- •Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами
- •Зміст курсу «Міжнародна економіка»
- •Що вивчає зовнішня торгівля?
- •Як можна пояснити існування міжнародного поділу праці?
- •Які фактори визначають міжнародний обмін?
- •Які фактори впливають на ситуацію з платіжним балансом країни?
- •Які механізми допомагають збалансувати платіжний баланс?
- •Як впливають зовнішньоторговельні зв’язки на стабільність усередині країни?
- •Які «правила гри» слід розробити для світового господарства?
- •Міжнародна торгівля як головна складова міжнародної економіки
- •Головні проблеми міжнародної економіки
- •1. Розвиток міжнародної торгівлі як загальна економічна закономірність
- •2. Регіональна структура світової торгівлі
- •3. Товарна структура світової торгівлі
- •4. Залежність України від міжнародної економіки
- •Фактори виробництва та їх міжнародний рух
- •Торгівля та її умови
- •2. Загальнотеоретичні концепції порівняльних переваг
- •3. Моделі абсолютних цінових переваг
- •4. Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиці
- •5. Умова торгівлі та обмінний курс
- •6. Порівняльні цінові переваги
- •7. Теорія зовнішньої торгівлі та розташування
- •1. Теорема Рікардо про порівняльні переваги
- •2. Фактори, що визначають порівняльні цінові переваги
- •2.1. Відносні ціни в умовах автаркії
- •2.2. Огляд відмінностей у порівняльних цінових перевагах
- •3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту
- •4. Умови торгівлі при різних рівнях продуктивності
- •1. Модель Гекшера-Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання
- •2. Припущення до теоретичного аналізу
- •3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів
- •4. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою співвідношення цін на них
- •5. Взаємозалежність між ціновим співвідношенням на товари та фактори виробництва
- •6. Теорема Гекшера - Оліна
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2.Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
- •7. Обернена факторомісткість
- •Тема 6 Модель Гекшера – Оліна та її емпірична перевірка
- •1.Процеси пристосування після впровадження торгових відносин
- •2. Бідність навколишнього середовища
- •3. Системне представлення моделі Гекшера - Оліна
- •4.Екскурс: теорема Рибчинського
- •Картина інтегрованої світової економіки
- •Імплікації для стану зовнішньої торгівлі Німеччини
- •Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів
- •Пол Ентоні Самуельсон
- •Тема 7 парадокс леонтьєва та багатофакторне моделювання міжнародної торгівлі
- •Парадокс Леонтьєва, або емпірична перевірка теорії Гекшера - Оліна
- •Розширення моделі Гекшера - Оліна
- •Торгові й неторгові товари
- •Торгівля послугами
- •Спеціалізоване виробництво
- •Ієрархія при вертикальній інтеграції країн і всередині мультинаціональних корпорацій
- •9.Динамічні аспекти міжнародної торгівлі
- •Тема 8 гіпотези до пояснення товарного обміну:
- •1.Зростаючі скалярні доходи
- •2. Зростаючі скалярні доходи і торгівля
- •3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура
- •4. Диференційовані товари і товарна різноманітність
- •5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами
- •Інтрасекторна торгівля
- •7. Монополія і міжнародна торгівля
- •Міжнародна торгівля як політика конкуренції
- •Міжнародна дуополія
- •Конкуренція за нові знання: ендогенний технічний прогрес
- •Рух товарів і переміщення факторів
- •Етапи розвитку міжнародної мобільності робочої сили
- •Переміщення фактора праці
- •Переміщення фактора капіталу
- •Міжчасова торгівля і рух капіталу
- •Тема 10
- •1. Відносини обміну й умови торгівлі.
- •2. Відносини обміну та консистенція планів
- •2.1. Умови консистенції
- •2.2. Визначення відносин обміну
- •2.3. Крива обміну Онікі - Узава
- •2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля
- •1. Інтуїтивне обґрунтування кривої обміну.
- •2.5. «Табличний підхід» до побудови кривої обміну
- •Тема 11.
- •1. Властивості рівноваги обміну щодо впливу
- •2. Гроші в неокласичній системі: деякі питання
- •3. Еластичність експорту й імпорту
- •4. Взаємозалежність між змінами експортного потенціалу країни та відносинами обміну
- •4.1. Торгові умови країн, що розвиваються
- •4.2. Теорія периферійної економіки
- •4.3. Емпіричні дані.
