Української держави сталася історична подія — в результаті тривалого, напруженого і багатогранного конституційного процесу була прийнята нова Конституція України. Ця подія майже збіглася з п'ятиріччям незалежності України та ознаменувала завершення важливого етапу у розвитку нашого суспільства і держави, у становленні національної системи права, створенні правових основ дійсно суверенної і незалежної України. Нова Конституція враховує досягнення вітчизняної та світової конституційної наукової думки й практики конституційного будівництва. Вона е втіленням національної ідеї і відображенням ментальності народу, доказом здатності української нації як політичної й етнічної спільноти до державотворення і правотворчості; є програмою дальшого розвитку України у політичному, економічному, соціальному, культурному відношеннях і документом для входження України до європейського й світового співтовариства як рівноправного і повноправного суб'єкта. Нова Конституція України є якісно новим політичним і правовим актом за змістом та формою. Вона охопила своїм регулюванням значно ширше коло суспільних відносин порівняно з попередньою Конституцією в політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах, закріпила якісно новий статус особи — людини і громадянина, держави й суспільства, органів державної влади і місцевого самоврядування. Нова Конституція є Основним Законом і актом вищої юридичної сили, що обумовлює прийняття законів та інших нормативно-правових актів на основі Конституції і у повній відповідності з нею. Разом з тим норми цієї Конституції є нормами прямої дії. Тобто громадянам гарантується можливість звернення до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод безпосередньо, на підставі Конституції. Нині головним завданням усіх органів державної влади й місцевого самоврядування, всього суспільства в цілому і кожної людини, кожного громадянина с забезпечення найшвидшого, найповнішого і найточнішого приведення Конституції в дію, її реалізації, виконання. Конституція має сприяти насамперед забезпеченню прав і свобод людини та гідних умов її життя, зміцненню громадянської злагоди на землі України, розвитку і зміцненню демократичної, соціальної, правової держави та вирішенню корінних питань розвитку і функціонування суспільства й держави.
81. Соціально-економічний розвиток України за роки незалежності.
На економіку України руйнівний вплив мала загальна економічна криза, що охопила СРСР. розпад загальносоюзного економічного комплексу. У момент проголошення незалежності Україна виявилася немічною і деформованою в економічному відношенні: 95 % підприємств підпорядковувалися Москві, майже 80 % усього виробництва не мало завершеного технологічного циклу, термінової заміни вимагали 40 % технологічно застарілих машин і устаткування. Криза охопила промисловість і сільське господарство. Верховна Рада змінила чотири уряди — В. Масола. В. Фокіна, Л. Кучми, Л. Кравчука — Ю. Із 1990 до 1994 р. валовий національний продукт скоротився на 44 %, обсяг промислової продукції — на 41 %, національний доход — на 54 %. У 1994 р. спад промислового виробництва України досяг 27,7 %. У другій половині 1993 р. рівень інфляції в Україні був найвищим у світі й перевищував показники часів світових війн. Відбулося нечуване для мирного часу падіння рівня життя основної маси населення (близько 64 % його опинилося за межею бідності). Ця ситуація потребувала рішучих невідкладних заходів. Вони були викладені в Посланні щойно обраного Президента України Леоніда Кучми до Верховної Ради «Шляхом радикальних економічних реформ» у жовтні 1994 р. і отримали схвалення. Основними напрямками та пріоритетними завданнями нової соціально-економічної стратегії були: · фінансова стабілізація, що включає зниження податків, подолання платіжної кризи, поглиблення банківської реформи; · регульована та контрольована з боку держави поетапна лібералізація цін; · докорінна структурна перебудова виробництва з метою створення ринкової економіки, яка має базуватися на приватному секторі; · децентралізація управління економікою; · лібералізація сфери зовнішньоекономічних зв'язків; · реформи заробітної плати, соціальної допомоги та соціального страхування. У 1999 р. вперше за останнє десятиріччя проявилися ознаки економічної стабілізації. В основному було подолано падіння виробництва валового внутрішнього продукту.
У другій половині 1990-х pp. було сформовано основні атрибути національної економіки: грошову, фінансову, платіжну, податкову, митну, банківську системи.
Пріоритети подальших перетворень в Україні на наступні п'ять років знайшли своє відображення у Посланні Президента України до Верховної Ради (лютий 2000 р.) «Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000—2004 pp.». Основним завданням України Президент визначив реалізацію політики економічного зростання. Було поставлено за мету забезпечити зростання в 1,3—1,4 разу реальних доходів населення, продуктивну зайнятість та створення 1 млн нових робочих місць, поступово підвищити мінімальний рівень трудових пенсій до межі прожиткового мінімуму.