- •Тема 4. Іонізуюче випромінювання. Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань. Вступ
- •Радіоактивне навантаження на населення
- •Внесок штучних джерел іонізуючого випромінювання в середньорічну дозу
- •1.2. Види іонізуючих випромінювань
- •1.3. Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Тема 1.2. Радіаційна безпека.
- •1.2.1. Норми радіаційної безпеки
- •1.2.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Залежність тяжкості променевої хвороби від дози опромінювання людини
- •1.2.3. Уражаючі дози радіоактивного опромінення
- •1.2.4. Заходи захисту від радіоактивного опромінення
1.2.4. Заходи захисту від радіоактивного опромінення
Основним способом захисту людей слід вважати ізоляцію їх від зовнішньої дії радіоактивного випромінювання, а також усунення умов, при яких можливе попадання радіоактивних речовин всередину організму людини разом з повітрям, водою, їжею та іншим шляхом.
Найбільш доцільним способом захисту від радіоактивного зовнішнього опромінення і радіоактивних речовин є сховища і протирадіаційні укриття, які надійно захищають від радіоактивного пилу і забезпечують послаблення гамма-випромінювання радіоактивного забруднення в сотні - тисячі разів.
Характер і способи боротьби з радіоактивним забрудненням оточуючого середовища визначаються багатьма факторами. Все залежить від масштабності і виду забруднень, рівня їх локалізації. При великомасштабних атомних аваріях і катастрофах реалізуються такі заходи:
-
запобігання розсіювання радіоактивних речовин на великі території і герметизація джерела викиду;
-
термінова евакуація людей із території, радіоактивне забруднення якої загрожує їх здоров’ю;
-
заліснення орних земель та інших сільськогосподарських угідь з метою зменшення міграції радіонуклідів, їх вимивання і видування;
-
дезактивація забруднених поверхонь будинків, споруд, шляхового покриття, техніки й інших об’єктів;
-
зняття поверхневих, сильно забруднених радіонуклідами шарів грунту;
-
створення заповідних територій на ділянках, на яких виконання дезактивації неможливе або є економічно недоцільним;
-
застосування спеціальних агротехнічних заходів;
-
будівництво спеціально обладнаних могильників і поховання в них продуктів дезактивації і технічних засобів;
-
будівництво спеціальних наземних і підземних гідротехнічних споруд, що запобігають радіоактивному забрудненню гідросфери або знижують його і забезпечують охорону підземних вод від цього забруднення;
-
будівництво шляхів і доріг з твердим покриттям з метою зменшення міграції радіонуклідів в атмосфері;
-
будівництво і експлуатація об’єктів централізованого водопостачання від артезіанських свердловин;
-
обробка грунту спеціальними сполучними суспензіями;
-
очистка водних джерел шляхом пропускання води через спеціальні фільтри, оснащені ефективними природними адсорбентами типу цеолітів та ін.;
-
встановлення зон, в яких забороняється перебування людей, збирання грибів і ягід, полювання, риболовля;
-
радіологічний контроль на забруднених територіях;
-
проведення широких роз’яснювальних заходів серед людей;
-
організація індивідуального контролю за рівнем радіоактивного опромінення людей з використанням дозиметрів-накопичувачів;
-
у випадку необхідності – використання індивідуальних засобів захисту;
-
герметизація кабін транспортних засобів і пунктів управління різних механізмів;
-
розміщення різних захисних екранів на шляху розповсюдження радіоактивних променів;
-
використання спеціальних укрить, що перекривають джерела радіації, та виготовлення їх із матеріалів, які нездатні до наведеної радіації;
-
встановлення фільтрів у місцях радіоактивного витоку;
-
заборона на використання в будівництві будівельних матеріалів з високим рівнем радіації;
-
підвищення надійності і безаварійності атомних установок;
-
контролювання харчових продуктів на вміст в них радіонуклідів та забезпечення людей радіаційно чистими продуктами;
-
встановлення додаткових соціальних пільг особам, що постраждали від радіації (скорочення віку виходу на пенсію, додаткові відпустки, систематичне лікування і профілактика захворювань в лікувальних закладах і санаторіях та ін.);
-
газифікація населених пунктів з метою уникнення використання місцевого радіоактивного твердого палива;
-
споживання людьми антимутагенних препаратів, таких як вітамін Е, вітамін С, сік капусти, редиски та ін.
Ефект захисту людини хімічними сполуками від дії іонізуючої радіації називається хімічним захистом від променевого ураження, а такі сполуки – радіопротекторами. Їх захисна дія проявляється, як правило, в тому випадку, коли вони вводяться в організм незадовго (10-30 хв.) до гострого опромінення. В теперішній час, розробка методів хімічного захисту відбувається в наступних напрямках:
-
Індивідуальна профілактика із застосуванням радіопротекторів, що захищають організм від зовнішнього опромінення.
-
Застосування засобів, що підвищують резистивність людини при променевій терапії.
-
Використання харчових додатків і преапратів, що підвищують стійкість біологічних об’єктів при хронічному опроміненні в природних умовах.
-
Виведення радіонуклідів із організму.
Іонізуюча радіація вражає імунну систему, зменшує імунітет, тобто опірність організму до всіх несприятливих факторів зовнішнього середовища, що проявляється в ослабленні організму, підвищенні вірогідності захворювань.
Допомогти організму, ураженому радіацією, може і протирадіаційна фітотерапія, тобто використання лікарських рослин. Лікарські рослини володіють властивістю багатосторонньо впливати на організм і одночасно лікувати декілька різних хвороб. Організму людини в боротьбі з наслідками радіаційного ураження допомагають лікарські рослини з різною лікувальною дією: сечогінні, проносні, потогінні, загальнозміцнюючі, нормалізуючі обмін речовин, вітамінні, що покращують кровотворення і склад крові, кровоочищуючі засоби, рослинні засоби від недокрів’я, нервових розладів, опромінення, отруєння, лейкозів, рослини антиоксиданти.