6.2. Ризики при фінансуванні проекту

При вирішенні питань фінансування проекту облік ризиків - одне з найбільш важливих умов ефективності його виконання, необхідне для розв’язання двох основних завдань:

• забезпечення потоку інвестицій для планомірного виконання проекту;

• зниження капітальних витрат і ризику проекту за рахунок оптимальної структури інвестицій і одержання податкових переваг. План фінансування проекту повинен врахувати ризики:

• нежиттєздатності проекту;

• податковий;

• несплати заборгованостей;

• незавершене будівництво.

Ризик нежиттєздатності проекту повинен бути гарантований тим, що передбачувані доходи будуть достатніми для покриття витрат, виплати заборгованостей і забезпечення окупності будь-яких по розмірі інвестицій вкладень.

Найкращий варіант проекту можна вибрати по формулі приведених витрат (З_п):

З_п= С + Е _{н *} І,

де С- собівартість продукту;

І - інвестиції;

Е _н - нормативний коефіцієнт ефективності використання інвестиції.

Нормативний строк окупності інвестиції розраховується як Т = 1 : Е_н. Фінансування проекту повинне задовольняти існуючим федеральним тестам на надійність, щоб визначені інвестори, наприклад страхові компанії, одержали можливість здійснювати інвестиції в проект.

Податковий ризик передбачає: неможливість гарантувати податкову знижку, якщо проект не вступить в експлуатацію до передбаченого терміну; утрату виграшу на податках, якщо учасники припинили роботи над уже функціонуючим, проектом котрий економічно себе ще не оправдав; зміну податкового законодавства; рішення податкової служби, що знижують податкові переваги в результаті здійснення проекту.

Ризик несплати заборгованостей може залежати від короткострокового падіння попиту на вироблений продукт або виникає в результаті зниження цін на нього через надвиробництво. Щоб такі коливання не вплинули на життєздатність проекту, щорічні доходи від його здійснення повинні перекривати максимальні річні виплати по заборгованості. Можливі наступні міри зниження ризику від Несплати платежів: використання резервних фондів, виробничі виплати, додаткове фінансування, кредити.

Ризик незавершеного будівництва повинен бути гарантований учасниками будівництва й інвесторами. Якщо в проекті використаний новий технологічний процес або ноу-хау, то інвестор може зажадати безумовних гарантій завершення будівництва, оскільки такі проекти значно дорожчі, ніж спочатку передбачалося.

6.3. Страхування ризиків

Страхування ризику - це передача відповідальності за визначені ризики страховій компанії. Так, при глибокій реконструкції великого промислового підприємства можуть бути використані два основних способи страхування: майнове і від нещасних випадків.

Майнове страхування - страхування ризику виконавця реконструкції, морських вантажів і власності підрядника, стандартного чи нестандартного устаткування, технологічного оснащення.

У залежності від страхових ризиків договори страхування ризиків виконавця реконструкції (наприклад, підрядним способом) можуть бути трьох типів.

Стандартний договір страхування від пожежі служить захистом від прямих матеріальних втрат чи ушкоджень зазначеної в договорі власності. Розширений договір страхування від пожежі містить стандартний договір страхування від пожежі й одне (або декілька) специфічне доповнення, що враховує потреби конкретного страхувальника. У таке доповнення можуть бути включені ризики від урагану, граду, вибуху, громадських хвилювань.

Страхування від усіх видів ризиків враховує в договорі визначені потреби підрядника, допускає надання йому більш широкого спектра послуг, гарантує страхування майна від усіх ризиків матеріальних утрат, крім незастрахованого, що вказується в договорі.

Договір страхування охоплює всі стадії незавершеного будівництва, матеріальні ресурси, основне, допоміжне і транспортне устаткування, у тому числі орендоване, а також результати праці. У такім страхуванні зацікавлені насамперед замовники. Іноді вони жадають від підрядника і субпідрядника проводити страхування з метою зменшення ризику втрат, викликаних порушенням графіків будівельно-монтажних робіт унаслідок виходу з ладу різного роду устаткування.

Страхування морських вантажів проводиться з метою захисту від матеріальних втрат або ушкоджень будь-яких перевезених по морю, рікам або повітряним транспортом вантажів. Страхування охоплює всі ризики, включаючи війну, страйки.

Страхування стандартного і нестандартного устаткування, технологічного оснащення, що є власністю підрядника, широко використовується підрядниками і субпідрядниками. Ця форма поширюється і на орендоване або узяте по лізингу устаткування.

Страхування від нещасливих випадків припускає страхування загальної цивільної і персональної відповідальності.

Страхування загальної цивільної відповідальності - форма страхування від нещасних випадків, спрямована на захист генерального підрядника, якщо в результаті його діяльності «третя сторона» (наприклад працівник) потерпить тілесне ушкодження, особистий збиток або ушкодження майна.

Страхування персональної відповідальності проводять тільки в тому випадку, коли генеральний підрядник несе відповідальність за підготовку архітектурного чи технічного проекту, керування проектом, надання інших професійних послуг по проекту.

Одним з розповсюджених і надійних методів зниження ризику є самострахування, що здійснюється за допомогою створення на підприємстві спеціальних резервних фондів (страхових запасів). Самострахування доцільне у випадках, коли:

• вартість страхування майна відносно невелика в порівнянні з майновими і фінансовими параметрами всього бізнесу;

• імовірність збитків надзвичайно мала;

• фірма володіє великою кількістю однотипного майна.

Самострахування використовується, наприклад, транснаціональними нафтовими компаніями, що володіють декількома сотнями танкерів, коли втрата одного з них майже не відіб'ється на їхньому загальному благополуччі.