- •Предмет та функції економічної теорії.
- •2. Методи економічного дослідження. Поняття макро- і мікроекономіки
- •3. Головні ідеї та політика меркантилізму. Класична політекономія: ідеї фізіократів та теоретичні основи ринкової економіки
- •5. Економічні закони, їх пізнання та використання
- •1. Загальні і специфічні поняття
- •2. Зміст економічних законів
- •3. Пізнання економічних законів
- •4. Використання економічних законів
- •5. Сутність економічної категорії
- •6. Економічні потреби,їх роль і класифікація. Економічний закон зростання потреб
- •7. Сучасні тенденції розвитку соціально-економічних потреб. Соціально-необхідний рівень задоволення потреб.
- •8. Економічні інтереси:сутність,види та роль у розвитку суспільства. Взаємодія та протиріччя економічних інтересів. Форми розв’язання суперечностей.
- •9. Відносини власності та їх структура
- •13. Ресурси та фактори суспільного виробництва
- •15. Економічні та соціальні показники ефективності суспільного виробництва.
- •16. Натуральне та товарне господарство
- •17. Товар та його властивості
- •18. Теорії вартості та ціни товару
- •21. Функції грошей:
- •22. Закони грошового обігу.Рівновага грошової та товарної мас
- •23. Поняття та типи грошових систем
- •24. Ринок: сутність, види та функції. Головні фактори ринкового саморегулювання. Інфраструктура ринку. Тіньова економіка України.
- •26. Кругооборот промислового капіталу, його стадії та функціональні форми.
- •27. Основний капітал (основні фонди) та показники його ефективного використання. Знос та амортизація основного капіталу.
- •Зношення та амортизація основного капіталу.
- •29. Час обороту капіталу та його складові
- •32. Ринок товарів. Оптова та роздрібна торгівля.
- •33. Кредит : необхідність,сутність та функції. Форми та види кредиту.
- •Банківська система України. Функції банків. Операції банків. Банківський прибуток.
- •35. Цінні папери та їх види.
- •36. Сутність та основні ознаки монополізму.
- •38. Сутність конкуренції та її функції. Економічний закон конкуренції
- •39. Цінова та нецінова конкуренція
- •40. Нечесна конкуренція: суть,методи,способи ведення.
- •41. Досконала та недосконала конкуренція.
- •42. Монополія та конкуренція: моделі сучасного ринку.
- •43. Земля як об'єкт економічних відносин. Земельна рента.
- •44. Причина та умови виникнення диференційної ренти і. Види диференційної ренти і.
- •45. Причина та умови виникнення диференційної ренти іі.
36. Сутність та основні ознаки монополізму.
38. Сутність конкуренції та її функції. Економічний закон конкуренції
Конкуренція - це суперництво на якому-небудь поприщі між фізичними або юридичними особами (конкурентами), зацікавленими в досягненні однієї і тієї ж мети.
Предмет конкуренції - товар, за допомогою якого суперники прагнуть завоювати споживача і його гроші.
Об'єкт конкуренції - це споживач і покупець, за розташування якого борються на ринку протилежні сторони.
Конкуренція відіграє значну роль в економіці, яка проявляється через її функції.
Функції конкуренції
· вартісна - виявлення або встановлення ринкової вартості товару;
· ; розподільна - вирівнювання індивідуальних вартостей і розподіл прибутку в залежності від різних витрат праці;
· ; регулююча - регулювання переливу коштів між окремими галузями і виробниками;
· сануючих - очищення ринок від слабких виробників;
· інформаційна - диктує ринку скільки і яких товарів треба виробляти;
· контрольна - самий дешевий і ефективний метод економічного контролю: стимулює виробника знижувати витрати і ціни, збільшувати обсяги збуту, підвищувати якість. Конкуренція - це самий дешевий і ефективний метод економічного контролю, він стоїть суспільству мінімальних витрат. Такий контроль є своєрідною силою, яка штовхає виробника на скорочення витрат виробництва і цін, на збільшення обсягу збуту, на боротьбу за замовлення і споживача, на поліпшення якості.
Важливим компонентом функціонування ринкового механізму є конкуренція. Конкуренція (від лат. Concurrentia — змагання, суперництво) означає боротьбу, суперництво між окремими суб'єктами ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва і реалізації (купівлі і продажу) товарів. Конкуренція як один з важливих компонентів функціонування ринкового механізму можлива тільки за умови, що більшість товаровиробників мають свободу господарської діяльності і підприємництва. За ринковою класифікацією конкуренція поділяється на такі види: цінова і нецінова; досконала і недосконала; недобросовісна; внутрішньогалузева і міжгалузева.
У процесі конкуренції існують стійкі причинно-наслідкові зв'язки, які свідчать, що це явище не випадкове, а має силу об'єктивного економічного закону. Економічною основою конкуренції є різниця між альтернативною вартістю товару і витратами виробництва, а також можливість одержання сталого доходу (прибутку). Формами вияву економічного закону конкуренції є боротьба за виживання, привернення уваги споживача до свого товару, захоплення певного сегменту ринку. Методами цієї боротьби є вдосконалення виробництва завдяки досягненням науково-технічного прогресу, зниження витрат виробництва й отримання високої норми прибутку.
