- •«Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу» частина 1 «аналітична хімія»
- •6.051301 «Хімічна технологія»
- •6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища
- •1. Теоретичні основи аналітичної хімії
- •1.1.Способи виразу концентрації розчинів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.2. Протолітичні рівноваги в розчинах кислот та основ
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.3. Рівноваги в буферних розчинах
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.4. Рівноваги в розчинах солей, які гідролізують
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.5. Реакції іонного обміну Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.6. Рівноваги в гетерогенних системах
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •1.7. Рівноваги в окисно – відновних реакціях
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •2. Розрахунки в титриметричних методах аналізу
- •2.1. Розрахунки в методі нейтралізації
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •2.2. Розрахунки в методах окисно-відновного титрування
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •2. 3. Криві титрування
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •Додатки
- •Найважливіші фізичні сталі
- •Густина водних розчинів кислот та основ
- •Константи іонізації важливіших кислот
- •Константи іонізації важливіших основ
- •Добуток розчинності
- •Стандартні електродні потенциали (е°) при 25°с
- •4. Література
- •«Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу» частина 1 «аналітична хімія»
- •6.051301 «Хімічна технологія»
- •6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища
- •Редактор р.Г. Заіка
- •Телефон: 8(06452) 4-03-42
2. 3. Криві титрування
Крива титрування являє собою графічне зображення зміни рН розчину в процесі титрування. Для побудови кривої титрування необхідно провести чотири типи розрахунків, які відповідають різним часткам кривої:
-
до початку титрування;
-
до точки еквівалентності;
-
в точці еквівалентності;
-
за точкою еквівалентності.
По осі абсцис відкладають об’єм титранта (в мл), або ступінь відтитрованості, тобто долю відтитрованої речовини:
f =
Приклади розв’язання задач
Задача. Побудувати криву титрування 100.0 мл 0.1000 М розчину хлоридної кислоти 0.1000 М розчином натрію гідроксиду. Розрахунки [H+] і рН виконати для точок 0; 50,0; 90,0; 99,0; 99,9; 100,0; 100,1; 101,0; 110% доданого розчину титранту.
Розв’язок.
За даними задачі с0 = ст = 0.1000 М, V0 = 100.0 мл.
1) До початку титрування.
рН розчину визначається присутністю сильної хлоридної кислоти: [Н+] = с0 = 0.1000 М; рН = -lg[Н+] = 1.00
2) До точки еквівалентності.
рН розчину визначається присутністю надлишку невідтитрованої сильної кислоти:
[Н+] = ;
Наприклад, при f =50,0 % доданий об’єм титранта складає 50.0 мл розчину натрію гідроксиду
[Н+]= = 3,3∙10-2 М; рН = 1.48
Розрахунок інших точок проводиться за наведеною схемою.
3)В точці еквівалентності(f =100,0 %).
При взаємодії сильної кислоти і лугу утворюється сіль, розчин якої має нейтральну реакцію:
[Н+] = ==1.0∙10-7 М; рН = 7.00
4)За точкою еквівалентності.
рН розчину визначається надлишком титранту:
[ОН-] = ; рН = 14 - рОН
Наприклад, при додаванні 101.0 мл розчину натрію гідроксиду (f =101,0 %):
[ОН-]= = 5,0∙10-4 M;
рОН = 3.30, рН = 14.00 -3.30 = 10.70
Розрахунок інших точок проводиться за наведеною схемою.
Значення рН розчину при титруванні наводимо у вигляді таблиці. За даними таблиці будуємо криву титрування сильної кислоти лугом.
Таблиця
Зміна рН розчину при титруванні 100,0 мл 0,1 М хлоридної кислоти 0,1 М розчином лугу.
f.% |
He відтитровано HC1. % |
надлишок NaOH, % |
Компонент, що визначає рН
|
Формула для розрахунку [Н+] |
рН |
0 50.0 90.0 99.0 99.9 100.0 100.1 101.0 110.0 |
100,0 50.0 10.0 1.0 0.1 - - - - |
- - - - - - 0.1 1.0 10.0 |
НС1 « « « « Н2О NaOH « « |
[Н+] = с0 [Н+] = « « « [Н+] = [Н+] = « « |
1.00 1.48 2.28 3.30 4.30 7.00 9.70 10.70 11.67 |
Крива титрування 0.1000 М розчину хлоридної кислоти 0.100 М розчином натрію гідроксиду.