- •Київський національний університет імені тараса шевченка
- •Протокол № засідання кафедри
- •Вплив антибіотиків групи цефалоспоринів на оксидантно-антиоксидантну систему слизової оболонки товстої кишки щурів.
- •3.7.1. Визначення дієнових кон’югатів ненасичених жирних кислот..19
- •Список скорочень
- •Моніторинг клінічного стану щурів на фоні 5-ти добового та 14-ти добового введення цефтріаксону.
- •Дослідження активності сод в слизовій оболонці тк щурів після 5-ти та 14-ти добового введення цефтріаксону.
- •1.2 Класифікація цефалоспоринів
- •1.3 Біологічна активность цефтріаксону
- •Антибіотик асоційована діарея та механізми її розвитку
- •Експериментальна частина розділ 3 матеріали та методи досліджень
- •3.1. Матеріали
- •3.2. Лабораторні тварини
- •3.3. Схема проведення експерименту
- •3.4. Моніторинг клінічних параметрів стану щурів
- •3.5. Отримання гомогенату слизової оболонки
- •3.6. Визначення концентрації протеїнів методом Лоурі
- •3.7.1. Визначення дієнових кон’югатів ненасичених жирних кислот
- •3.7.2. Визначення вмісту тбк-активних продуктів
- •3.7.3. Визначення активності каталази.
- •3.7.4. Визначення активності сод
- •3.8. Статистична обробка даних
- •Розділ 4 результати досліджень та їх обговорення
- •4.1.Моніторинг клінічного стану щурів на фоні 5-ти добового та 14-ти добового введення цефтріаксону
- •4.2. Дослідження активності сод в слизовій оболонці товстої кишки щурів після 5-ти та 14-ти добового введення цефтріаксону
- •4.2. Дослідження активності каталази
- •4.4. Дослідження вмісту дієнових кон'югатів
- •4.3. Дослідження вмісту мда
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.8. Статистична обробка даних
Статистичну обробка результатів дослідження проводили за допомогою комп'ютерної програми Statistica 6.0 for Windows. Для оцінки кількісних показників визначали середнє значення (M) ± стандартне відхилення (SD). Розрахунок проводили за допомогою критерію Стьюдента й парного Т-критерію. Критичний рівень вірогідності нульової статистичної гіпотези P<0,05.
Розділ 4 результати досліджень та їх обговорення
4.1.Моніторинг клінічного стану щурів на фоні 5-ти добового та 14-ти добового введення цефтріаксону
В ході експерименту проводився моніторинг клінічного стану щурів за такими показниками: маса тіла та характер випорожнень.
Перед початком та на шостий день експерименту щурів контрольної групи зважували. За даними зважувань, можна було побачити, що у щурів всіх груп маса тіла не змінилась.
Клінічно у 30% щурів, які отримували цефтріаксон, розвивалась діарея. Рідкі випорожнення з'являлись на 3-5 добу після початку терапії і зберігались протягом декількох днів незалежно від тривалості антибактеріальної терапії.
4.2. Дослідження активності сод в слизовій оболонці товстої кишки щурів після 5-ти та 14-ти добового введення цефтріаксону
З літературних джерел [27] відомо, що порушення окисного гомеостазу, що характеризується підвищенням вмісту продуктів ПОЛ мембранних ліпідів на фоні зниження активності антиоксидантної системи, є одним з основних патогенних факторів розвитку, і можливо, рецидиву різних захворювань організму. Літературні дані про вплив антибіотиків групи цефалоспоринів на оксидантно-антиоксидантну систему обмежені, тому згідно з метою нашої роботи ми провели дослідження стосовно впливу цефтріаксону на оксидантно-антиоксидантну систему слизової оболонки кишечника щурів .
Порушення прооксидантного стану зумовлено змінами в механізмі антирадикального захисту [28, 29]. Важливим чинником, від якого залежить концентрація вільних радикалів у клітинах організму, є кооперативна робота ферментів антиоксидантної системи (супероксиддисмутази і каталази), які регулюють рівень активних метаболітів кисню. Супероксиддисмутаза каталізує дисмутацію аніон-радикалу кисню в перекис водню, а каталаза – процес розщеплення перекису водню до води. Послідовна робота цього ферментативного ланцюга антиоксидантної системи забезпечує підтримку стаціонарного рівня концентрації вільних радикалiв [30]. У разі порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги накопичуються токсичні продукти вільнорадикального окислення, які можуть неспецифічно атакувати біологічні молекули, викликати окисну модифікацію білків та нуклеїнових кислот, ініціювати ланцюгові реакції ПОЛ у мембранах.
Стан системи антиоксидантного захисту оцінювали по активності ферментів: супероксиддисмутази і каталази.
Проведені дослідження показали, що за нормальних умов (щури контрольної групи) в слизовій оболонці товстої кишки виявляється активність двох ізоформ СОД: MnСОД (мітохондріальна форма) та Cu-ZnСОД (цитоплазматична). Введення антибіотику цефтріаксону впродовж 5-ти діб викликало підвищення активності обох ізоформ СОД (рис.4.1.).
.
Рис.4.1. Активність СОД у слизовій оболонці товстої кишки щурів після введення цефтріаксону (50мг/кг) впродовж 5-ти днів.
При більш тривалому введенні цефтріаксону, впродовж 14-ти днів, спостерігалось незначне підвищення активності Cu-ZnСод.
Рис. 4.2. Активність СОД у слизовій оболонці товстої кишки щурів після введення цефтріаксону (50 мг/кг) впродовж 14-ти днів.
Отримані дані свідчать про очевидну активізацію ферменту першої лінії захисту від оксидативного стресу, а сама СОД. Чітко спостерігається активізація СОД після п'ятиденного введення цефтріаксону. Це свідчить про можливе підвищення утворення перекису водню, який є продуктом реакції яку каталізує СОД.