Функції конкуренції
З метою забезпечення безперебійної роботи механізму функціонування ринку конкуренція виконує такі функції:
• регулюючу: конкуренція впливає на пропозицію товарів і послуг у такий спосіб, щоб вона максимально відповідала попиту споживачів. Згідно з класичною ринковою моделлю власне споживач через попит визначає, що і в якій кількості має бути виготовлено;
• атокаційну або функцію розміщення (від англ, allocation — розподіл, розміщення), яка виявляється в тому, що в кінцевому підсумку ресурси і вироблені продукти завжди концентруються там, де можуть забезпечити максимальну віддачу: робоча сила мігрує в райони з максимальною заробітною платою; земля і капітал концентруються в руках тих, хто здатен забезпечити їх використання з найбільшою віддачею (рента, процент, дивіденд). Тільки ефективніше використання всіх виробничих можливостей може принести максимальну винагороду;
• інноваційну й адаптаційну, завдяки конкуренції суб'єкти ринкової економіки змушені підвищувати продуктивність праці. В результаті господарство загалом рухається до оптимуму економічної ефективності. Життєво необхідними стають інновації, оскільки виробники повинні постійно прагнути до збільшення віддачі і водночас пристосовувати структуру виробництва до змін попиту споживачів;
• контролюючу: за умови реальної конкуренції жоден виробник або потенційний споживач не може домогтися панівного становища на ринку й ставити свої вимоги іншим його учасникам.
ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАКОН КОНКУРЕНЦІЇ
У процесі конкуренції існують стійкі істотні причинно-наслідкові зв'язки, які свідчать про те, що це явище не випадкове, а має силу об'єктивного економічного закону.
Процесом-причиною цього закону є те, що в умовах існування багатьох господарських суб'єктів, які діють незалежно один від одного, кожний з них прагне реалізувати свій економічний інтерес — одержати доход (прибуток) при існуванні різних витрат виробництва і відмінностей споживних вартостей, що створюються.
Цей процес-причина діє в умовах ринкової економіки, яка не може створити єдині для всіх виробників і продавців умови реалізації, тому що діє закон вартості, і споживачі обирають тільки те, що відповідає їхнім інтересам. Отже, об'єктивно існує суперечність між можливостями виробництва товарів і послуг і можливостями їхньої реалізації.
Суперечність, яка виникає в умовах ринкової економіки, розв'язується через конкуренцію. Сутність її полягає у прагненні виробника задовольнити власний інтерес. Отже, суперечність долається конкуренцією, що є процесом-наслідком відповідного економічного закону.
Формами вияву економічного закону конкуренції є боротьба за виживання, одержання місця на ринку, привернення уваги споживачів до своєї продукції. Формами цієї боротьби є удосконалення виробництва завдяки досягненням науково-технічного прогресу, зниженню витрат виробництва і досягненню високої норми прибутку.
Для кількісного вираження закону конкуренції можна використати формулу коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства.
Позначимо його Кк. Цей показник певною мірою може стати узагальнюючим при обчисленні конкурентоспроможності одиниці продукції (найкраще — однорідної, наприклад, 1 т цементу, 1 м тканини, однієї пари взуття тощо).
Коефіцієнт конкурентоспроможності виражає відношення між ринковою вартістю S і витратами підприємства С + V:
Цей коефіцієнт фактично характеризує здатність підприємства до виживання. Він не повинен досягати одиниці, оскільки це означатиме, що підприємство працює без прибутку. Чим коефіцієнт вищий від 1, тим успішніше діє суб'єкт конкуренції, тим міцніші його позиції на ринку.
Роль конкуренції як рушійної сили розвитку економіки виявляється передусім у тому, що вона містить в собі могутні стимули для науково-технічного прогресу.
Новаторські застосування нової техніки і технології, що забезпечують зниження витрат виробництва, створюють підприємствам значні переваги перед конкурентами.
Учасники конкуренції знають, що тільки застосування ефективної техніки і технології дасть їм можливість успішно виживати, мати господарські успіхи. Ігнорування технічного прогресу неминуче призводить до банкрутства.
Конкуренція як один з важливих елементів функціонування ринкового механізму саморегулювання можлива тільки за умови, коли більша частина товаровиробників — підприємств, організацій, громадян — має свободу господарської діяльності і підприємництва. Звільнені від монополізму держави товаровиробники повинні мати свободу для використання майна, що належить їм, орендується або передано в користування. Вони мають право обирати постачальників і споживачів, розпоряджатися прибутками, що залишаються після сплати податків, вирішувати інші питання, пов'язані з господарською діяльністю і розвитком виробництва.
В умовах дії економічного закону конкуренції виникає комерційна таємниця. Вона може стосуватися виробничих, торговельних і фінансових операцій на підприємствах. Товаровиробники прагнуть приховати від конкурентів усе те, що дає їм змогу виробляти товари підвищеного попиту і одержувати за це високі прибутки.