- •5. Торгові умови індустріальних країн
- •Порівняльні переваги і торгові умови: порівняння двох підходів
- •7. Проблема трансферту
- •Тема 12
- •Зростання світового добробуту
- •Умови забезпечення добробуту для окремої країни
- •Проблеми компенсації
- •Динамічні вигоди для добробуту
- •Інші вигоди для добробуту
- •Тема 13
- •1.Зміст і причини протекціонізму
- •2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
- •3. Вплив мита на виробництво і добробут
- •Тема 14 економіко-математичні та організаційні моделі митної політики
- •Мито і мінове співвідношення
- •1. Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині й світовому ринку.
- •2.Оптимальне мито
- •3.Нетарифні торгові бар’єри
- •5.Стратагічна поведінка і «дилема в’язнів»
- •6.Порядок світової торгівлі
- •7.Інституційна конкуренція
- •8.Митний союз та інші регіональні форми інтеграції
- •Тема 15 платіжний баланс і фактори, що його визначають
- •Зміст і принципи розрахунку платіжного балансу
- •Складові частини платіжного балансу
- •3. Економічна тотожність сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів
- •4. Формальне вирівнювання платіжного балансу
- •5.Матеріальне вирівнювання платіжного балансу
- •6. Вирівнювання платіжного балансу як мета економічної політики
- •7. Платіжний баланс і його розвиток
- •8. Механізм сальдування і рівновага
- •9. Визначальні фактори сальдо платіжного балансу
- •Тема 16
- •Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні
- •Автоматичне пристосування
- •Механізми врівноваження при сталому валютному курсі
- •Монетарна рівновага при гнучкому валютному курсі
- •Механізми врівноваження при гнучкому валютному курсі
- •Значення механізмів врівноваження
- •Тема 17
- •Поняття валютного ринку
- •Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами
- •Валютний ринок і рух капіталу
- •Зміни валютного курсу і сальдо поточного рахунку платіжного балансу
- •Тема 18
- •Ринок експорту, імпорту та валютний ринок
- •Зміни валютного курсу і цін на товари
- •Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну
- •Вплив зміни валютних курсів. Огляд
- •Теорія паритету купівельної спроможності (пкс)
- •1Д. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій, імпорт інфляції
- •Міжнародний взаємозв’язок цін і сальдо балансу поточних операцій
- •Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі
- •Імпорт інфляції при гнучкому валютному курсі
- •2Д. Відносини між цілями стабільності рівня цін і вирівнювання платіжного балансу
- •Тема 19
- •Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд
- •Рух капіталу при незмінному обмінному курсі
- •Процентний паритет
- •Обмінний курс і портфельна рівновага
- •5. Порушення на грошовому ринку і портфельна рівновага в короткотерміновому періоді
- •Тема 20
- •Грошовий ринок і обмінний курс у довготерміновій рівновазі.
- •Рівень цін у довготерміновому періоді.
- •Довготермінова монетарна рівновага.
- •3.Обмінний курс у довготермінова новому періоді.
- •2.Рух капіталу при порушенні рівноваги :
- •3.Реальне господарське порушення рівноваги
- •4.Валютний ринок термінових угод.
- •Роль валютного ринку термінових угод.
- •Захищений і незахищений арбітраж.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, виходячи з процентного арбітражу.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, що встановлюються завдяки міжнародній торгівлі.
- •Реальні інвестиції.
- •Спекулянти.
- •Часова тривалість.
- •Постановка питання.
- •2.Припущення
- •3.Грошовий ринок.
- •Ринок облігацій.
- •Ринок іноземних титулів власності.
- •Відображення рівноваги.
- •Рівновага на ринку іноземних цінних паперів.
- •Загальна рівновага.
- •10.Обговорення стабільності.
- •11.Критика.
- •12.Приріст грошової маси.
- •13. Приріст вітчизняних цінних паперів країни.
- •14. Динамічне пристосування обмінного курсу.
- •Тема 21 валютний курс у довготерміновому періоді План
- •1.Паритет купівельної спроможності валют
- •2.Паритет купівельної спроможності валют:емпіричне зображення
- •3.Очікування валютного курсу і паритет купівельної спроможності валют
- •4.Інфляційні різниці та різниці в процентних ставках
- •5.Руальний валютний курс
- •6.Реально-економічні порушення
- •7.Реальний процентний паритет
- •8.Торгові і неторгові товари
- •Тема 22
- •1.Деякі альтернативні припущення
- •2. Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки
- •3. Мультиплікатор експорту
- •4. Інвестиційний мультиплікатор з міжнародним зворотним впливом
- •5.Грошова політика
- •6. Фіскальна політика
- •7.Комбінація інструментів економічної політики
- •8. Зміни обмінного курсу
Є. В. Савельєв
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА:
ТЕОРІЯ
МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
І
ФІНАНСІВ
ТЕМА 1
Міжнародна економіка як наука
Якщо між будь-якими країнами здійснюється торгівля, всі з них отримують від неї дві чітко виражені вигоди. Вони вивозять надлишкову частину продукції своєї країни і працю, а взамін отримують те, що користується попитом.
