- •В. І. Губар
- •Імпульсна та цифрова електроніка
- •З задачами і вправами
- •Навчальний посібник
- •Передмова
- •1. Сигнали імпульсної техніки. Електронні інтегратори та диференціатори.
- •1.2 Електронні інтегратори.
- •1.3 Диференціатори.
- •1.4 Аналіз імпульсних кіл
- •1.5 Контрольні питання
- •1.6 Задачі.
- •2. Транзисторні ключі
- •2.1 Біполярний транзисторний ключ.
- •Перехідні процеси в транзисторному ключі.
- •2.2 Покращення характеристик транзисторних ключів (тк).
- •Підвищення швидкодії тк.
- •2.3 Ключі на польових транзисторах (пт).
- •2.4 Контрольні питання.
- •3 Генератори імпульсів і перетворювачі напруга-Частота
- •3.1 Транзисторний мультивібратор
- •3.2 Мультивібратори на операційному підсилювачі
- •3.3 Несиметричний мультивібратор
- •3.4 Мультивібратор в режимі очікування на операційному підсилювачі (одновібратор)
- •3.5 Перетворювачі напруга-частота (пнч)
- •3.5.1. Вступ
- •3.5.2. Генератори, керовані напругою (гкн)
- •3.5.3 Пнч з розрядом конденсатора.
- •3 .5.5. Пнч з імпульсним зворотнім зв’язком.
- •3.6 Контрольні питання
- •3.7 Задачі і вправи.
- •Частота зрізу за аналогією зі звичайними фільтрами визначається як
- •4.3. Інтегратори на комутаційних конденсаторах (кк).
- •4.4. Перетворювачі напруги на комутаційних конденсаторах (зарядовий насос).
- •Число періодів перемикання ключа на один період коливання дорівнює:
- •4.6. Псевдодиференційний вхід схем на комутаційних конденсаторах.
- •4.7 Контрольні питання
- •5. Логічні елементи і мінімізація бульових функцій
- •5.1 Бульові функції.
- •5.2 Контрольні питання.
- •5.3 Завдання до самостійної роботи.
- •6. Тригерні схеми і лічильники імпульсів
- •6.1. Тригерні схеми
- •6.1.1 Вступ.
- •6.1.3 Синхронізуємі rs-тригери.
- •6.1.4. Лічильні тригера (т- тригера).
- •6.1.5 Тригер затримки (d-тригер).
- •6.1.6 Універсальний тригер (jk-тригер).
- •6.2 Лічильники імпульсів (лі)
- •6.2.1 Вступ.
- •6.2.2 Суматорний асинхронний лічильник імпульсів.
- •6.2.3 Віднімаючий лічильник імпульсів.
- •6.2.4 Суматорний лічильник зі скрізним переносом.
- •6.2.5 Лічильник імпульсів на jk-тригерах.
- •6.2.6 Реверсивний лічильник імпульсів (рлі).
- •6.2.7 Лічильники імпульсів з к≠2n.
- •6.2.7.1 Лічильники імпульсів зі зворотним зв'язком та їхній синтез.
- •6.2.7.2 Паралельне включення лічильників.
- •6.2.7.3 Лічильники з виявленням деяких кодових комбінацій.
- •6.3 Контрольні питання.
- •6.4 Задачі
- •7. Цифрові комбінаційні схеми
- •7.1 Регістри
- •7.2 Шифратори і дешифратори
- •7.3 Мультиплексори і демультиплексори
- •7.5 Задачі
- •8.Пристрої пам’яті. ПрограмОвАні логічні
- •8.1 Вступ
- •8.2 Напівпровідникові пристрої оперативної пам’яті (поп)
- •8.3 Пристрої постійної пам’яті (ппп)
- •Програмовані ппп
- •Репрограмовані ппп
- •8.4 Пристрій вибірки-зберігання (пвз) аналогового сигналу
- •8.5 Деякі приклади застосування ппп
- •8.6 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •8.6.3 Пппп в якості пліс
- •8.6.4 Програмована матрична логіка (пмл)
- •8.7 Контрольні питання.
- •8.8 Задачі та вправи
- •9. Література.
- •1. Сигнали імпульсної техніки. Електронні інтегратори та диференціатори 4
6.2 Лічильники імпульсів (лі)
6.2.1 Вступ.
Лічильник імпульсів - пристрій, який здійснює лічбу імпульсів і фіксує число в якому-небудь коді. Результатом лічби може бути певний код з фіксацією в лічильнику, що відповідає числу імпульсів поданих на вхід. У залежності від прийнятої системи числення код може бути двійковим чи двійково-десятковим. Може також бути у вигляді імпульсу , що з’являється після подачі визначеної кількості імпульсів.
Лічильники імпульсів бувають суматорні, віднімаючі, реверсивні, асинхронні, синхронні.
Лічильники бувають з коефіцієнтом перерахування К=2n і з K≠2n.
Для побудови ЛІ застосовують тригера. Основні характеристики лічильників:
1. Коефіцієнт перерахування (об'єм лічильника).
2. Швидкодія, оцінюється максимальною частотою рахування імпульсів, а також часом затримки.
6.2.2 Суматорний асинхронний лічильник імпульсів.
Такий ЛІ будується на T-тригерах (рис. 6.10).
Лічильник установлюється в нульовий стан за допомогою імпульсів установки в «0» який має велику тривалість для придушення всіх перехідних процесів, що виникають у тригерах. Підрахована кількість імпульсів представляється у виді двійкового паралельного коду. Причому Q3 - старший розряд. У цій схемі тригер змінює свій стан на протилежний при переході попереднього тригера з «1» у «0». Лічильник називається асинхронним оскільки тригера спрацьовують у різні моменти часу.
Рисунок 6.10 Суматорний асинхронний лічильник імпульсів.
Лічильник імпульсів - це також подільник частоти. Якщо на вході частота fвх, то на виходах Q1 fвх/2, Q2 fвх/4, Q3 fвx/8.
Таблиця 6.4. Стани суматорного ЛІ
|
Q3 |
Q2 |
Q1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
2 |
0 |
1 |
0 |
3 |
0 |
1 |
1 |
4 |
1 |
0 |
0 |
5 |
1 |
0 |
1 |
6 |
1 |
1 |
0 |
7 |
1 |
1 |
1 |
8 |
0 |
0 |
0 |
Максимальний час затримки ЛІ визначається, як , де n – кількість тригерів, а tзтт – час затримки спрацьовування одного тригера, ti – тривалість вхідного імпульсу.
6.2.3 Віднімаючий лічильник імпульсів.
Такий ЛІ будується подібно до суматорного ЛІ, але з’єднують інверсні виходи тригерів з лічбовим входом наступного тригера. Для початку роботи таких ЛІ необхідна установка всіх тригерів в одиничний стан.
Рисунок 6.11 Віднімаючий лічильник імпульсів
Таблиця 6.5. Стани віднімаючого ЛІ
|
Q3 |
Q2 |
Q1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
2 |
1 |
0 |
1 |
3 |
1 |
0 |
0 |
4 |
0 |
1 |
1 |
5 |
0 |
1 |
0 |
6 |
0 |
0 |
1 |
7 |
0 |
0 |
0 |
8 |
1 |
1 |
1 |