4. Визначення обсягу продувних газів:

де γ_ПР - частка відбору циркуляційного газу на продувку, м³/м³.

Вміст продувних газів:

Компоненти	V, м3/ год.	С, % (об.)
Амоніак	1874,27	11,78
АВС	11388,84	71,58
Аргон	763,71	4,80
Метан	1883,82	11,84
Всього	15910,65	100

5. Визначення обсягу газу, що надходить у конденсаційну колону:

Вміст газу перед конденсаційною колоною:

Компоненти	V, м3/ год.	С, % (об.)
Амоніак	128335,28-1874,27=126461,01	11,78
АВС	780086,06-11388,84=768697,22	71,58
Аргон	52304,96-763,71=51541,25	4,80
Метан	129044,19-1283,82=127760,37	11,84
Всього	1073859,84	100

6. Розрахунок вузла вторинної конденсації амоніаку. Конденсація амоніаку у випарнику відбувається при -4⁰ С и 30,0 МПа (305 кгс/см²), після чого газ вертається в конденсаційну колону. При введенні свіжого газу (+40⁰ С) у шар рідкого амоніаку конденсаційної колони температура газорідинного середовища підвищується приблизно на 2⁰ С і частина рідкого амоніаку, що сконденсувався у випарнику - випаровується.

Розрахунок кількості розчинених газів і визначення продуктивності вторинної конденсації внаслідок цього варто проводити для температури -2⁰ С при умовах рівноваги в системі газ-рідина на ділянці після введення свіжого газу. Вміст газу над рідкою фазою відповідає вмісту газу на вході в колону синтезу. Рівноважний вміст пари амоніаку при цих умовах = 3,17 %(об.). При температурі -4⁰ С z₆ =3,0 % (об.). Кількість рідкого амоніаку, що G_К,П сконденсувався, варто визначати так само, як і для вузла первинної конденсації амоніаку (без обліку амоніаку, що випарувався, тобто при t = -4⁰ С):

де , - вміст амоніаку в газі відповідно на вході й виході з конденсаційної колони, % (об.); V₄ - кількість вступника в конденсаційну колону газу, м³/год; Σ_Р,П - питома кількість розчинених газів (на 1 м³ рідкого амоніаку), м³/м³:

де , , - вміст у вихідному з конденсаційної колони газу відповідно метану, аргону й азотно-водневої суміші, % (про-); Р₆ - тиск конденсації, МПа; , , - розчинність газів у рідкому амоніаку для відповідних компонентів, м³/год:

;

;

;

;

.

За рахунок підвищення температури рідкого амоніаку при введенні свіжого газу відбувається випар амоніаку в кількості ∆G_В:

де V₀ - обсяг свіжого газу, м³/год (варто спочатку розрахувати, виходячи із прийнятого коефіцієнта витрати свіжого газу на 1 т амоніаку (2790 м³/т) NH₃ і уточнити методом послідовних наближень після визначення кількості свіжого газу по пункті 6):

.

Кількість рідкого амоніаку, що залишився, у конденсаційній колоні (при t = -2⁰ С):

.

Визначення кількості розчинених у рідкому амоніаку газів варто проводити так само, як для вузла первинної конденсації амоніаку:

Визначення кількості газів, розчинених у рідкому амоніаку:

.

.

.

.