Адам СМІТ
План теми
-
Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами.
-
Зміст курсу «Міжнародна економіка».
-
Міжнародна торгівля як головна складова міжнародної економіки.
-
Головні проблеми міжнародної економіки в сучасних умовах.
-
Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами
У світі нема і не було нації чи країни, яка могла жити чи жила б в абсолютному економічному вакуумі. Археологи постійно знаходять багато речей, що свідчать про існування різноманітних економічних зв’язків. Причому, міжнародні економічні відносини існували не тільки між сусідами, а й між народами різних континентів, яких у новіші історичні ери «відкривали» народи Європи, котрі випередили в історичному розвитку інші частини світу.
Сучасний економічний розвиток інтегрував економіки різних держав до небачених масштабів. Складні потоки товарів, капіталів, технологій і підприємництва пов’язують їх життя і диктують спільні «правила гри». Недотримання законів розвитку світового господарського комплексу спричиняє малі або великі економічні втрати, а інколи й призводить до катастроф. Найруйнівніша з них сталася у нинішньому десятилітті. Це – падіння урядів і політичних систем країн Ради Економічної Взаємодопомоги, розпад СРСР і Югославії, які, нехтуючи об’єктивними економічними законами, намагалися відокремлено розвивати свої економіки.
Міжнародна економіка як наука покликана розробляти теорії і концепції, що дають змогу будувати найраціональніші економічні відносини однієї країни з іншими, враховуючи свої і чужі особливості. Це обумовлює предмет навчальної дисципліни «Міжнародна економіка». Ним є економічні відносини сучасних країн.
Для України міжнародні економічні зв’язки мають особливе значення. У 1997 році експорт товарів і послуг України становив $20355 млн. при розмірі ВВП 92484 млн.грн., майже 40% ВВП, імпорт країни дорівнював $21891 млн. Це свідчить про велику залежність вітчизняної економіки від міжнародної, адже експортна квота України, тобто питома вага експорту у ВВП вища, ніж, скажімо, такої експортоорієнтованої країни, як Німеччина. Крім цього, в умовах властивого українській економіці фінансового колапсу робота на експорт є чи не єдиним джерелом виплати заробітної плати на багатьох підприємствах.
Уперше за роки існування Україні як суверенній державі довелося суттєво відчути економічну залежність від світового ринку наприкінці літа 1998 року, коли спалахнула російська фінансова криза, що призвела до розпаду грошову і банківську систему Росії та зумовила девальваційні очікування в Україні. Лише завдяки тому, що міжбанківський російський ринок був ізольований від українського (в результаті обмеження операцій за ЛОРО-рахунками, запровадженого НБУ ще в першому кварталі 1998 року) девальвація гривні не була такою стрімкою, як падіння російського рубля. Але наведений приклад свідчить про те, що в економічних відносинах України важливу роль відіграють питання імпорту інфляції залежно від міжнародної кон’юнктури.
Базуючись на економічних відносинах між державами, міжнародна економіка тісно пов’язана з іншими економічними та неекономічними дисциплінами: макро- і мікроекономікою, статистикою, фінансами, банківською справою, математикою і т.д. місце міжнародної економіки в системі наук полягає, перш за все, в тому, що як теоретична дисципліна вона є ланцюжком, поєднуючи базові університетські курси макро- і мікроекономіки з прикладними економічними дисциплінами. Серед яких виділяються міжнародний маркетинг, фінанси і облік. Проте, як зазначає А. Киреев у книзі «Международная економика», в умовах зростання економічної взаємозалежності значення теорії міжнародної економіки виходить далеко за межі цих рамок. Вона починає вбирати окремі, і вельми суттєві, елементи як базової теорії ринкової економіки, так і прикладних бізнес-дисциплін, поступово перетворюючись на універсальну теорію відкритої економіки, котру можна використати для більшості країн світу і для сфери їхньої економічної взаємодії.1
Для осмислення міжнародної економіки як науки треба усвідомити відмінності її предмета від предмета вивчення мікро- і макроекономіки. Таке загострення проблеми випливає з того, що міжнародна економіка «вийшла» з цих наук, поступово набувши статусу самостійної частини економічної теорії. Це сталося у ході розвитку економічної думки і врахування впливу на економічні процеси специфіки міжнародних відносин – від різниці у забезпеченості факторами виробництва і наявності певних конкурентних переваг до встановлення обмежень на кордонах для потоків товарів, послуг та факторів виробництва в юридичних, митних і мовних формах.
