2. Історія вітчизняної легкої атлетики

Зважаючи на історичний факт входження України до складу Російської імперії, і на час виникнення легкої атлетики в Росії у 1888 році із організацією спортивного гуртка у м. Тярлов поблизу Петербурга, де у тому ж році і пройшли перші змагання з бігу, і, враховуючи відсутність історичних даних про створення перших гуртків і змагань з легкої атлетики в Україні, можна вважати цю дату роком початку ери легкої атлетики в Україні.

Перші масові змагання Росії з легкої атлетики були проведені в 1908р, участь приймало близько 50 спортсменів.

У 1911 р. створюється Всеросійський союз аматорів легкої атлетики, який об'єднав біля 20 спортивних ліг Петербурга, Мо­скви, Києва, Риги і інших міст. У 1912 р. російські легкоатлети (47 чоловік) вперше приймали участь в Олімпійських іграх в Стокгольмі. Через слабку підготовку спортсменів і погану організацію змагань виступ російських легкоатлетів був невдалим – ніхто із них не зайняв призового місця.

У дореволюційній Росії заняття спортом було привілеєм заможних класів, широкі народні маси не мали до них доступу. З перших років утворення Радянської держави легка атлетика стала розвиватися як масовий вид спорту. В 1922 р. в Москві вперше була проведена першість РСФСР з легкої атлетики. Перші міжнародні змагання радянських легкоатлетів відбулися у 1923 р., де вони зустрілись із спортсменами Робітничого спортивного союзу Фінляндії.

Розвитку легкої атлетики в нашій країні в великій мірі сприяло введення в 1931 р. Всесоюзного комплексу ГПО (Готуйся до праці та оборони), в якому широко представлені основні види легкої атлетики. У зв'зку з цим значно збільшилась масовість людей, які займалися легкою атлетикою і розширилась мережа спортивних будівель.

Період 1920—1940 рр. був дуже благодатний в розвитку радянської школи легкої атлетики. За рівнем найкращих спортивних результатів легкоатлети СРСР, які займали в 1925 р. 28-ме місце у світі, вийшли в 1940 р. на 5-те. У 1946 р. наші легкоатлети вперше приймали участь в чемпіонаті Європи ( чемпіонати Європи проводяться з 1934р.)

У 1952 р. радянські спортсмени вперше приймали участь в Олімпійських іграх. Дебют був успішним, Н. Ромашкова (диск), Г. Зибіна (ядро) стали чемпіонками Ігор.

У 1978 р. конгрес ІААФ прийняв рішення проводити в рік, попередній Олімпійським іграм, чемпіонати світу. Таким чином, найкращі атлети планети отримали можливість кожний рік виступати на змаганнях найвищого рангу. У чотирьохрічному циклі проводяться наступні змагання: чемпіонат світу (раз в 4 роки); Кубок світу (раз в чотири роки); Кубок Європи для чоловічих і жіночих команд (раз в 2 роки); чемпіонат Європи в закритих приміщеннях (кожний рік) [2].

З 1996 року Україна виступає самостійною командою і достатньо успішно. Легка атлетика в Україні - це понад 75 тисяч спортсменів, більше тисячі тренерів, десятки тисяч прихильників оздоровчого бігу, мільйони вболівальників. Чотириріччя 2001 – 2005р.р. було досить успішним для найсильніших вітчизняних легкоатлетів: 2001 рік - чемпіонат світу (Лісабон, Едмонтон) - завойовано 5 медалей, Всесвітня Універсіада (Пекін) - 6 медалей; 2002-й - чемпіонати Європи (Відень, Мюнхен) - 9 медалей, чемпіонат світу серед юніорів (Кінгстон) - 2 медалі; 2003 - чемпіонат світу (Бірмінгем, Париж) - 7 медалей, чемпіонат Європи серед молоді - 8 медалей; 2004 рік - зимовий чемпіонат світу (Будапешт) - 4 медалі, 3-тє місце в командному заліку. Понад 20 українських легкоатлетів у своїх видах входять до світових двадцяток найкращих спортсменів, зокрема 13 з них посідають провідні позиції у світі (1-8 місця). За підсумками чемпіонату світу серед юніорів молодіжна збірна України з легкої атлетики 2004 року посіла почесне 7-ме місце.

Визнано успішними виступи наших атлетів на Олімпіаді-2004: завойовано 4 медалі (Юрій Білоног - золота у штовханні ядра, Олена Красовська - срібна у бігу на 100 м з бар'єрами, Вікторія Стьопіна і Тетяна Терещук-Антипова - бронзові відповідно у стрибках в висоту і у бігу на 400 м з бар'єрами). Всі медалі завойовані ними в дуже жорсткій конкуренції з боку, перш за все, атлетів США. Однак не в усіх номерах програми реалізовані потенційні можливості національної команди. За кількістю завойованих золотих медалей вона посіла 12-те місце, за загальною кількістю медалей - 7-8-ме, за кількістю фіналістів змагань олімпійської програми (загальнокомандне місце за сумою очок) - 9-те. Виступали за національну збірну команду 54 спортсмени.

Змагання з легкої атлетики на XXIX Олімпіаді пройшли з 15 по 24 серпня 2008 року на Пекінскому національному стадіоні. Чоловіки розіграли 24 комплекти медалей, жінки — 23. Це пов’язано з тим, що у жінок була відсутня спортивна ходьба на 50 км. Таким чином в легкій атлетиці було розіграно 47 комплектів медалей — більше, ніж в будь-якому іншому виді спорту на Олімпіаді. Вперше була представлена дисципліна на 3000 метрів з перешкодами у жінок. Героями олімпіади стали ямайський бігун Усейн Болт, який встановив два світових рекорди в забігах на 100 і 200 метрів і третій у складі естафетної команди 4x100 метрів, а також російська стрибунка зі списом Олена Ісинбаєва, яка в статусі двократної олімпійської чемпіонки встановила світовий рекорд, взявши висоту в 5,05 метра.

Українські легкоатлети завоювали п’ять медалей (всього українці отримали 27 медалей): одну золоту, одну срібну, три бронзові: золоту – Добринська Наталя у багатоборстві, срібну – Ліщінська Ірина з бігу на 1500 метрів, бронзова – Антонова Олена в метанні молоту, бронзову -- Юрченко Денис в стрибках з шестом, бронзову -- Тобіас Наталя з бігу на 1500 метрів.