- •Практична робота №1
- •Хід роботи
- •1. Розрахунок мольної частки амоніаку.
- •2. Розрахунок циклу синтезу амоніаку.
- •Розрахунок:
- •2. Визначення вмісту циркуляційного газу на виході з колони.
- •4. Визначення обсягу продувних газів:
- •5. Визначення обсягу газу, що надходить у конденсаційну колону:
- •7. Визначення необхідного обсягу свіжого газу:
- •Практична робота №3
- •Загальні положення
- •Джерела надходження сполук Хрому в стічні води
- •Реагентне очищення стічних вод від Хрому(VI)
- •3.2. Хід роботи
- •Варіанти завдання
- •23,07 Кмоль/год. Або 738 кг/год.
- •Розрахунок витратних коефіцієнтів
- •3.4.2. Технологічний розрахунок реактора (контактного апарату)
- •Розрахунок реактора (контактного апарату)
Розрахунок:
1. Визначення загального обсягу (у м3/год.) газу, що надходить у колону синтезу амоніаку:
де П - продуктивність агрегату, кг/год.; - вміст амоніаку на вході в колону синтезу, % (об.); , м - вміст амоніаку на виході з колони синтезу, % (об.); 0,771 - щільність амоніаку, кг/м3, 1,0316 - поправочний коефіцієнт, що враховує розходження мольних обсягів амоніаку й азотно-водневої суміші (ABC) за нормальних умов.
Вміст газу на вході в колону синтезу:
Компоненти |
V, м3/ год. |
С, % (об.) |
Амоніак |
41235,38 |
3,17 |
АВС |
1077453,03 |
82,83 |
Аргон |
52422,26 |
4,03 |
Метан |
129689,81 |
9,97 |
Всього |
1300800,47 |
100 |
2. Визначення вмісту циркуляційного газу на виході з колони.
У розрахунках виходять із того, що при утворенні амоніаку обсяг азотно-водневої суміші зменшується в 2,03 рази (обсяг 1 моль амоніаку 22,05 л, а обсяг 1 моль азоту й водню 22,4 л).
Маса інертних домішок у циркуляційній суміші залишається сталою.
Вміст газу, що виходить із колони синтезу:
Компоненти |
V, м3/ год. |
С, % (об.) |
Амоніак |
41235,38 + 145912,5 = 187147,88 |
16,27 |
АВС |
1077453,03 - 2,03 . 145912,5= 781250,66 |
67,90 |
Аргон |
52422,26 |
4,56 |
Метан |
129689,81 |
11,27 |
Всього |
1150510,61 |
100 |
3. Розрахунок вузла первинної конденсації амоніаку. Конденсація відбувається при 28,0 МПа й 400 С. Рівноважний вміст амоніаку в газовій суміші при цих умовах становить = 11,78% (об.). Вихід рідкого амоніаку, що сконденсувався, визначають за формулою:
де V2 - витрата вступника на конденсацію газу, м3/год.; ,-вміст амоніаку в циркуляційному газі відповідно до й після конденсації, % (об.); Σр, І - питома кількість розчинених газів на 1 м3 рідкого амоніаку :
Тут , , - вміст у вихідному з конденсатора газу відповідно метану, аргону, азотно-водневої суміші з урахуванням їх розчинності (перебувають методом послідовних наближень шляхом порівняння вмістів газу після первинної конденсації. Для першого наближення розраховують вміст газу без обліку розчинності компонентів.), % (про); Р3 - тиск циркуляційного газу при первинній конденсації, МПа; , , - розчинність газів в 1 м3 рідкого амоніаку, м3/(кгс/см2) (з рівнянь, що апроксимують експери-ментальні дані):
де t3 - температура первинної конденсації, 0С.
Визначення кількості газів, розчинених у рідкому амоніаку:
Аналогічні розрахунки ведуть для аргону й азотно-водневої суміші:
Усього розчинилося в рідкому амоніаку газів:
Вміст газу після первинної конденсації амоніаку (з урахуванням розчинності компонентів):
Компоненти |
V, м3/ год. |
С, % (об.) |
Амоніак |
187147,88-58812,60=128335,28 |
11,78 |
АВС |
781250,66-1164,60=780086,06 |
71,58 |
Аргон |
52422,26-117,30=52304,96 |
4,80 |
Метан |
129689,81-645,62=129044,19 |
11,84 |
Всього |
1089770,49 |
100 |