43. Нормування видатків. Види норм.

Нормування видатків – це визначення обсягу витрат на розрахункову планову одиницю, яка характеризує обсяг діяльності відповідної бюджетної установи.

       Метод нормування видатків є основним при розрахунку видатків на поточне утримання бюджетних установ і дає змогу порівняти потреби однотипних бюджетних установ та організацій. Нормування видатків передбачає однакове задоволення потреб споріднених установ і здійснення принципу цільового використання грошових коштів, які надаються їм із бюджету. Водночас, цей метод розрахунку видатків дає можливість здійснювати контроль за виконанням єдиного кошторису доходів і видатків.

       Для визначення суми видатків за нормативного методу розрахунку треба знати норму видатків на розрахункову одиницю.

      Норма видатків - це величина затрат на планову розрахункову одиницю (наприклад на один клас, одного вихованця, на один квадратний метр площі). Норми затрат встановлюються за однорідними видатками і однотипними установами.

 Розрізняють такі види норм за економічним змістом:

1.  Натуральна норма – це кількісний набір продуктів або інших матеріальних цінностей на одну розрахункову одиницю.

         Найбільш прийнятна при розрахунку(ах) на харчування  в лікарнях, будинках дитини,будинках інвалідів та престарілих, дитячих дошкільних закладах, виходячи з необхідного набору продуктів харчування на один ліжко-день, дитино-день з подальшим переведенням у грошове вираження при плануванні й фактичному використанні коштів. Розмір витрат у натуральному виразі (витрати на електроен. на 1 м.кв.)., а в основі грошових – вартісне відбиття матеріальної норми ( ціна витрат електроен. на 1 кв.м. площі).

        Грошова – це матеріальна норма, переведена в грошову форму по держцінам, тобто вартісне вираження натуральної норми. Якщо бюджет являється єдиним джерелом фінансування то фіннорма являється одночасно і бюджетною.

Матеріальна норма (натуральна) – відображає витрати матеріальних ресурсів( в кількісному вираженні) на одиницю виміру витрат ( кількість продуктів харчування на 1 жителя).

За методами створення грошової норми  вони бувають:

Індивідуальна – по цій нормі складають кошториси бюджетні установи. Використовуються для звітного планування, яке здійснюється фінорганами.

Комбінована – об’єднує групу індивідуальних норм перерахованих на розрахункову одиницю, яка характеризує виробничу діяльність закладів даного типу( при визначенні витрат на утримання шкіл – класи).

Типова – розраховують не на розрахункову одиницю, а в цілому на конкретний заклад в розрахунку на рік. Їх використовують при плануванні витрат на утримання масових закладів (сільрада, бібліотеки).

За юридичним змістом:

Обов’язкова – встановлюється актами вищих органів Держвлади та управління( наприклад ставки ЗП).

Норматив на відміну від норм не мають  безпосереднього зв’язку з одиницею нормування, а встановлюється правовими актами(ставки ЗП, нарахування).

Розрахункова – середні витрати на розрахункову одиницю ( кількість стаціонарних лікарень, ліжок, кількість поліклінік, учбових закладів – сітьові показники).