- •Теорія міри та інтеграла лебега
- •Глава I
- •1.1. Поняття множини, операції над множинами
- •Задачі.
- •1.2. Поняття відображення і взаємно однозначначної відповідності
- •Задачі.
- •3.1. Зчислені множини та їх властивості
- •Множини потужності континууму
- •Двійкові дроби.
- •Приклади важливих множин потужності континууму.
- •5.1 Існування потужності більшої, ніж с
- •Застосування теореми Бернштейна
- •Задачі.
- •Глава II
- •Властивості відкритих і замкнених множин
- •Глава III
- •3.1. Елементарні множини та їх властивості
- •. Міра елементарних множин та її властивість
- •3.3 Поняття зовнішньої міри обмеженої множини і її властивості.
- •3.4 Поняття вимірної множини
- •3.5 Поняття внутрішньої міри обмеженої множини.
- •Приклади вимірних множин і невимірної множини.
- •Приклад невимірної обмеженої множини.
- •3.6. Поняття півкільця, кільця, -алгебри
- •3.7. Поняття вимірної множини в
- •Узагальнення поняття вимірності в
- •3.8 Загальне поняття міри
- •Глава iy
- •Означення вимірної функції.
- •4.2.1 Приклади вимірних функцій
- •4.3.1. Загальні властивості вимірних функцій
- •4.4.1. Властивості вимірних функцій пов’язані з алгебраїчними операциями
- •4.5.1. Граничний перехід у класі вимірних функцій
- •Глава y
- •5.1. Означення інтеграла Лебега для простої функції і його властивості.
- •Приклади простих функцій інтегровних за Лебегом
- •Властивості інтеграла Лебега від простих функцій
- •5.2. Інтеграл Лебега і його властивості у загальному випадку.
- •Властивості інтеграла Лебега у загальному випадку
- •5.3. Граничний перехід під знаком інтеграла Лебега
- •5.4 Порівняння інтегралів Рімана і Лебега
- •5.5. Інтеграл Лебега по множені нескінченної міри
-
Множини потужності континууму
Теорема 1.4.1 (Кантор). Множина точок сегмента не є зчисленною.
Доведення. Припустимо, що це ні так, тобто сегмент зчисленна множина: =. Поділимо сегмент на три частини рівної довжини: , і і позначимо через той з них, що не містить елемент (якщо таких сегментів два, беремо будь-який з них). Поділимо сегмент на три частини рівної довжини і позначимо через той з них, що не містить елемент . І так далі, якщо вибрано сегмент , поділимо сегмент на три частини рівної довжини і позначимо через той з них, що не містить елемент . Тепер зауважимо, що і довжина сегмента дорівнює 1/. Отже, внаслідок відомої теореми про вкладені сегменти, довжини яких прямують до нуля, існує елемент спільний всім сегментам , тобто . З іншого боку існує таке, що . Але, завдяки вибору сегментів , елемент . Одержана суперечність доводить теорему.
Означення 1.4.1. Множина А має потужність континууму, або потужність с, якщо А .
Приклади множин потужності континууму.
1. Тому що , сегмент має потужність континууму.
2. Будь-який сегмент має потужність континууму, оскільки функція встановлює взаємно однозначну відповідність між множинами і .
3. Будь-який інтервал , будь-який півінтервал або має потужність континууму. Дійсно, завдяки властивості 4 потужності, вилучення одного або двох елементів з нескінченної множини не міняє потужності.
4. Множина всіх дійсних чисел має потужність континууму, оскільки функція встановлює взаємно однозначну відповідність між множинами і .
5. Множина всіх ірраціональних чисел має потужність континууму, тому що множину можливо зобразити як різницю між множиною і множиною всіх раціональних чисел. Отже, завдяки властивості 4 потужності, вилучення зчисленної множини не міняє потужності.
6. Множина всіх трансцендентних чисел має потужність континууму, оскільки цю множину можливо зобразити як різницю між множиною і зчисленною множиною усіх алгебраїчних чисел. Отже, завдяки властивості 4 потужності, вилучення зчисленної множини не міняє потужності.
7. Множина всіх додатних чисел має потужність континууму, тому що функція встановлює взаємно однозначну відповідність між множинами і .
8. Очевидно, що піввісь має потужність с.
Властивості множин потужності континууму.
1. Об’єднання скінченної множини множин потужності континууму, які попарно не мають спільних елементів, є множиною потужності континууму.
Доведення. Розглянемо півінтервали Вони попарно не мають спільних елементів і Завдяки властивості 4 еквівалентних множин, . Властивість доведена.
2. Об’єднання зчисленної множини множин потужності, які попарно не мають спільних елементів, є множиною потужності с .
Доведення. Розглянемо півінтервали . Вони попарно не мають спільних елементів і . Завдяки властивості 4 еквівалентних множин, . Властивість доведена.
3. Об’єднання не більш ніж зчисленної множини множин потужності континууму є множиною потужності континууму.
Доведення. Розглянемо випадок зчисленої множини множин . Нехай взаємно однозначна відповідність множини на півінтервал , і . Множини попарно не мають спільних елементів і . Оскільки , то завдяки властивості 4 еквівалентних множин, . З іншого боку . За теоремою Кантора-Бернштейна . Властивість доведена.