27. Трастові операції банків

Трастовими послуги засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа  засновник, передає своє майно у розпорядження іншій  довірительному власнику, для управління в інтересах третьої  бенефіціара.

Учасники: довіритель майна (засновник) — юр. або фіз. особа, яка заснувала траст та/або передала довірительному влас­нику повноваження власника належного їм майна відповідно до умов укладеного між ними договору; довірительний власник (траст) — сторона, яка здійснює управління майном (трастові компанії (довірчі товариства) або відділи банків); бенефіціар — особа, на користь та в інтересах якої нада­ються довірчі послуги. (довіритель майна або 3 особа).

Виникнення та розвиток довірчих послуг пов'язані з: відсутністю або недостатнім рівнем знань та вміння у влас­ників майна, щоб розпоряджатися ним, особливо великим та різ­них видів; заінтересованістю клієнтів в одержанні все бі­льшого набору банківських послуг; конкуренцією між банківськими та небанк. фін.-кред. установами та між самими банками; проблемами ліквідності банків та зниженням прибут­ковості традиційних операцій і послуг; порівняно невеликими витратами на здійснення; необхідністю залучення додаткових ресурсів.

Класифікація трастових послуг:

Залежно від характеру розпорядження майном: активні  майно може видозмінюватися (шляхом продажу, надання в позику або заставу) без додаткової згоди довірителя; пасивні, коли майно не може бути використане без відповідної згоди довірителя.

За характером дій: пов'язані з управлінням майна довірителя і не пов'язані з таким.

Залежно від категорії довірителя майна: для фіз. осіб; для юр. осіб.

Банки здійснюють трастові операції коштами та ЦП за договорами з юр. та фіз. особами.

Трастові послуги на користь фізичних осіб:

1.Розпорядження спадщиною, або заповідальний траст,  розпорядження майном клієнта після його смертівідповідно до письмового заповіту, за рішенням суду.

2.Управління майном або прижиттєвий траст  довіритель передає банку в управління майно, який зберігає його, інвестує, розпоряджається доходом, у визначеному поряд­ку (довіритель не хоче передавати майно спадкоємцям відразу, або не в змозі чи не бажає самостійно займатися своїм бізнесом).

3.Опікунство та забезпечення зберігання майна аналогічне управлінню. Поширюється на неповнолітніх, які вважаються недієздатними для управління та володіння май­ном.

4.Агентські послуги  одна особа (агент) учиняє як юр. так і фактичні дії за дорученням і за рахунок іншої (принципала). Мета агентських послуг  встановлення договірних зобов'язань між принципалом і 3 особою. Агент діє від імені принципала, і укладені ним або за його сприяння договори створюють права та обов'язки безпо­середньо для принципала.

Трастові послуги на користь юридичних особі: обслуговування облігаційної позики; агентські послуги; створення фондів погашення заборгованості, з яких, може здійснюватись погашення боргів, сплата відсотків, викуп облігацій; виплата дивідендів акціонерам тощо; тимчасове управління справами компанії у випадку її реор­ганізації чи ліквідації; послуги депозитарію; розпорядження активами, вкл. управління нерухо­містю всередині країни, і кордоном; обслуговування працівників компанії ; інвестування коштів клієнта у визначені ним види активів; управління коштами благодійних фондів.

Послуги щодо зберігання цінностей надаються банками у трьох формах:

зберігання цінностей клієнтів у схови­щі  банк приймає цінності згідно з умо­вами договору, скла­дає описи, в яких указуються найменування цінностей і сума оцінки кожного виду. Цінності мають бути вкладені в упаковку і опечатані. Цінності поміщають до сховища (ґрати, замок);

надання клієнтам сейфів у приміщенні банку  здавання клієнту в оренду сейфа для самостійного викори­стання, банк зобов'язується за­безпечити зберігання сейфа та доступ до нього виключно клієн­та або уповноважених ним осіб;

надання ніч­них сейфів клієнтам  відбувається тоді, коли у них виникає потреба здійснювати регулярні внески грошових коштів до банку, після закінчення робочого банку.

За надання довірчих послуг банк стягує плату, розмір якої встановлюється в договорі між банком та клієнтом.