17. Міжбанківське кредитування

Міжбанківські кредити – надаються банками один одному з метою: оперативного регулювання своєї ліквідності; здійснення кредитних та інвестиційних операцій з метою отримання прибутків; встановлення ділових партнерських стосунків.

На ринку міжбанківських кредитів використовується кілька способів розміщення чи залучення грошових ресурсів банками:1. безготівкові міжбанківські кредити, що здійснюються через коррахунки, відкриті в НБУ; 2. використання кореспондентських рахунків, що відкриваються банками один в одного, для кредитування; 3. використання векселів і ощадних сертифікатів. Міжбанківський кредит банки можуть одержати: самостійно, шляхом укладання угод; через фін. посередників.

Міжбанківські кредити носять, як правило, короткостроковий характер і надаються без забезпечення. Термін надання міжбанківського кредиту від 1-го до 3, 6, 12 місяців. Джерелом надання міжбанківського кредиту є депозити банків на коррахунках. Міжбанківські кредити поділяють: отримані на міжбанківському ринку (від інших банків); отримані від ЦБ (НБУ).

Процентні ставки по міжбанківським кредитам відображають: 1) співвідношення попиту і пропозиції; 2) кредитні ризики; 3) витрати банку кредитора 4) рівень облікової ставки. За користування міжбанківськими кредитами банки сплачують проценти, які встановлюють вони самостійно

При міжбанківському кредитуванні використовують 2 види угод: разові, генеральні.

Для одержання міжбанківського кредиту банк надає іншому банку такі документи: 1) клопотання на одержання кредиту; 2) заяву; 3) гарантію на повернення кредиту; 4) строкове зобов'язання; 5) баланс банку на останню дату; 6) інші документи.

Банк кредитор вивчає кредитоспроможність банку позичальника. При цьому аналізуються показники капіталу, доходів, витрат, прибутку, розмір та якість активів банку, виконання економічних нормативів. Укладання кредитного договору передбачає визначення умов кредитування з урахуванням нормативів кредитного ризику, встановлених НБУ.

Надання кредиту та його погашення здійснюється через коррахунки банків, що відкриті і територіальному управлінні НБУ. Порядок надання міжбанківського кредиту при укладання генеральної угоди аналогічний.

Особливістю є те, що банки обмінюються між собою однаковими пакетами документів і можуть виступати як у ролі кредитора так і у ролі позичальника.

Загальний розмір отримання комерційними банками міжбанківських кредитів обмежується двократним розміром власних коштів банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи. НБУ, враховуючи фінансовий стан банку, має право встановлювати інші обмеження загальної суми залучення та надання комерційними банками міжбанківських кредитів.

18. Консорціумне кредитування

Консорціальні кредити надаються консорціумами банків. Банківські консорціуми (синдикати) – тимчасове об'єднання кількох банків на договірній основі для спільного проведення кредитних гарантій або інших банківських операцій.

Мета консорціуму: акумуляція кредитних ресурсів; здійснення кредитування програм із значними обсягами; зменшення кредитних ризиків; дотримання нормативних показників (максимальний розмір ризику на одного позичальника).

Банківські консорціуми бувають: 1) тимчасові (створюються для фінансування однієї великої угоди); 2) постійно діючі (засновуються банками на паритетних засадах).

При створенні консорціуму між банками укладається консорціумний договір і обирається головний банк.

Обов'язкові статті консорціумного договору: учасники консорціуму; частка кожного банку; мета, представництво та керівництво консорціумом; обов'язки, права та відповідальність сторін; форми відповідальності; комісійна винагорода головному банку; умови припинення дії договору.

Вимоги до головного банку: достатня сума пасивів; певний досвід; кваліфіковані кадри; висока репутація; широкі зв'язки з фінансово-кредитними установами.

Функції головного банку: переговори з клієнтами на початковому етапі; вивчення пропозиції щодо кредитування; вирішення питання між членами консорціуму та клієнтами; забезпечення мобілізації необхідних сум; контроль за виконанням умов кредитної угоди.

Умова прийняття банків до консорціуму – згода на мінімальний розмір участі, який залежить від обсягу наданого кредиту.

Порядок здійснення консорціумного кредитування: 1) позичальник подає головному банку пакет документів (залежить від цілі кредитування); 2) головний банк вивчає кредитоспроможність позичальника; 3) укладання кредитного договору; 4) акумуляція коштів у визначеному банку; 5) видача кредиту позичальнику; 6) позичальник погашає кредит, сплачує % та відшкодовує витрати, пов'язані з організацією консорціумного кредитування; 7) розподілення доходів між учасниками консорціуму пропорційно їх участі.

Розрізняють два види консорціумних кредитів: відкритий (характерний тим, що залучаються вільні кредитні кошти всіх бажаючих банків консорціуму); клубний (виникає тоді, коли в склад кредиторів входить обмежене, наперед визначене коло банків-учасників консорціуму.)

Для консорціумних кредитів характерні великі розміри (до кількох мільярдів доларів), порівняно тривалі терміни (у середньому 7-10 років), численний склад кредиторів (за кордоном – до кількох сотень), кілька позичальників.

Загальними підходами при організації консорціумної кредитної угоди є:1)надійність позичальника й експертиза проекту, що фінансується; 2) можливість одержання згоди інших банків консорціуму взяти участь у кредитуванні; 3) чітке визначення терміну кредиту, порядку видачі і погашення його; 4) чітке визначення валюти кредиту; 5) детальний аналіз фінансового стану та інвестиційних планів позичальника; методи страхування кредитних ризиків.

Документальне оформлення та надання кредиту консорціумом має кілька варіантів: 1) кредитна угода здійснюється за допомогою акумуляції вільних ресурсів тільки в окремому банку; 2) загальна сума кредиту гарантується провідним банком і фінансування здійснюється залежно від потреби в грошах; 3) гарантовані банками-учасниками квоти кредитних ресурів змінюються за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумному кредитуванні.