Г. П. Овчинников2 виділяє п’ять аспектів, що стосуються відмінностей між «внутрішньою» і «зовнішньою» економікою.
По-перше, у традиційній мікроекономіці товаром визнають будь-яку річ чи послугу, вироблену і реалізовану на внутрішньому ринку. Як буде розглянуто далі, у міжнародній економіці товари і послуги поділяються на торгові і неторгові, тобто такі, які можна буде реалізовувати за кордон і які не підлягають експорту (наприклад, комунальні послуги).
По-друге, в межах кожної національної економіки відбувається порівняно вільне переміщення праці й капіталу, що обумовлює виникнення і функціонування відповідних ринків. Як результат, ціни на робочу силу і капітал вирівнюються, тому традиційна мікроекономіка виходить з передумов, що конкурентні фірми на ринку мають справу якщо не з рівними, то з приблизно однаковими затратами праці й капіталу. У міжнародній економіці ситуація зворотна через імміграційні закони, валютний контроль, додатковий ризик, витрати на отримання додаткової інформації та деякі інші причини. Тому в теорії міжнародної торгівлі розглянута конкуренція на ринках з умовами, за яких фірми несуть різні затрати на придбання факторів виробництва, що впливає на рух товарних потоків та ефективність операцій у внутрішній торгівлі.
По-третє, традиційна мікроекономіка має справу з фірмами, які здійснюють вільну торгівлю в середині країни і, як правило, не користуються підтримкою з боку держави. У теорії міжнародної торгівлі суттєве місце займає обґрунтування діяльності в умовах різного роду обмежень (тарифів, квот, субсидій), їхнього впливу на торгові потоки та інші економічні змінні.
По-четверте, традиційна макроекономіка вивчає діловий цикл, дія якого поширюється на всі регіони країни. Для його регулювання відпрацьовують національну фіскальну і грошово-кредитну політику. Міжнародна економіка має враховувати відмінності, які складаються у країнах з різним рівнем економічного і політичного розвитку, і на цій основі формувати товарні потоки й інші міжнародні операції.
По-п’яте, для традиційної макроекономіки загальною умовою є наявність єдиної валюти, позицію якої контролює Центральний банк держави. Лише деякі малі країни використовують грошову одиницю інших країн (наприклад, Ліберія, Панама, острівні країни Тихого океану). Припустима така ситуація у певні історичні періоди, як, скажімо, після проголошення незалежності колишніми республіками Радянського Союзу. У міжнародній економіці розширюється діапазон дослідження до двох і більше кількостей валют. У полі її зору опиняються валютні ринки, валютні курси та зміни, що відбуваються в цій сфері в результаті державного втручання.
Треба відрізняти міжнародну економіку від міжнародних відносин. В україномовній літературі детальну інтерпретацію останніх дав А. Камінський3. Він нагадав, що Раймон Арон, відомий французький політолог та філософ, у праці «Мир і війна між націями» писав, що коли голландський історик Влекке, якому запропонували очолити першу кафедру міжнародних відносин в Лейдені, в інавгураційній промові спробував дати визначення міжнародних відносин як наукової дисципліни, то це йому не вдалося. Зокрема, важко було окреслити межі свого предмета і репрезентувати його. Арон не бачив у цьому нічого дивного, бо, на його думку, «міжнародні відносини не мають чітко визначених
меж, їх не можна матеріально виокремити з-поміж інших суспільних феноменів…», подібно, зрештою, як це є з економікою чи політикою, чи, точніше, з політичною економією та політологією.
Сам Арон дефініціював міжнародні відносини як відносини між націями чи, радше, державами як політичними одиницями або величинами. Причому, термін «nation» як політичну величину слід розуміти не в тому історичному сенсі, в якому його визначила Французька революція, а як політичну спільноту, тобто певну колективну державно-політичну організацію на визначеній території всіх часів. Отже, поняття нації охоплює і грецькі міста-держави, і Римську імперію чи Єгипетську великодержавну, і європейські монархії чи республіки, і «народні демократії», як і всі інші державні, територіально й устроєві окреслені формації.
Є багато інших визначень міжнародних відносин, але два предмети повністю, «душею і тілом», належать до міжнародних відносин. Це – техніка й теорія дипломатії або просто дипломатія і міжнародні організації. Це очевидно, якщо врахувати, що практичним, дієвим призначенням дисципліни є зовнішня політика, тобто виховання та підготовка практиків і теоретиків зовнішньої політики. Отже, міжнародні відносини як наука мають специфічний предмет вивчення і не досліджують аспектів міжнародного економічного порядку.