- •Предмет та функції економічної теорії.
- •2. Методи економічного дослідження. Поняття макро- і мікроекономіки
- •3. Головні ідеї та політика меркантилізму. Класична політекономія: ідеї фізіократів та теоретичні основи ринкової економіки
- •5. Економічні закони, їх пізнання та використання
- •1. Загальні і специфічні поняття
- •2. Зміст економічних законів
- •3. Пізнання економічних законів
- •4. Використання економічних законів
- •5. Сутність економічної категорії
- •6. Економічні потреби,їх роль і класифікація. Економічний закон зростання потреб
- •7. Сучасні тенденції розвитку соціально-економічних потреб. Соціально-необхідний рівень задоволення потреб.
- •8. Економічні інтереси:сутність,види та роль у розвитку суспільства. Взаємодія та протиріччя економічних інтересів. Форми розв’язання суперечностей.
- •9. Відносини власності та їх структура
- •13. Ресурси та фактори суспільного виробництва
- •15. Економічні та соціальні показники ефективності суспільного виробництва.
- •16. Натуральне та товарне господарство
- •17. Товар та його властивості
- •18. Теорії вартості та ціни товару
- •21. Функції грошей:
- •22. Закони грошового обігу.Рівновага грошової та товарної мас
- •23. Поняття та типи грошових систем
- •24. Ринок: сутність, види та функції. Головні фактори ринкового саморегулювання. Інфраструктура ринку. Тіньова економіка України.
- •26. Кругооборот промислового капіталу, його стадії та функціональні форми.
- •27. Основний капітал (основні фонди) та показники його ефективного використання. Знос та амортизація основного капіталу.
- •Зношення та амортизація основного капіталу.
- •29. Час обороту капіталу та його складові
- •32. Ринок товарів. Оптова та роздрібна торгівля.
- •33. Кредит : необхідність,сутність та функції. Форми та види кредиту.
- •Банківська система України. Функції банків. Операції банків. Банківський прибуток.
- •35. Цінні папери та їх види.
- •36. Сутність та основні ознаки монополізму.
- •38. Сутність конкуренції та її функції. Економічний закон конкуренції
- •39. Цінова та нецінова конкуренція
- •40. Нечесна конкуренція: суть,методи,способи ведення.
- •41. Досконала та недосконала конкуренція.
- •42. Монополія та конкуренція: моделі сучасного ринку.
- •43. Земля як об'єкт економічних відносин. Земельна рента.
- •44. Причина та умови виникнення диференційної ренти і. Види диференційної ренти і.
- •45. Причина та умови виникнення диференційної ренти іі.
5. Сутність економічної категорії
Будь-яка економічна категорія є поняттям, але не завжди будь-яке поняття стає економічною категорією.
Економічні категорії відбивають виробничі (економічні) відносини. Проте в практиці господарювання існують поняття, пов'язані з економічною політикою, з надбудовними явищами. Вони також використовуються в економічній науці, але не є економічними категоріями за своєю сутністю.
Сутність економічної категорії визначають за такими критеріями: в економічні категорії мають відображувати не природні властивості речей і предметів, а суспільні виробничі відносини як головний предмет економічної категорії;
• категорії економічної теорії мають об'єктивний характер, через те що вони відбивають об'єктивну дійсність, відносини, що існують поза нашою свідомістю;
• значна частина категорій економічної теорії має історичний характер. Це означає, що вони відповідають певним історичним умовам і відображують різні ступені економічного життя людства.
Економічна категорія як теоретична абстракція повинна мати певну структуру наукового опису: головна функція виробничих (економічних) відносин, що відокремлюються в певну якісно визначену категорію; основні специфічні ознаки категорії; форми і зміст категорії, місце категорії в системі суспільного відтворення.
6. Економічні потреби,їх роль і класифікація. Економічний закон зростання потреб
Економічні потреби - це частина суспільних потреб, задоволення яких пов'язане з функціонуванням суспільного виробництва, включаючи виробничу і невиробничу сферу. Економічні потреби надзвичайно різноманітні. У розвинутих країнах світу вчені налічують близько 11 тис. Потреб, серед яких переважна більшість - економічні. Тому існують різні критерії їх класифікації. Задоволення економічних потреб відіграє неоднакову роль у відтворенні здібностей людини. В зв'язку з цим виділяють:
* фізіологічні (матеріальні) потреби, задоволення яких забезпечує відтворення фізичних здібностей людини (продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення);
*духовні потреби, задоволення яких забезпечує відтворення та розвиток інтелекту людини (одержання освіти, підвищення кваліфікації, культурний відпочинок, предмети і послуги культурного призначення);
*соціальні потреби, задоволення яких пов'язане з функціонуванням соціальної сфери суспільства (охорона здоров'я, сімейно-побутові умови, умови праці, транспорт, зв'язок ).
За способом задоволення виділяють:
- індивідуальні - це потреби в одязі, житлі, їжі та ін.;
- колективні - ті, що спільно задовольняються у трудовому колективі (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, будівництво спільних баз і будиночків відпочинку, колективне управління виробництвом та ін);
- суспільні - це потреби у забезпеченні громадського порядку, захисті навколишнього середовища тощо.
За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на:
- абсолютні потреби - визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг (за найбільш сприятливих умов), які могли бути спожиті суспільством;
- дійсні потреби - відповідають рівню розвитку економіки певної країни;
- платоспроможні - потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення).
Численні потреби людини за спільністю ознак можна об'єднати у такі групи:
* матеріальні і духовні;
* загальні і конкретні;
* поточні та перспективні;
* задоволені і незадоволені;
* дійсні та абсолютні.
Потреби характеризують лише можливість споживання, але щоб ця можливість перетворилася в дійсність, слід виробити життєві засоби. Величезна роль економічних потреб полягає в тому, що вони спонукають людей до дії. Отже, виробництво забезпечує різноманітні блага, які становлять необхідні умови життя і розвитку людського суспільства на будь-якому історичному щаблі його існування. Інакше кажучи, блага, створені в процесі виробництва, утворюють різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу.
Продуктивні сили, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають ґрунтом для виникнення нових потреб. Зростання маси і різноманітності споживних вартостей у результаті зростання продуктивних сил приводять до зміни структури виробництва і витіснення старих потреб новими. Цей процес, як і сам процес суспільного виробництва, відбувається безперервно. Розвиток продуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближенню народів різних країн, що зумовлює розширення складу продуктів праці, а отже призводить до появи нових потреб. Потреби людини безмежні у своєму розвиткові і мають тенденцію до зростання, тобто до якісних і кількісних змін, тобто в суспільстві діє закон зростання потреб. Закон зростання потреб – закон, що виражає внутрішньонеобхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення.